Лондон – Загальноєвропейська робоча група зі співробітництва у Європі, до якої входять колишні міністри оборони і закордонних справ Великої Британії, Польщі, Росії, Німеччини, Туреччини та Франції, висловила своє занепокоєння можливою ескалацією кризи між Росією та Заходом. Вони також закликали до укладення нової угоди між НАТО та Росією задля того, щоб стати на заваді випадковим зіткненням або інцидентам, які могли би призвести до посилення тертя і навіть конфронтації. Втім наскільки НАТО і Росія наблизились до такої конфронтації? І чи тут наріжним каменем постає саме конфлікт в Україні? З цими запитання «Радіо Свобода» звернулося до директора досліджень базованої у Лондоні організації European Leadership Network Лукаша Кулеса.
Росія стверджувала, що однією з головних причин інтервенції в Крим було побоювання Кремля, що Україна стане членом НАТО, і натівські війська розмістять у Севастополі і біля кордону з Росією, що було явно надуманою причиною. Тим часом, з огляду на те, що відбувається на сході України, нові держави-члени НАТО зараз активно переймаються своєю безпекою. Чи йдеться тут про безпосередній наслідок подій в Україні?
Це два паралельні процеси. Перший – це те, що відбувається в Україні. Другий стосується посилення натівського потенціалу і присутності НАТО всередині території країн-членів
«Те, що ми бачимо на даний момент – це два паралельні процеси, – пояснює експерт. – Перший – це те, що відбувається в Україні. Другий стосується посилення натівського потенціалу і присутності НАТО всередині території країн-членів. Території, яку має бути захищено згідно з 5 параграфом статуту НАТО. Отож виглядає на те, що деякі країни регіону, включно з Польщею і балтійськими державами, найбільше переймаються захистом їхньої власної території, намагаючись залагодити більшу присутність НАТО у їхніх країнах. Відтак, ми бачимо, що щось відбувається між НАТО і Росією, і паралельно до того ми бачимо розвиток подій у східній Україні».
Польща і країни Балтії готуються до присутності військ НАТО
Дехто з нових членів НАТО нарікав на те, що було визначено як «подвійні стандарти», маючи на увазі ліміти, запроваджені на постійне перебування натівських сил на їхній території. А після анексії Криму і кризи у відносинах НАТО з Росією, ці нові країни-члени НАТО виступають дедалі активніше за постійне базування натівського війська на їхніх теренах.
Тут головно йдеться про три балтійські держави і Польщу. Новий президент Польщі Анджей Дуда дав чітко зрозуміти, що частиною його стратегії є облаштування постійних військових баз НАТО на терені Польщі. Наскільки це реально?
«Звісно, президент Дуда має ентузіастичну підтримку з боку країн Балтії. У той сам час деякі союзники з НАТО є дещо скептичними у цьому плані, – зазначає Лукаш Кулеса. – Наприклад Німеччина, яка не бажала б змінювати компромісу, досягнутого у 90-ті роки. Отже, головне питання нині – як підготувати компроміс у цій ситуації, коли б важкі озброєння не перевозились з інших країн-членів НАТО на східний плацдарм – до Польщі і країн Балтії? Проте невдовзі ви побачите деякі форми постійного базування НАТО на цих теренах».
Перед початком збройного протистояння на сході України присутність НАТО у нових країнах-членах була обмеженою, згідно з угодами 90-х років минулого сторіччя. Були інвестиції до інфраструктури тих країн, військові навчання. Але, зрештою, ніщо не нагадувало великих баз НАТО часів «холодної війни». Що ж таки змінилося тепер з огляду на події в Україні?
У НАТО вирішили розмістити більшу кількість війська та техніки на східному плацдармі
«Все це дещо змінилося нині після захоплення Росією Криму, – пояснює Лукаш Кулеса. – У НАТО вирішили розмістити більшу кількість війська та техніки на східному плацдармі. Регулярно проводились навчання з використанням систем озброєння, не бачених раніше під час схожих заходів у цій частині Європи. Йдеться про стратегічні бомбардувальники А-10. Також США ухвалили останньо рішення про розміщення винищувачів F-22 Raptor у східноєвропейському регіоні для тренувальних цілей».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
