Автор законопроекту про кримінальну відповідальність за наклеп, депутат Партії Регіонів Віталій Журавський заявив, що хоче зняти документ з розгляду. Політичні експерти переконують, така поблажка медійникам тимчасова, буквально, до виборів, утім навіть так, вона - на руку провладній партії.
Рішення депутата Журавського поширила прес-служба Партії Регіонів учора ввечері, після того, як протягом дня ряд українських інформаційних сайтів проводили акцію проти законопроекту. Онлайн-медіа розмістили у себе на сайтах банери «Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп». Так журналісти закликали своїх читачів телефонувати у приймальні високопосадовців та висловлювати свою думку про законопроект. Проте, Журавський дав зрозуміти, що відкликає законопроект тимчасово.
«Я розумію, що напередодні виборів до Верховної Ради будь-яка ініціатива сприймається щонайменше з острахом та недовірою», – цитує Журавського прес-служба Партії Регіонів. «Я вирішив на сьогодні зняти це питання юридично, але не політично. Я залишаюся на тих самих політичних позиціях і переконаннях: у суспільстві давно назріла необхідність посилення відповідальності за посягання на честь та гідність кожної людини, а не тільки політика».
Ситуація, що склалася навколо законопроекту, та реакція на нього політичних сил, журналістів і суспільства, вказують на те, що у виграші залишиться тільки провладна партія, переконують політологи. Президент Віктор Янукович одразу сказав про власну заслугу у лобіюванні того, щоб депутат Журавський відкликав свій законопроект, він також пояснив, що ті, хто підтримали документ у першому читання, мабуть, не до кінця зрозуміли його змісту.
«Ви ж розумієте, що Журавський не випадково прийняв таке рішення, тому що він почув і мою точку зору, і точку зору своїх однопартійців … Він хоче виправити помилку, яку зробив особисто», – сказав Янукович.
Дискусія навколо законопроекту точилася переважно в колах експертів та журналістів, політологи відзначають пасивність громадян та представників опозиційних партій. Так, на відміну від виступів на захист телеканалу ТВі, де опозиція активно протиставляла себе владі та набирала балів, у випадку із законопроектом про наклеп не було публічних кампаній, протестів чи виступів, які б роз’яснювали потенційні наслідки у разі прийняття закону. Дискусія про законопроек відвернула увагу самих журналістів від висвітлення важливих внутрішніх питань і міжнародної ситуації у якій опинилася Україна. У результаті цього рейтинг опозиції знизився, в той час, як позиції владної партії не порушилися, вважають експерти.
«Люди не розуміють, чому опозиція не стала захищати протест проти цього законопроекту. Таке складається враження, що влада та опозиція у цьому питанні були єдині, влада приймала рішення, а опозиція максимально дистанціювалася», – сказав директор Інституту розвитку політичних технологій PolitPR Дмитро Раімов. «Всім під куполом важливо, щоб будь-кого, хто може знімати, писати, чи публічно заявляти… можна було засудити».
В той же час, заяви самих політиків вказують на те, що законопроект таки буде прийнятий, але після виборів і, можливо, у зміненому вигляді. Раімов припускає, що нова редакція закону замість кримінальної відповідальності буде вводити високі фінансові бар’єри, яких жодне медіа не зможе собі дозволити.
З одного боку, закон, який би визначав відповідальність за наклеп, потрібен, переконані експерти, принаймні для того, щоб карати за чорний піар, проте в Україні, де немає навіть чіткого визначення, що є наклепом, подібний закон може використовуватися, як засіб для обмеження свободи слова, вважає доктор політичних наук Анна Малкіна.
«В умовах вибіркового правосуддя, до якого відноситься наш судова система, дані норми можуть стати легальними механізмами для боротьби з будь якими виявами інакомислення і це дуже сумно», – сказала Малкіна.
Законопроект депутата Журавського передбачає покарання за наклеп штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі до двох років.
Рішення депутата Журавського поширила прес-служба Партії Регіонів учора ввечері, після того, як протягом дня ряд українських інформаційних сайтів проводили акцію проти законопроекту. Онлайн-медіа розмістили у себе на сайтах банери «Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп». Так журналісти закликали своїх читачів телефонувати у приймальні високопосадовців та висловлювати свою думку про законопроект. Проте, Журавський дав зрозуміти, що відкликає законопроект тимчасово.
«Я розумію, що напередодні виборів до Верховної Ради будь-яка ініціатива сприймається щонайменше з острахом та недовірою», – цитує Журавського прес-служба Партії Регіонів. «Я вирішив на сьогодні зняти це питання юридично, але не політично. Я залишаюся на тих самих політичних позиціях і переконаннях: у суспільстві давно назріла необхідність посилення відповідальності за посягання на честь та гідність кожної людини, а не тільки політика».
«Люди не розуміють, чому опозиція не стала захищати протест проти цього законопроекту. Таке складається враження, що влада та опозиція у цьому питанні були єдині».Дмитро Раімов
Ситуація, що склалася навколо законопроекту, та реакція на нього політичних сил, журналістів і суспільства, вказують на те, що у виграші залишиться тільки провладна партія, переконують політологи. Президент Віктор Янукович одразу сказав про власну заслугу у лобіюванні того, щоб депутат Журавський відкликав свій законопроект, він також пояснив, що ті, хто підтримали документ у першому читання, мабуть, не до кінця зрозуміли його змісту.
«Ви ж розумієте, що Журавський не випадково прийняв таке рішення, тому що він почув і мою точку зору, і точку зору своїх однопартійців … Він хоче виправити помилку, яку зробив особисто», – сказав Янукович.
Дискусія навколо законопроекту точилася переважно в колах експертів та журналістів, політологи відзначають пасивність громадян та представників опозиційних партій. Так, на відміну від виступів на захист телеканалу ТВі, де опозиція активно протиставляла себе владі та набирала балів, у випадку із законопроектом про наклеп не було публічних кампаній, протестів чи виступів, які б роз’яснювали потенційні наслідки у разі прийняття закону. Дискусія про законопроек відвернула увагу самих журналістів від висвітлення важливих внутрішніх питань і міжнародної ситуації у якій опинилася Україна. У результаті цього рейтинг опозиції знизився, в той час, як позиції владної партії не порушилися, вважають експерти.
«Люди не розуміють, чому опозиція не стала захищати протест проти цього законопроекту. Таке складається враження, що влада та опозиція у цьому питанні були єдині, влада приймала рішення, а опозиція максимально дистанціювалася», – сказав директор Інституту розвитку політичних технологій PolitPR Дмитро Раімов. «Всім під куполом важливо, щоб будь-кого, хто може знімати, писати, чи публічно заявляти… можна було засудити».
В той же час, заяви самих політиків вказують на те, що законопроект таки буде прийнятий, але після виборів і, можливо, у зміненому вигляді. Раімов припускає, що нова редакція закону замість кримінальної відповідальності буде вводити високі фінансові бар’єри, яких жодне медіа не зможе собі дозволити.
З одного боку, закон, який би визначав відповідальність за наклеп, потрібен, переконані експерти, принаймні для того, щоб карати за чорний піар, проте в Україні, де немає навіть чіткого визначення, що є наклепом, подібний закон може використовуватися, як засіб для обмеження свободи слова, вважає доктор політичних наук Анна Малкіна.
«В умовах вибіркового правосуддя, до якого відноситься наш судова система, дані норми можуть стати легальними механізмами для боротьби з будь якими виявами інакомислення і це дуже сумно», – сказала Малкіна.
Законопроект депутата Журавського передбачає покарання за наклеп штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі до двох років.
