Брюссель – Як боротися з російською дезінформацією та пропагандою, що шириться медіапростором України та світу? У чому суть роботи, та які цілі переслідує російська пропагандистська машина? На ці та інші питання у Брюсселі шукали відповіді представники європейських ЗМІ, НАТО й Українського кризового медіа-центру.
Із навалою дезінформації, на розповсюдження якої Росія витрачає багатомільйонні бюджети, Україна бореться правдою та відчайдушними зусиллями для її розвінчування – це протягом двох днів пояснював західній пресі, студентам, євродепутатам Вільєн Підгорний, представник Українського кризового медіа-центру. Він та його колеги детально розповідали європейцям про міфи, які поширює кремлівська преса, та про паралельну реальність, яку вона наполегливо вибудовує.
А як на кремлівську пропаганду реагують організації, на кшталт НАТО, які перебувають у центрі уваги російських ЗМІ?
Ми в НАТО сповідуємо принципи демократії, свободи, верховенства закону та прав людини. Тому не боремося пропагандою проти пропагандиОана Лунґеску
Прес-секретар Північноатлантичного альянсу Оана Лунґеску зазначає: «Ми в НАТО сповідуємо принципи демократії, свободи, верховенства закону та прав людини. Тому не боремося пропагандою проти пропаганди».
«Інформаційна повінь»
Оана ЛунґескуЗа словами Оани Лунґеску, нинішня криза – не між НАТО й Росією, як також не стосується вона тільки України. «Суть кризи – в російській агресії, в порушенні Росією міжнародних законів, під якими вона власноруч поставила свій підпис вже багато років тому», – наголошує речниця НАТО.
Суть кризи – в російській агресії, в порушенні Росією міжнародних законів, ми бачимо доволі очевидну спробу посіяти розбрат між європейцями та розділити об’єднану Європу і СШАОана Лунґеску
«Мета дезінформації, що надходить із Росії, – не обов’язково для того, щоб переконати людей, а швидше для того, щоб їх збентежити, – каже вона. – Все це не для спонукання людей до дій, а для відволікання їх, для розколу між ними. Гадаю, ми бачимо доволі очевидну спробу посіяти розбрат між європейцями та розділити об’єднану Європу і США».
Те, що нині відбувається в медіа-просторі, прес-секретар НАТО називає «інформаційною повінню» та «безпрецедентною ситуацією».
Тим часом, наразі НАТО намагається донести три основні сигнали. Перший – до агресії Росії союз НАТО намагався якомога більше зблизитися з Москвою й вже навіть готувався до першої спільної місії зі знешкодження сирійської хімічної зброї. По-друге, вступ до НАТО – це вільний вибір суверенних держав, який слід поважати. І останнє: всі заходи, до яких альянс вдається від початку кризи, є виключно оборонними та не порушують натовських міжнародних зобов’язань.
Потрібен центр координації антипропаганди – Саваневський
Водночас, учасники конференції «Боротьба з дезінформацією. Погляд з України», яка була організована у Брюсселі, ділилися порадами та об’єктивними джерелами інформації про українську кризу.
«Наш центр є вікном України у європейський, американський, канадський медіапростори, часто спілкуємося із західною пресою, – пояснює представник Українського кризового медіа-центру Максим Саваневський. – Ми допомагаємо українській владі вибудувати правильну комунікаційну стратегію, нормальні структури комунікації, налагоджувати контакти із західною пресою».
На думку Саваневського, важливо, щоб в Україні був «один центр, який би відповідав за антипропаганду і координацію спільних дій на тлі війни. Неважливо, чи це буде РНБО, чи міністерство, чи інша структура».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
