У час коли населення світу перевалило позначку у сім мільярдів людей і невпинно зростає все гостріше постає проблема, як нагодувати людство. Вихід з цієї проблеми, який давно запропонували вчені і який вже активно застосовується – генетична модифікація.
У цього процесу чимало опонентів. У багатьох країнах світу уряди зобов’язують виробників повідомляти споживачів про генетичну модифікацію їх товару, але не у Сполучених Штатах. Тож в країні розгорнулась кампанія з вимогою відповідно маркувати генетично модифіковані продукти.
Ще 20 років тому, купляючи у магазині соковиті помідори, ніхто не подумав поставити запитання, а що ж в мішку. Сьогодні, у час розквіту генної інженерії, це питання є цілком виправданим. Адже в помідорах можуть бути гени…камбали, що робить їх морозостійкими. В картоплі – гени скорпіона, що рятують її від колорадських жуків, а в сої – гени саранчі, які оберігають її від пестицидів. Понад 40 країн світу, включно з усіма країнами ЄС, Японією, Росією, Китаєм, Австралією, Новою Зеландією мають закони, які вимагають від виробника обов’язково позначати на упаковці, чи містить продукт генетично модифіковані організми – ГМО. У Сполучених Штатах такого закону нема. Активісти за здорове харчування вимагають змін. Сотні людей, які взяли участь в акції «Марш за право знати» виборювали своє право знати, що споживають вони та їх діти.
«Настав час, щоб нас почули, настав час дізнатися більше про цю проблему, настав час проголосувати вашими доларами за споживання органічної та генетично не модифікованої їжі. Час дати знати членам Конгресу, що ми вимагаємо обов’язкового маркування ГМО», – заявила одна із учасників маршу.
Адміністрація контролю за харчами та ліками США каже, що до генетично модифікованих продуктів застосовуються ті ж самі вимоги щодо безпеки, як до звичайних продуктів. Споживачі вважають, що цього недостатньо.
«Над нами вже десять років проводять експеримент, додаючи новий генетичний матеріал та нові віруси у нашу їжу, яких ми раніше ніколи не бачили. Від нас це приховували і ми стали піддослідними кроликами, які випробовують цю нову їжу на небезпеку. Так що люди виходять на вулиці, вимагаючи поважати їх право на інформацію», – зазначає президент Центру за безпеку харчів Ендрю Кімбелл.
| Нині близько 90% кукурудзи, сої, бавовни, люцерни, буряків, які вирощуються у США, містять ГМО. |
«Ми ідемо в магазин за їжею, а там на полицях близько 80% всіх продуктів містять принаймні один генетично модифікований інгредієнт. І ми цього навіть не знаємо, як не знаємо того, який вплив вони матимуть на наше здоров’я», – висловлює своє занепокоєння дієтолог Сара Сноу.
Стовідсотково не знають цього і науковці. Поки що медики не дійшли остаточних висновків щодо небезпеки споживання продуктів харчування, що містять ГМО. Дуглас Гуріан-Шерман – старший науковий співробітник «Спілки занепокоєних науковців»:
«Певні наукові дослідження ставлять від сумнів безпеку генетично модифікованих продуктів чи тих пестицидів, якими користуються виробники. Я би сказав, що на сьогоднішній день, ці дані не є підтвердженими».
Втім, Ендрю Кімбелл каже, що споживання генетично модифікованих продуктів може спричинити серйозну шкоду здоров’ю людини:
«У генетично модифікованому продукті можуть з’явитися нові алергени та нові білки, що потенційно можуть викликати алергічні реакції у дітей. Генне модифікування зменшує споживчі якості продукту та шкодить імунній системі, і у нас є докази того, що воно може пошкодити репродуктивні органи. Ми бачили, як ця технологія впливає на лабораторних тварин, так само вона може зашкодити людині».
Найбільша проблема, говорять науковці, відсутність стандартів тестування генетично модифікованих продуктів. Співробітник «Спілки занепокоєних науковців» Дуглас Шерман-Ґуріан, каже що сам процес тестування цілком контролюється біотехнологічною індустрією, оскільки генетично модифікований продукт захищений патентом та може бути досліджений лише з дозволу виробника:
«Якщо науковець хоче перевірити модифіковану кукурудзу на наявність, скажімо, личинок, перевірити, чи вона безпечна для ґрунту та живих організмів, подивитися на її споживчу якість, він повинен отримати дозвіл від компанії-виробника. Науковці не можуть просто придбати зерно та дослідити його, як це можна зробити з будь-якими іншими не модифікованими продуктами. У цьому випадку компанія-виробник виступає в ролі сторожового пса».
| «Через ГМО лише минулого року на території США було використано на 153 мільйони більше токсичних гербіцидів». |
Противники ГМО занепокоєні і шкодою, яку, за їх словами, технологія завдає навколишньому середовищу. Наприклад, вирощення модифікованих зернових з геном стійкості до пестицидів призводить до неконтрольованого використання хімікатів – лише минулого року на території США було використано рекордну кількість гербіцидів, – каже Ендрю Кімбелл:
«Вони вивели злакові, які можуть встояти перед масивними дозами гербіцидів. Таким чином, через ГМО лише минулого року на території США було використано на 153 мільйони більше токсичних гербіцидів».
Виробники пестицидів культивують у продуктах ген стійкості до хімікатів для того, щоб вони могли продавати більше пестицидів. Це є великою проблемою. По-перше значно зростає об’єми викидів цих пестицидів у навколишнє середовище. Крім того, під тиском виживання бур’ян мутує та зявляються супер-бур’яни. А це означає, що ми повинні використовувати ще більше гербіцидів. Таким чином ми опиняємось на гачку у виробників хімікатів.
На сьогоднішній день проблема нестатку харчів у світі стає все гострішою і закривати очі на той факт, що 800 мільйонів людей на планеті голодують чи недоїдають, не можна. Втім далеко не всі науковці вважають, що саме генна інженерія здатна врятувати світ від голоду.
«Попри всі ці обіцянки та розмови з боку виробників щодо покращення за допомогою цієї технології виробничого циклу, більшість цих позитивних результатів, на які очікувала індустрія, так і не було досягнуто. Наприклад, стійкості до посухи, підвищеної солоності ґрунту, стійкості до шкідників. Так що після 16 років комерційного використання технології та 25 років досліджень, індустрії вдалося вдало опанувати лише незначну кількість генів», – каже Даг Гуріан-Шерман.
Натомість, додає науковець, треба зосередитись на традиційній селекції. Учасники маршу «За право знати» пройшли понад 500 кілометрів пішки від Нью-Йорка до Вашингтона, завершивши акцію демонстрацією під Білим Домом. Під час своєї виборчої кампанії Обама обіцяв прийняти закон, який би зробив обов’язковим маркування ГМО. Активісти кажуть, настав час дотриматись обіцянки.
