У місті Муфзаффарпур, жінки поколіннями заробляли на життя проституцією. Тавро дитини індустрії сексуальних послуг та пов'язаний з цим сором переслідують хлопців та дівчат, які народились та виросли в районі червони ліхтарів, кожного дня.
Втім, ці діти бачать світло у кінці тунелю. Світло, у вигляді рукописного журналу, яке спонсорує місцева неурядова організація Парчам та який має символічну назву «Світлячок». Працюючи над журналом, за допомогою малюнків та текстів дітлахи висловлюють свої почуття. Для них це також можливість вирватись із пастки того життя, яке їх оточує. Його редакторка Ніхат пояснює, чому це видання є унікальним:
«Вісімдесят відсотків змісту ми присвячуємо проблемам, пов’язаними з районом червоних ліхтарів. Двадцять відсотків присвячено іншим темам. Пишуть для «Світлячка» мешканці цього району. Я сама звідсіля».
Першочергова мета проекту – дати дітям з району борделів можливість самовираження. Насіма – президент неурядової організації, яка спонсорує «Світлячок». Видавництво журналу, каже вона, допомагає дітям без доступу до формальної освіти, розвивати свої таланти.
Юрист та борець за права жінок, Санджіта Шахі каже, що видавництво журналу демонструє цим дітям, що доля не визначається з народження.
«Якщо у них є мрія чогось досягти, просуватися вперед, творити, то за допомогою такого проекту вони оповіщають суспільство, що хочуть бути його частиною», - каже Санджіта.
Організація Парчам також надає колишнім повіям та їх дітям професійне тренування, щоб вони могли забезпечувати себе. Священик католицької церкви Джесурай каже, що позбавити дітей сорому приналежності до індустрії секс-послуг - важка справа.
««Світлячок» дає цим дітям можливість розквітнути. Таким чином вони бачать можливість піти іншим напрямком, бачать альтернативу їхньому життю», - говорить він.
Сьогодні – «Світлячок» це журнал з понад тридцяти сторінок, на яких розміщенні вірші, фотографії, статті, за допомогою яких діти з району червоних ліхтарів не лише самовиражаються, а й звертаються за допомогою до суспільства.
Втім, ці діти бачать світло у кінці тунелю. Світло, у вигляді рукописного журналу, яке спонсорує місцева неурядова організація Парчам та який має символічну назву «Світлячок». Працюючи над журналом, за допомогою малюнків та текстів дітлахи висловлюють свої почуття. Для них це також можливість вирватись із пастки того життя, яке їх оточує. Його редакторка Ніхат пояснює, чому це видання є унікальним:
«Вісімдесят відсотків змісту ми присвячуємо проблемам, пов’язаними з районом червоних ліхтарів. Двадцять відсотків присвячено іншим темам. Пишуть для «Світлячка» мешканці цього району. Я сама звідсіля».
Першочергова мета проекту – дати дітям з району борделів можливість самовираження. Насіма – президент неурядової організації, яка спонсорує «Світлячок». Видавництво журналу, каже вона, допомагає дітям без доступу до формальної освіти, розвивати свої таланти.
Ми збираємо до купи всі їх мрії та даємо їм крила. Ми лише намагаємось змінити майбутнє для сьогоднішнього покоління, так щоб вони не повторили сценарій життя попередників. Хтось з них стане
тане лікарем, хтось юристом чи журналістом.Президент неурядової оранізації Парчам Насіма.
Юрист та борець за права жінок, Санджіта Шахі каже, що видавництво журналу демонструє цим дітям, що доля не визначається з народження.
«Якщо у них є мрія чогось досягти, просуватися вперед, творити, то за допомогою такого проекту вони оповіщають суспільство, що хочуть бути його частиною», - каже Санджіта.
Організація Парчам також надає колишнім повіям та їх дітям професійне тренування, щоб вони могли забезпечувати себе. Священик католицької церкви Джесурай каже, що позбавити дітей сорому приналежності до індустрії секс-послуг - важка справа.
««Світлячок» дає цим дітям можливість розквітнути. Таким чином вони бачать можливість піти іншим напрямком, бачать альтернативу їхньому життю», - говорить він.
Сьогодні – «Світлячок» це журнал з понад тридцяти сторінок, на яких розміщенні вірші, фотографії, статті, за допомогою яких діти з району червоних ліхтарів не лише самовиражаються, а й звертаються за допомогою до суспільства.