«Газпром» влаштував антиукраїнське шоу на Економічному форумі у Польщі – експерт

Щорічний міжнародний Економічний форум у Криниці називають польським Давосом. Цьогоріч одна з провідних тем форуму – енергетична безпека Європи. В цьому контексті експерти з країн ЄС, Росії та України говорили про ситуацію в українській державі та її відносини з сусідами. Українській проблематиці була присвячена дискусія з промовистою назвою «Транзит російського газу через Україну. Як запевнити енергетичну безпеку Європи?».

Модератором цієї дискусії був Костянтин Симонов – генеральний директор Фонду національної енергобезпеки Росії. За його словами, напружені українсько-російські відносини в газових питаннях нагадують серіал, що триває багато років. Симонов вважає, що кожної хвилини можна очікувати повторення газової кризи, яка мала місце в 2009 році, коли через російсько-українські суперечки припинився транзит російського газу до ЄС. Україна, говорив росіянин, з маніакальною впертістю шукає таких варіантів вирішення газових проблем, внаслідок яких європейці залишаються без російського газу.

Симонов зауважив, що невдовзі Європа матиме ще один такий «головний біль» як Україна – Туреччину, через яку здійснюватиметься транзит азербайджанського газу. Він іронізував, що на Економічну форумі треба буде провести дискусію «Туреччина – головний біль Європи, такий як Україна».

Росія хоче «інтегрувати» Україну, щоб та була «сильною»?

Незалежний експерт з питань енергетики, колишній керівник прес-служби «Нафтогазу України» Валентин Землянський представив чотири можливі сценарії розвитку газових відносин України з Росією. Найбільш імовірним, вважає Землянський, є так званий інтеграційний сценарій, тобто той, на якому наполягає Росія – входження України в євразійський митний союз.

Експерт не виключає, що ЄС може схвалити такий розвиток подій, оскільки він гарантуватиме європейцям стабільний транзит російського газу через внутрішньо нестабільну Україну. Як підсумував Землянський, «інтеграційний» варіант для України найімовірніший тому, що саме такий сценарій своїми діями підготувало політичне керівництво української держави.

Як вихідця з України, народженого в Одесі, на форумі представили Марата Тертерова, директора Європейського геополітичного форуму (Брюссель). Утім, екс-одесит цю інформацію уточнив. Тертеров сказав, що народився не в Україні, а в Радянському Союзі, наголосив також на тому, що він одесит, але не українець. За словами Тертерова, в Європі демонізують Росію, ставляться до неї крізь призму стереотипів з часів Холодної війни. Він зауважив: «Чого хоче Росія? Вона хоче, щоб Україна була сильною державою й забезпечила транзит газу».

За словами Тертерова, в Україні схильні до економічної інтеграції з тим регіоном, який пропонує Росія. Екс-одесит наголошував, що європейцям не треба сприймати українсько-російські відносини як дивні, а Україну як слабку державу. Мовляв, Україна – це держава, яка має «інакшу модель управління». Упродовж свого виступу Тертеров повторював, що питання транзиту російського газу через Україну не є ключовими з точки зору енергетичної безпеки Європи.

Луіс Фраґа, експерт з Іспанії, говорив, що іспанці дуже зацікавлені питаннями транзиту російського газу. Він висловив подив, навіщо прем’єр України Микола Азаров 26 вересня 2011 році переконував групу іспанських парламентарів у тому, що Києву вдалося досягнути газових домовленостей з Москвою, адже насправді це не так. Фраґа вважає, що проект унезалежнення України від російського газу неможливий. За його словами, впродовж 4 найближих років здійсняться газові сценарії «Газпрому» – будуть споруджені системи газопроводів в обхід України.

Газпромівці поширюють різні міфи про ненадійність України – Гончар

Думки, висловлені, під час дискусії «Транзит російського газу через Україну» дуже критично оцінив Михайло Гончар, експерт з українського аналітичного центру «НОМОС». Із трибуни Економічного форуму в Криниці він назвав тези про нестабільність України як партнера для ЄС газпромівською пропагандою.

В коментарі для Радіо Свобода Гончар пояснив: «Ця панель була наповнена різноманітною міфологією «Газпрому» і, зокрема, найважливіший з точки зору «Газпрому» міф – це той, що Україна є ненадійною транзитною ланкою і газові кризи, особливо газова криза 2009 року є практично породжена Україною».

За словами Гончара, «газпромівська пропаганда» в Європі можлива тому, що в ЄС дотепер не дали чіткої відповіді на питання про те, хто і чому спричинив газову кризу 2009 року. Мовчання ЄС, вважає експерт, – це сприятливий ґрунт для пропагування Росією негативних псевдопрогнозів щодо України. Навіщо ж на європейських форумах деякі експерти озвучують такі псевдопргоностичні сценарії для України? Гончар каже, що таким чином Росія підсовує європейцям небезпечну для України думку.

«Пропонується легкий, простий, примітивний варіант – віддайте все на відкуп Росії і коли українська газотранспортна система буде зінгтегрована з російською, газпромовіською, тоді не матимете жодних проблем», – зауважив Михайло Гончар.

Зима 2012-го, каже Гончар, показала, що «Газпром» неспроможний виконати своїх зобов’язань щодо ЄС без українських підземних газосховищ. Тому, вважає експерт, газпромівці придумують і поширюють різні міфи про ненадійність України, й про те, що українську газотранспортну систему треба віддати «Газпромові», щоб вирішити енергетичні проблеми ЄС.

Гончар наголошує на нових перспективах європейського газового ринку, пов’язаних із планами США експортувати в Європу американський скраплений газ. Про ці перспективи учасники Економічного форуму дискутували в рамках дискусії «Американський LNG проти російських газогогонів. Хто переможе в Європі?».

Гончар, який був модератором цієї дискусії, зазначив: «Йдеться про колосальний потенціал американського скрапленого газу на світовому ринку. Не весь цей газ піде на європейський ринок, частина на азійський, проте цей сценарій стане реальністю вже через 3-4 роки. Чинник американського скрапленого газу вже тепер впливає на настрої на європейському газовому ринку». Балтійські держави та Україна, наголошує Гончар, зацікавлені в тому, щоб американський скраплений газ постачався у термінали на їхній території.