Київ – Українські фермери, комунальники та металурги починають виробляти газ із органічних відходів (біогаз), який непогано замінює природний. Фахівці кажуть, що цей процес стримувала державна політика щодо біогазу. Однак у владі впевнені, що усунули проблеми, й чекають на інвестора. Тим часом деякі українці збирають системи для виробництва газу з підручних матеріалів.
У місті Маріуполь, який належить до найзабрудненіших міст України, за останні два роки стало легше дихати. На одному з міських звалищ – Приморському – діє установка з утилізації звалищного газу. Пласти сміття ізолюють від атмосфери, а його товщу пронизують свердловини й газогони. В цілому вони збирають на добу 300 кубометрів звалищного газу, або так званого біогазу. Це метан із домішками, який виділяє органіка, що розкладається.
На першому етапі проекту газ просто спалювали, щоб він не забруднював атмосферу. Нині на полігоні будують когенераційну станцію: вона вироблятиме електроенергію для мережі й тепло для довколишніх підприємств, розповідає керівник проекту Віктор Савків.
«Можна розраховувати на те, що такі проекти будуть популярними. Але є технологічні ризики: маємо прораховувати потенціал газоутворення у товщі сміття. Будуємо когенераційну станцію на біогазі потужністю не менше одного мегавату, – розповідає інвестор. – Гадаю, якщо тарифи на тепло й енергію для нас будуть такими, які задекларувала держава, цей проект окупиться за 4-5 років», – зазначає Віктор Савків.
Подібним шляхом пішли в інших містах. Зокрема в Запоріжжі засипали шаром землі найбільше міське звалище, ізолювали його від атмосфери. Завдяки цьому біогаз із кількох десятків свердловин збирають, спалюють, і готують умови для переробки його в теплову енергію.
Металурги і фермери «занюхали» вигоду першими
Загалом газ із органічних відходів – це один із найстаріших видів альтернативного палива, який використовується в українській промисловості. Так, ще в 1993 році комбінат «Запоріжсталь» запустив біогазову установку у своєму підсобному господарстві. Проте газ довгий час використовувався лише на підприємстві.
Так само, лише для своїх потреб, енергію загнивання біомаси стали опановувати українські фермери. Одну з найбільших біогазових установок створила «Українська молочна компанія», біогаз в ній виробляють із посліду тварин. Нині, кажуть власники підприємства, енергію спробують використовувати не лише для себе, а й продавати.
Не в останню чергу тому, що тариф для енергії, виробленої з біогазу ще рік тому був каменем спотикання для виробників та власників газогенеруючого обладнання.
Чи дало нове законодавство стимул біогазу?
Нині ситуація змінилася: енергію з біогазу можна продавати за ціною 1,2 гривені за кіловат, тоді як її виробництво на сучасному обладнанні може коштувати 40 копійок, вважає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
«У 2010 році Україна запровадила підвищений так званий «зелений тариф» для низки альтернативних джерел енергії. Це дуже зацікавило інвестора. Новий тариф стосувався і біомаси, але біогаз, як один із її продуктів, його тоді не отримав. І лише у квітні цього року були внесені зміни до закону «Про електроенергетику», і це дозволило біогазовим установкам виробляти й вигідно продавати електроенергію», – пояснює експерт.
Біогаз, разом з іншими альтернативними видами палива, ввійшов до енергетичних пріоритетів влади, як заміна імпортним енергоносіям, і як спосіб поліпшити стан довкілля, запевнив Радіо Свобода керівник паливно-енергетичного комітету Верховної Ради Олег Зарубінський. Він вважає, що запровадивши новий «зелений тариф», Україна кардинально змінила інвестиційний клімат у енергетиці.
«Стосовно розвитку відновлювальних джерел енергії в Україні ухвалено законодавство, яке запроваджує зелений тариф. І, як бачимо, цей зелений тариф вважають привабливими приватні інвестори. Зокрема, й великі іноземні компанії», – каже експерт.
Проте біогазовий сектор розвивається повільніше, ніж у Європі, через те, що немає попиту на невеликі установки, а обслуговувати їх досить дорого, пояснює керівник проектів із енергозбереження програми «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Олександр Баськов.
За його словами, Євросоюз виділяє їхньому проекту кошти на запуск маленьких біогазових установок в Україні, на один-два десятки осель, або на школу чи інший комунальний заклад. Однак досі жодна територіальна громада України не зацікавилася цим, людей зупиняє необхідність дорогого і фахового обслуговування цього обладнання.
Проте є й інший шлях. Два зварені докупи сміттєві контейнери з люком і ручкою для перемішування гною та сміття всередині, трубки що ведуть до кількох автомобільних камер, а далі – до саморобного компресора. Так виглядає винахід жителя Одещини Петра Родіонова. Народний винахідник запатентував свій рукотворний біогазовий реактор. І опалює ним дім та забезпечує газову плиту, а сировину виробляють кілька свиней і корів із його підсобного господарства. Після виходу газу в реакторі залишається компост – добриво, яке господар висипає на город. Зрештою, блакитне паливо не вартує ні копійки, запевняє Петро Родіонов.
Нині він дає поради і охочим змайструвати подібне самим, і тим, хто згоден купити готову біогазову установку. До речі, виробляють їх і європейські, й українські підприємства, однак вони доступні лише для заможних родин.
Перехід українських домогосподарств з природного газу на біогаз перетворюється на тенденцію, каталізатором якої стало подорожчання російського блакитного палива, вважає президент київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
«В цілому, саме через високу ціну на російський імпортований газ чимало розумних людей зрозуміли, що довго низька ціна на газ власного видобутку (і на електроенергію) для громадян не протримається. Для комерційних та державних підприємств – вона вже є досить високою. І тому люди переорієнтовуються на альтернативні види», – зауважує Тодійчук.
Вважається, що при спалюванні кубометру біогазу виробляється приблизно в півтора рази менше енергії, ніж у разі використання природного блакитного палива. Однак він є дешевшим і придатним для використання і в котлі індивідуального опалення, і в газовій плиті, і на ТЕЦ. За розрахунками Інституту енергетичних стратегій, у найближчі чотири роки Україна може замінити за рахунок біогазу один мільярд кубометрів імпортного блакитного палива, якщо збережуться нинішні тенденції в цьому секторі. Якщо ж зацікавляться великі закордонні інвестори, то за цей період Україна зможе виробляти біологічну заміну для 6-8 мільярдів кубів природного газу, вважають фахівці.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
У місті Маріуполь, який належить до найзабрудненіших міст України, за останні два роки стало легше дихати. На одному з міських звалищ – Приморському – діє установка з утилізації звалищного газу. Пласти сміття ізолюють від атмосфери, а його товщу пронизують свердловини й газогони. В цілому вони збирають на добу 300 кубометрів звалищного газу, або так званого біогазу. Це метан із домішками, який виділяє органіка, що розкладається.
На першому етапі проекту газ просто спалювали, щоб він не забруднював атмосферу. Нині на полігоні будують когенераційну станцію: вона вироблятиме електроенергію для мережі й тепло для довколишніх підприємств, розповідає керівник проекту Віктор Савків.
Будуємо когенераційну станцію на біогазі потужністю не менше одного мегаватуВіктор Савків
Подібним шляхом пішли в інших містах. Зокрема в Запоріжжі засипали шаром землі найбільше міське звалище, ізолювали його від атмосфери. Завдяки цьому біогаз із кількох десятків свердловин збирають, спалюють, і готують умови для переробки його в теплову енергію.
Металурги і фермери «занюхали» вигоду першими
Загалом газ із органічних відходів – це один із найстаріших видів альтернативного палива, який використовується в українській промисловості. Так, ще в 1993 році комбінат «Запоріжсталь» запустив біогазову установку у своєму підсобному господарстві. Проте газ довгий час використовувався лише на підприємстві.
Так само, лише для своїх потреб, енергію загнивання біомаси стали опановувати українські фермери. Одну з найбільших біогазових установок створила «Українська молочна компанія», біогаз в ній виробляють із посліду тварин. Нині, кажуть власники підприємства, енергію спробують використовувати не лише для себе, а й продавати.
Не в останню чергу тому, що тариф для енергії, виробленої з біогазу ще рік тому був каменем спотикання для виробників та власників газогенеруючого обладнання.
Чи дало нове законодавство стимул біогазу?
Нині ситуація змінилася: енергію з біогазу можна продавати за ціною 1,2 гривені за кіловат, тоді як її виробництво на сучасному обладнанні може коштувати 40 копійок, вважає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Внесені зміни до закону «Про електроенергетику», це дозволило біогазовим установкам виробляти й вигідно продавати електроенергіюЮрій Корольчук
Біогаз, разом з іншими альтернативними видами палива, ввійшов до енергетичних пріоритетів влади, як заміна імпортним енергоносіям, і як спосіб поліпшити стан довкілля, запевнив Радіо Свобода керівник паливно-енергетичного комітету Верховної Ради Олег Зарубінський. Він вважає, що запровадивши новий «зелений тариф», Україна кардинально змінила інвестиційний клімат у енергетиці.
Зелений тариф вважають привабливими приватні інвестори. Зокрема, й великі іноземні компаніїОлег Зарубінський
Проте біогазовий сектор розвивається повільніше, ніж у Європі, через те, що немає попиту на невеликі установки, а обслуговувати їх досить дорого, пояснює керівник проектів із енергозбереження програми «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Олександр Баськов.
За його словами, Євросоюз виділяє їхньому проекту кошти на запуск маленьких біогазових установок в Україні, на один-два десятки осель, або на школу чи інший комунальний заклад. Однак досі жодна територіальна громада України не зацікавилася цим, людей зупиняє необхідність дорогого і фахового обслуговування цього обладнання.
Проте є й інший шлях. Два зварені докупи сміттєві контейнери з люком і ручкою для перемішування гною та сміття всередині, трубки що ведуть до кількох автомобільних камер, а далі – до саморобного компресора. Так виглядає винахід жителя Одещини Петра Родіонова. Народний винахідник запатентував свій рукотворний біогазовий реактор. І опалює ним дім та забезпечує газову плиту, а сировину виробляють кілька свиней і корів із його підсобного господарства. Після виходу газу в реакторі залишається компост – добриво, яке господар висипає на город. Зрештою, блакитне паливо не вартує ні копійки, запевняє Петро Родіонов.
Нині він дає поради і охочим змайструвати подібне самим, і тим, хто згоден купити готову біогазову установку. До речі, виробляють їх і європейські, й українські підприємства, однак вони доступні лише для заможних родин.
Перехід українських домогосподарств з природного газу на біогаз перетворюється на тенденцію, каталізатором якої стало подорожчання російського блакитного палива, вважає президент київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
Чимало розумних людей зрозуміли, що довго низька ціна на газ власного видобутку (і на електроенергію) для громадян не протримаєтьсяОлександр Тодійчук
Вважається, що при спалюванні кубометру біогазу виробляється приблизно в півтора рази менше енергії, ніж у разі використання природного блакитного палива. Однак він є дешевшим і придатним для використання і в котлі індивідуального опалення, і в газовій плиті, і на ТЕЦ. За розрахунками Інституту енергетичних стратегій, у найближчі чотири роки Україна може замінити за рахунок біогазу один мільярд кубометрів імпортного блакитного палива, якщо збережуться нинішні тенденції в цьому секторі. Якщо ж зацікавляться великі закордонні інвестори, то за цей період Україна зможе виробляти біологічну заміну для 6-8 мільярдів кубів природного газу, вважають фахівці.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
