Примушування України до нейтралітету за фінським сценарієм часів холодної війни задля збереження її незалежності не призведе до стійкого миру з Росією.
Про це 11 листопада заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в інтерв’ю агентству Reuters, коментуючи так звану модель “фінляндизації”, що її інколи згадують у зв'язку з війною Росії проти України.
“Я проти цього, так. Дивімось правді в очі, Україна була нейтральною до того, як на неї напала Росія”, — сказала Валтонен у кулуарах щорічного Паризького форуму миру.
“Це точно не те, що я б нав'язувала Україні. Точно не як першу альтернативу”, - додала вона.
Фінляндія перебувала під владою царської Росії понад 100 років, й здобула незалежність у 1917 році. Країні вдалося дати відсіч вторгненню Радянського Союзу у 1939 році.
Втім після Другої світової війни, Фінляндія дотримувалась нейтралітету, балансуючи між Радянським Союзом та Заходом, що стало відомо як модель “фінляндизації”.
Війна Росії проти України змусила Фінляндію та сусідню Швецію відмовитися від довготривалого нейтралітету й приєднатися до НАТО.
Російський президент Володимир Путін неодноразово заявляв, що закріплення нейтрального статусу України у майбутньому є однією з його умов для переговорів про припинення вогню у російській війні проти України.
Після перемоги республіканця Дональда Трампа на президентських виборах у США, в Україні та Європі посилилися побоювання, що бажання Трампа швидко закінчити війну може бути здійснене коштом інтересів України. Зокрема, шляхом нав’язування Україні нейтралітету, принаймні на найближчі десятиліття.
Валтонен висловила сумнів щодо можливості довіряти Росії, навіть якщо Москва погодиться на угоду. Вона додала, що примушення України приймати будь-які умови проти її волі призведе до руйнування міжнародної системи.
“Я дуже хочу уникнути ситуації, коли будь-яка європейська країна, або США, якщо на те пішло, почала б переговори, обійшовши Україну”, - сказала вона.
“Більша держава не може просто захопити територію, але й також (не може) істотно послабити суверенітет іншої нації”, – додала фінська міністерка.
З заявами на підтримку України виступили і інші європейські лідери.
Перебуваючи з візитом у Києві, верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель заявив: “Мир, щоб він був миром, а не просто припиненням вогню, має бути справедливим і стійким”.
“Це є попередження для тих, хто каже, що ця війна має закінчитися, тому закінчімо її якнайшвидше, байдуже як”, - додав він.
“Важливо як, — продовжив Боррель. – Війна має закінчитися таким чином, щоб була відповідальність — не лише економічне відновлення та справедливість, але й відповідальність”.
Своєю чергою міністр оборони Великої Британії Джон Гілі наголосив 11 листопада, що у будь-яких мирних переговорах Києва та Москви “нічого не може бути досягнуто щодо України без українців”.
Тим часом міністерка закордонних справ Німеччина Анналена Бербок застерегла від зволікання зі збільшенням допомоги Україні.
“У нас немає часу чекати до весни, — сказала Бербок, виступаючи на конференції в Берліні. – Зараз перехідний етап, якого Путін чекав і якого прагнув”.
“Зараз нам потрібно, крім заходів на європейському рівні, більше фінансових ресурсів у бюджеті”, — зазначила Бербок, що могло, за оцінками оглядачів, означати заклик до пом’якшення правил запозичення коштів німецькою державою, які опинилися в центрі теперішньої політичної кризи в країні.
На додаток, зазначила Бербок, рівень витрат на оборону у 2% ВВП, що його НАТО рекомендує дотримуватися своїм членам, “більше недостатній за поточної ситуації”.
“Ця війна набула нового виміру”, - підсумувала Бербок.
У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.
