Євросоюз у понеділок пригрозив Росії введенням додаткових санкцій у зв'язку з її діями на Сході України, який, на думку Великобританії, Москва навмисно дестабілізує. Втім, деякі країни ЄС закликали виділити більше часу на дипломатичні зусилля.
Україна стала головною темою зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулися після того, як Київ пригрозив застосувати військову силу проти проросійських сепаратистів, які займають державні будівлі на сході країни.
Глава британського МЗС Вільям Гейґ, прибувши на зустріч в Люксембурзі, заявив, що немає ніяких сумнівів у причетності Москви до дестабілізації ситуації на Сході України . «Не думаю , що спростування російського втручання хоч скільки достовірні » , - заявив Хейг журналістам , додавши, що ЄС пора обговорити розширення списку українських та російських чиновників, які зазнали економічних і візових санкцій у зв'язку з кризою в Україні.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також закликав держави ЄС визнати, що список, що включає на даний момент 33 імені, можна розширити. «Євросоюз повинен чітко продемонструвати Росії, якими будуть наслідки будь-яких подальших дій на Сході України», - заявив він. «Я чекаю конкретного сигналу, коли ми зможемо ввести нові санкції, якщо Росія ухвалить подальші дії», - підкреслив дипломат.
Однак деякі держави висловили більш обережну позицію з приводу санкцій, ще раз продемонструвавши, що в деяких частинах Європи існують серйозні побоювання з приводу вступу в конфлікт з державою, що володіє потужним важелем впливу у вигляді енергоресурсів. Кілька країн висловили надію, що вдасться знайти дипломатичне вирішення проблеми в ході запланованих на четвер переговорів у Женеві.
На думку Німеччини, чотиристороння зустріч у форматі ЄС - США – Росія - Україна може допомогти розрядити напруженість, хоча можливість введення нових санкцій залишається.
Крім розширення «чорного списку» чиновників, ЄС обговорює можливе прийняття більш масштабних заходів - таких, як обмеження на торгове і фінансове співробітництво з Росією. За словами Гейґа, відповідний законопроект може бути ухвалений дуже швидко.
Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт заявив, що переговори в Женеві мають стати крайнім терміном для прийняття подальших заходів
«На даний момент нас чекає зустріч в Женеві, так що для Росії це можливість приступити до деескалації. Якщо ж вона продовжить ескалацію, то і нам слід посилити санкції», - заявив він.
Глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн підкреслив, що нові санкції «не вирішать проблему». «Наше головне завдання зараз - зробити все, щоб ця конференція в Женеві відбулася і пройшла в спокійній обстановці», - заявив він.
Міністри також домовилися про ухвалення деяких заходів, покликаних допомогти Україні впоратися з економічною кризою, яка поглиблюється і схвалили пакет торговельних пільг на суму майже 500 мільйонів євро , що включає зняття мит на широкий ряд сільськогосподарської продукції, текстилю та інших товарів.
Крім того, в список людей, які підлягатимуть санкціям за незаконне привласнення бюджетних коштів, було включено ще четверо українців.
Також обговорюється питання про можливу європейську місії з підготовки співробітників правоохоронних органів в Україні з метою стабілізації ситуації в країні. З такою пропозицією виступили Великобританія, Швеція і Польща. Ініціативу також підтримала Німеччина.
Подібна місія, яка, швидше за все, викличе негативну реакцію у Росії, націлена на прискорене зміцнення систем правоохоронних органів і судових установ в Україні, щоб допомогти країні впоратися зі спалахами насильства і підготуватися до реалізації планованої Угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Євросоюз також обговорить питання про візові і торговельні відносиних з Кримським півостровом, який був анексований Москвою в березні цього року після того, як в результаті масових протестів у Києві був повалений проросійський президент Віктор Янукович.
«Важливо продемонструвати, що ми не визнаємо таку анексію з чорного ходу», - пояснив один з дипломатів.
Україна стала головною темою зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулися після того, як Київ пригрозив застосувати військову силу проти проросійських сепаратистів, які займають державні будівлі на сході країни.
Глава британського МЗС Вільям Гейґ, прибувши на зустріч в Люксембурзі, заявив, що немає ніяких сумнівів у причетності Москви до дестабілізації ситуації на Сході України . «Не думаю , що спростування російського втручання хоч скільки достовірні » , - заявив Хейг журналістам , додавши, що ЄС пора обговорити розширення списку українських та російських чиновників, які зазнали економічних і візових санкцій у зв'язку з кризою в Україні.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також закликав держави ЄС визнати, що список, що включає на даний момент 33 імені, можна розширити. «Євросоюз повинен чітко продемонструвати Росії, якими будуть наслідки будь-яких подальших дій на Сході України», - заявив він. «Я чекаю конкретного сигналу, коли ми зможемо ввести нові санкції, якщо Росія ухвалить подальші дії», - підкреслив дипломат.
Однак деякі держави висловили більш обережну позицію з приводу санкцій, ще раз продемонструвавши, що в деяких частинах Європи існують серйозні побоювання з приводу вступу в конфлікт з державою, що володіє потужним важелем впливу у вигляді енергоресурсів. Кілька країн висловили надію, що вдасться знайти дипломатичне вирішення проблеми в ході запланованих на четвер переговорів у Женеві.
На думку Німеччини, чотиристороння зустріч у форматі ЄС - США – Росія - Україна може допомогти розрядити напруженість, хоча можливість введення нових санкцій залишається.
Крім розширення «чорного списку» чиновників, ЄС обговорює можливе прийняття більш масштабних заходів - таких, як обмеження на торгове і фінансове співробітництво з Росією. За словами Гейґа, відповідний законопроект може бути ухвалений дуже швидко.
Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт заявив, що переговори в Женеві мають стати крайнім терміном для прийняття подальших заходів
«На даний момент нас чекає зустріч в Женеві, так що для Росії це можливість приступити до деескалації. Якщо ж вона продовжить ескалацію, то і нам слід посилити санкції», - заявив він.
Глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн підкреслив, що нові санкції «не вирішать проблему». «Наше головне завдання зараз - зробити все, щоб ця конференція в Женеві відбулася і пройшла в спокійній обстановці», - заявив він.
Міністри також домовилися про ухвалення деяких заходів, покликаних допомогти Україні впоратися з економічною кризою, яка поглиблюється і схвалили пакет торговельних пільг на суму майже 500 мільйонів євро , що включає зняття мит на широкий ряд сільськогосподарської продукції, текстилю та інших товарів.
Крім того, в список людей, які підлягатимуть санкціям за незаконне привласнення бюджетних коштів, було включено ще четверо українців.
Також обговорюється питання про можливу європейську місії з підготовки співробітників правоохоронних органів в Україні з метою стабілізації ситуації в країні. З такою пропозицією виступили Великобританія, Швеція і Польща. Ініціативу також підтримала Німеччина.
Подібна місія, яка, швидше за все, викличе негативну реакцію у Росії, націлена на прискорене зміцнення систем правоохоронних органів і судових установ в Україні, щоб допомогти країні впоратися зі спалахами насильства і підготуватися до реалізації планованої Угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Євросоюз також обговорить питання про візові і торговельні відносиних з Кримським півостровом, який був анексований Москвою в березні цього року після того, як в результаті масових протестів у Києві був повалений проросійський президент Віктор Янукович.
«Важливо продемонструвати, що ми не визнаємо таку анексію з чорного ходу», - пояснив один з дипломатів.
