У четвер у Вашингтоні завершилися переговори міністрів закордонних справ США та Німеччини. Серед тем розмов було і українське питання, розповів глава МЗС Німеччини Зіґмар Ґабріель. Виступаючи в одному з аналітичних центрів у Вашингтоні, Ґабріель висловив сподівання, що США будуть брати активнішу участь у процесі врегулювання українського конфлікту. Моя колега Ярина Матвійчук, була свідком дискусії, і розпитала експертів про можливі альтернативи Мінському формату. Подробиці у сюжеті.
Під час візиту до Вашингтона глава МЗС Німеччини відчув сигнал в американській адміністрації про готовність бути більш залученими до Мінського процесу.
Говорить міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Габріель:
«Ми повинні знайти розв’язку щодо Україні, ми повинні почати з реального припинення вогню, включно з відведенням важкої зброї. І американська адміністрація готова бути більш залученою до цього процесу».
Зіґмар Ґабріель додав: «Якщо за столом з нами не буде Америки, з’явиться хтось інший».
Створений спонтанно нормандський формат, за участю України, Росії, Німеччини та Франції, більше не приносить результатів, каже колишня співробітниця Державного департаменту США, а нині – віце-президент Аналітичного центру стратегічних і міжнародних досліджень Гедер Конлі. Вона переконана, що у нових форматах є необхідність, та немає ідей:
«Ми у США прийняли Мінський процес припинення вогню, тому що ніхто не має іншої ідеї, що ще можна зробити. То ж це говорить про брак нашої креативності, уваги та уявлення. Ми маємо ще раз добре обміркувати, що тут можна зробити у новому контексті ситуації, можливо запросити нові країни до переговорів».
Конлі називає мудрою ідеєю призначення в американській адміністрації особи, яка б координувала українські питання. Утім, спочатку уряд США має сформувати чіткі пріоритети політики щодо України, каже вона:
«Призначення особи, яка б ексклюзивно працювала з українськими питаннями – це напевно дуже розумна ідея. Але спочатку США повинні мати політику, ми маємо бути чіткими і визначити пріоритети у вирішенні цієї кризи. Що США може зробити у тісній співпраці з європейськими партнерами та іншими. То ж це мають бути ширші зусилля. Просто призначення особи може додати нам якогось комфорту. Утім спочатку треба виробити політику, і тоді призначена особа могла б спиратись на цю політику».
Допомогти у вирішенні українського конфлікту могла б Трансатлантична програма на зразок плану Маршала, запровадженого після Другої світової, вважає Конлі, але Україна мусить довести, що готова змінюватися, додає вона:
«У багатьох аспектах можливе створення щось подібне до плану Маршала бачення для України. Але насамперед українці та їхні лідери повинні взяти ініціативу, що вони хочуть провести рішучі реформи і змінити свою нинішню позицію. Жоден обсяг допомоги цього не може зробити».
Українці мають об’єднатися навколо дуже болючих кроків, каже Гедер Конлі, провести шокотерапію за прикладом Польщі:
«Якщо немає згоди, коли є боротьба за те, як це робити, що робити, то ця допомога, хоч і наявна в Україні, доступна, і могла б допомогти, вона ніколи не дасть повного результату».
Дивіться також: Росія потрапила до "чорного списку" Американської комісії з міжнародних релігійних свобод
