Норвезький Нобелівський комітет присудив премію миру японській організації "Ніхон Хіданкіо". Вона представляє людей, що пережили атомне бомбардування Хіросіми й Нагасакі, й працює над тим, аби зберегти пам'ять про ті події та нагадувати світу про небезпеку ядерної зброї.
У 1945 році Сполучені Штати скинули дві атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі, щоб покласти край Другій світовій війні та уникнути вторгнення на японські острови. Бомбардування вбили приблизно 120 тисяч людей, також тисячі померли від опіків і радіаційних травм у наступні роки.
Долями тих, хто пережив бомбардування Хіросіми та Нагасакі, нехтували, особливо в перші роки після закінчення війни. Тож місцеві асоціації хібакуша - людей, що пережили бомбардування - разом із жертвами випробувань ядерної зброї в Тихому океані у 1956 році сформували Японську конфедерацію організацій постраждалих від атомних і водних бомб.
"Ніхон Хіданкіо" стала найбільшою такою організацією, що протягом багатьох років зібрала тисячі свідчень очевидців, видавала резолюції та публічні заклики, а також щорічно направляє делегації до ООН та мирних конференцій, щоб виступати за ядерне роззброєння.
Рух допоміг підштовхнути глобальну опозицію проти ядерної зброї завдяки силі свідчень тих, хто вижив, а також створив просвітницькі кампанії та видавав застереження про поширення та використання ядерної зброї.
Тиждень оголошення Нобелівський премій розпочався цьогоріч 7 жовтня - й збігся у часі із роковинами атаки визнаного у США терористичним угруповання ХАМАС на Ізраїль, що спровокувала початок конфлікту на Близькому Сході.
Тому чимало експертів припускали, що Нобелівський комітет відзначить премією миру організації, які залучені у допомогу палестинцям чи переслідування винних у воєнних злочинах у регіоні. Фаворитами букмекерів були покійний російський опозиціонер Олексій Навальний та президент України Володимир Зеленський, також називали ім'я генсека ООН Антоніу Гутерріша.
Результати Нобелівського тижня
Нобеля з фізики цьогоріч отримали американець Джон Гопфілд та британець Джеффрі Хінтон "за основоположні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж".
Нобелівська премія з хімії 2024 розділили американець Девід Бейкер "за обчислювальне проєктування білка", британець Деміс Хассабіс і американець Джон Джампер "за прогнозування структури білка".
За свої досягнення у фізіології та медицині премією були відзначені американці Віктор Амброс та Гарі Рувкун "за відкриття мікроРНК та її ролі в посттранскрипційній регуляції генів".
Нобелівську премію з літератури присудили південнокорейській письменниці Хан Канг "за її насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя".
Останню нагороду - Нобеля з економіки - оголосять 14 жовтня. Деякі оглядачі прогнозують, що перемогу можуть здобути Майкл Вудфорд за монетарну теорію, Сьюзан Еті за впровадження машинного навчання та Аріель Пейкс за дослідження промислової організації. Дехто називає ім'я Віталіка Бутеріна, російського програміста й розробника блокчейн-криптовалюти Ethereum.
Премія передбачає винагороду у близько 1 мільйона доларів. Вручення відбудеться у Стокгольмі 10 грудня, у річницю смерті засновника премії Альфреда Нобеля.
