Уряд України пообіцяв відмовитись від позаблокового статусу держави та взяти курс до НАТО. Втім експерти переконані, що для реальної допомоги від Північноатлантичного альянсу потрібні не закони, а час та бажання обох сторін. Чи допоможе НАТО українцям виграти російсько-українську війну?
«Уряд України вносить на розгляд парламенту закон про скасування позаблокового статусу та про відновлення курсу України на членство в НАТО», – заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк у п’ятницю на засіданні уряду.
Союз НАТО цього року неодноразово заявляв, що готовий до поглиблення співпраці з Україною, якщо сама вона захоче змінити цей формат. Зокрема, підтримав таке рішення України і генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. Він вважає, що Україна має шанс стати членом НАТО, втім Альянс не планує втручатись у політичні дискусії всередині країни та форсувати набуття членства.
Нам необхідно почати зі статусу позаблокового союзника – юрист
Процес вступу до НАТО є дуже тривалим процесом, тож наразі Україні не варто розраховувати на це. Втім, слід зосередитись на отриманні статусу союзника НАТО, як це нещодавно зробив Афганістан. Про це розповіла у розмові з Радіо Свобода юрист Галина Власенко. За її словами, такий статус гарантує державі підтримку НАТО у спільних оборонних ініціативах, а також постачання обмежених видів зброї. Проте навіть така домовленість в обхід членства вимагає часу, бажання та відповідних заяв із обох сторін. Власенко додала, що Росія дуже вливає на рішення Ради безпеки ООН, тож слід тверезо та прагматично оцінювати можливості НАТО допомогти Україні.
Говорити, що НАТО самостійно ухвалить рішення про те, щоби ввести певний контингент на територію України, не можнаГалина Власенко
«Як свідчить практика, операцій НАТО ідуть в ногу з рішеннями ООН, з рішенням Ради безпеки ООН. Тому говорити, що наразі НАТО самостійно ухвалить рішення про те, щоби ввести певний контингент на територію України, не можна», – зазначає Галина Власенко.
Скасування позаблокового статусу – лише формальність?
Позаблоковий статус України у січні 2011 року затвердив тодішній президент Віктор Янукович. Втім, ця декларація наміру держави не вступати до НАТО не відповідала міжнародній термінології та мало вплинула на відносини України і військового союзу. Таку думку висловив військовий експерт Центру імені Разумкова Олексій Мельник. Він наголошує, що зараз мають значення лише конкретні бажання, наміри та домовленості обох сторін.
«Тоді була досить чітко вироблена позиція з боку НАТО: то є суверенне рішення України і воно жодним чином не впливає на відносини України як партнера НАТО. Формально воно не впливало на стан партнерства, адже продовжувалися всі програми співробітництва, приймалася річна національна програма», – зауважує експерт.
Навіть коли Україна позбудеться статусу позаблокової держави, це аж ніяк не вплине на співпрацю з Північноатлантичним альянсом. У цьому переконаний політолог-міжнародник Геннадій Друзенко. На його думку, НАТО вже не є монолітним союзом, а Росія має потужний плив на деякі країни-члени НАТО. Таким чином, додає експерт, українцям не варто розраховувати на повномасштабну підтримку з боку Альянсу.
Пряме партнерство зі США набагато перспективніше за будь-які наміри іти в НАТОГеннадій Друзенко
«Поки в НАТО перебувають Болгарія, Словаччина, Чехія, то розраховувати на НАТО – це себе дурити. Пряме партнерство зі США набагато перспективніше за будь-які наміри іти в НАТО», – переконаний експерт.
Чи хочуть українці в НАТО?
Друзенко додав, що впродовж свого існування НАТО більше захищало своїх членів психологічно, аніж воєнно. Експерт зазначив, що не розуміє, навіщо Яценюку піаритись на темі Альянсу, якщо Україна наразі не має реальних перспектив для вступу.
Не розуміють, навіщо державі такий військовий союзник і близько 40% українців. Про це свідчать результати дослідження, яке провів Центр Разумкова. Майже порівну людей, по 40%, виступають за і проти вступу до НАТО. Ще кожен п’ятий не визначився зі своєю позицією.
У грудні 2013 року Центр соціальних та маркетингових досліджень відзвітував, що найбільше Альянс підтримують на заході України – 69%, а в центрі прихильників та супротивників майже порівну – по 40%. Втім, схід та південь наразі відкидає можливість членства в НАТО. Зокрема, 83% жителів Донбасу проти приєднання.
Передрук з "Радіо Свобода" |