Американська газета Wall Street Journal пише, що «для теперішнього уряду України Крим є найбільшою нагальною проблемою». В статті цитують держсекретаря США Джона Керрі, який наголосив, що будь-яка участь Росії у подіях у Криму буде суперечити публічним заявам російських керівників про непорушність кордону України. Керрі вірить у те, що «в Росії розуміють – для того, щоб зберегти довіру до їхніх обіцянок про захист територіальної цілісності, вони не можуть заохочувати сепаратистський рух чи подібні зусилля». Держсекретар також сказав, що застеріг міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова в четвер по телефону, що Вашингтон буде спостерігати за ситуацією в Криму зокрема і в Україні загалом. Лавров запевнив Керрі, що Росія дотримується своїх зобов’язань, а військові навчання, оголошені цього тижня, не пов’язані з останніми подіями в цій «колишній радянській республіці», – підсумовує видання.
Коментатор американської газети Washington Post пише про потенційну загрозу, під якою перебуває Крим та й ціла українська держава. «Україна ніколи не є наодинці, доки по сусідству живе ведмідь. Нейтралітет Америки не дає народитися автентичній українській політичній державності. Цей нейтралітет залишає Україну відкритою для російського тиску». Автор статті пише, що Америка створює деякий вакуум, який Росія потім може з легкістю заповнити. «Путін відкликав багатомільярдний пакет допомоги, який відвернув поваленого нині президента від Європи. Він раптом мобілізував прикордонні російські війська. Співробітники його Міністерства охорони здоров’я навіть ставлять під сумнів безпеку експортованих українських продуктів харчування. Це не гігієнічна кампанія, а повідомлення для Києва – ми можемо відмовитися від вашої сільськогосподарської продукції сьогодні, завтра – припинити поставки природного газу», – пише Washington Post.
Американський телеканал СNN бачить майбутнє кримського півострова так: «Із розпадом промосковського режиму в Україні, Росія бачить загрозу своїй більш важливій меті – підтримувати сферу впливу в «ближньому зарубіжжі», колишньому Радянському Союзі. Росія хоче захистити свої газопроводи, які проходять Україною. Її особлива стурбованість – це збереження своїх об’єктів у Севастополі. Росія також хоче захистити етнічних росіян України від дискримінації. Небезпека полягає в тому, що Росія використає ситуацію російськомовних українців як привід для досягнення інших цілей». CNN далі наводить приклад російської війни з Грузією в 2008 році, після чого Москва визнала сепаратистські регіони як незалежні держави.
Американська газета New York Times пише про те, як ухвалювали рішення про кримський референдум, який був запланований 25 травня. Видання зазначає, що зрозуміти, що саме буде означати питання референдуму, важко. Деякі журналісти інтерпретували питання як посилення автономії, але не відокремлення. Згідно з автором статті, «якщо референдум проведуть, це напевно призведе до народного голосування на користь більш слабких зв’язків Кримської автономії з Україною, а може і повного відокремлення». У статті також зазначається, що з самого засідання було дуже важко отримати яку-небудь підтверджену інформацію. «Нікому з журналістів не дозволили бути присутнім на сесії, але російські медіа якимсь чином отримали детальну інформацію щодо засідання, якої не було навіть у місцевих журналістів», – зазначає New York Times.
Коментатор американської газети Washington Post пише про потенційну загрозу, під якою перебуває Крим та й ціла українська держава. «Україна ніколи не є наодинці, доки по сусідству живе ведмідь. Нейтралітет Америки не дає народитися автентичній українській політичній державності. Цей нейтралітет залишає Україну відкритою для російського тиску». Автор статті пише, що Америка створює деякий вакуум, який Росія потім може з легкістю заповнити. «Путін відкликав багатомільярдний пакет допомоги, який відвернув поваленого нині президента від Європи. Він раптом мобілізував прикордонні російські війська. Співробітники його Міністерства охорони здоров’я навіть ставлять під сумнів безпеку експортованих українських продуктів харчування. Це не гігієнічна кампанія, а повідомлення для Києва – ми можемо відмовитися від вашої сільськогосподарської продукції сьогодні, завтра – припинити поставки природного газу», – пише Washington Post.
Американський телеканал СNN бачить майбутнє кримського півострова так: «Із розпадом промосковського режиму в Україні, Росія бачить загрозу своїй більш важливій меті – підтримувати сферу впливу в «ближньому зарубіжжі», колишньому Радянському Союзі. Росія хоче захистити свої газопроводи, які проходять Україною. Її особлива стурбованість – це збереження своїх об’єктів у Севастополі. Росія також хоче захистити етнічних росіян України від дискримінації. Небезпека полягає в тому, що Росія використає ситуацію російськомовних українців як привід для досягнення інших цілей». CNN далі наводить приклад російської війни з Грузією в 2008 році, після чого Москва визнала сепаратистські регіони як незалежні держави.
Американська газета New York Times пише про те, як ухвалювали рішення про кримський референдум, який був запланований 25 травня. Видання зазначає, що зрозуміти, що саме буде означати питання референдуму, важко. Деякі журналісти інтерпретували питання як посилення автономії, але не відокремлення. Згідно з автором статті, «якщо референдум проведуть, це напевно призведе до народного голосування на користь більш слабких зв’язків Кримської автономії з Україною, а може і повного відокремлення». У статті також зазначається, що з самого засідання було дуже важко отримати яку-небудь підтверджену інформацію. «Нікому з журналістів не дозволили бути присутнім на сесії, але російські медіа якимсь чином отримали детальну інформацію щодо засідання, якої не було навіть у місцевих журналістів», – зазначає New York Times.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
