У четвер Державний департамент Сполучених Штатів оприлюднив звіт про стан прав людини у світі. Одна із частин звіту стосується України. Подаємо короткий виклад документа про Україну:
У жовтні 2012 вибори до 450-місцевого парламенту та парламентські довибори у грудні не відповідали міжнародним стандартам справедливості чи прозорості. Влада здійснювала ефективний контроль над силами безпеки, а сили безпеки порушували права людини.
Сили спеціального призначення «Беркут» використовували палиці та інші форми фізичного примусу 30 листопада, щоб усунути 300 протестувальників з Майдану Незалежності у Києві, які мирно зібралися, щоб висловити невдоволення урядом. 1 грудня, за оцінками, 500 000 чоловік приєдналися до демонстрації в центрі Києва на знак солідарності з протестувальниками. Наприкінці року громадський рух «Євромайдан» продовжував займати Майдан Незалежності і кілька прилеглих вулиць.
Найсерйознішою проблемою у сфері прав людини протягом року було збільшене державне втручання і тиск на ЗМІ, в тому числі нехтування державою більшого рівня насильством по відношенню до журналістів. Друга серйозна проблема щодо прав людини – це посилений тиск на громадянське суспільство, неурядові організації (НУО), а також громадських активістів. Третьою основною проблемою була практика політично мотивованих переслідувань і затримань, у тому числі продовження терміну ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Інші проблеми з правами людини включали: зловживання щодо осіб, які утримуються під вартою, в тому числі побиття та ймовірне застосування тортур до затриманих та ув’язнених, суворі і шкідливі для здоров’я умови утримання у в’язницях і слідчих ізоляторах; неефективну і корумповану судову систему; неадекватні положення для осіб, які шукають притулку; повсюдну корупцію в усіх галузях уряду; домашнє насильство щодо жінок і насильство щодо дітей; соціальну дискримінацію та переслідування етнічних меншин; торгівлю людьми; дискримінацію та насильство щодо лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ) людей; дискримінацію по відношенню до осіб з ВІЛ / СНІДом, що під загрожує перспективам їх лікування; обмеження права трудящих на страйк, і примусову працю.
У жовтні 2012 вибори до 450-місцевого парламенту та парламентські довибори у грудні не відповідали міжнародним стандартам справедливості чи прозорості. Влада здійснювала ефективний контроль над силами безпеки, а сили безпеки порушували права людини.
Сили спеціального призначення «Беркут» використовували палиці та інші форми фізичного примусу 30 листопада, щоб усунути 300 протестувальників з Майдану Незалежності у Києві, які мирно зібралися, щоб висловити невдоволення урядом. 1 грудня, за оцінками, 500 000 чоловік приєдналися до демонстрації в центрі Києва на знак солідарності з протестувальниками. Наприкінці року громадський рух «Євромайдан» продовжував займати Майдан Незалежності і кілька прилеглих вулиць.
Найсерйознішою проблемою у сфері прав людини протягом року було збільшене державне втручання і тиск на ЗМІ, в тому числі нехтування державою більшого рівня насильством по відношенню до журналістів. Друга серйозна проблема щодо прав людини – це посилений тиск на громадянське суспільство, неурядові організації (НУО), а також громадських активістів. Третьою основною проблемою була практика політично мотивованих переслідувань і затримань, у тому числі продовження терміну ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Інші проблеми з правами людини включали: зловживання щодо осіб, які утримуються під вартою, в тому числі побиття та ймовірне застосування тортур до затриманих та ув’язнених, суворі і шкідливі для здоров’я умови утримання у в’язницях і слідчих ізоляторах; неефективну і корумповану судову систему; неадекватні положення для осіб, які шукають притулку; повсюдну корупцію в усіх галузях уряду; домашнє насильство щодо жінок і насильство щодо дітей; соціальну дискримінацію та переслідування етнічних меншин; торгівлю людьми; дискримінацію та насильство щодо лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ) людей; дискримінацію по відношенню до осіб з ВІЛ / СНІДом, що під загрожує перспективам їх лікування; обмеження права трудящих на страйк, і примусову працю.
