У рамках спеціального проекту Української служби Голосу Америки «Вибори президента в Україні 2019: Погляд з Вашингтона» своїми думками щодо шансів кандидатів на вихід у другий тур та інших аспектів виборчих перегонів поділилися колишній посол США в Україні, директор Євразійського Центру Атлантичної ради Джон Гербст, колишній президент Дому свободи та високопосадовець Державного департаменту США Дейвид Креймер, нині – старший науковий співробітник Міжнародного університету Флориди, та редакторка блогу UkraineAlert Атлантичної ради Мелинда Геринг.
Хоча наразі три основні кандидати, згідно з опитуваннями, мають шанси вийти у другий тур – діючий президент Петро Порошенко, колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко та гуморист Володимир Зеленський, виборча кампанія проходить настільки бурхливо, що будь-які передбачення робити важко, кажуть експерти.
Оцінюючи шанси Володимира Зеленського вийти у другий тур та стати переможцем виборів, вони вказали на кілька сприятливих та негативних факторів.
Серед сприятливих Мелинда Геринг назвала тої факт, що він попереду в опитуваннях, має енергетику та харизму. А також – те, що до його команди приєдналися колишні міністри Олександр Данилюк та Айварас Абромавичус, на що позитивно зреагував ринок. Запланований на березень вихід на екрани третього сезону серіалу із Зеленським у головній ролі «Слуга народу» також може посилити електоральні шанси новачка у політиці.
Серед факторів, які зменшують підтримку Зеленського, Геринг вказала на брак досвіду, знань у сфері міжнародних відносних та економці, досвідченої команди та залежність від явки молоді.
«Україна зараз у дуже хиткий ситуації. Вона знаходиться під величезним тиском Росії. Економіка не дуже сильна. Панує політичний хаос, що стало вже звичним для України. Немає просто часу, щоб увійти в курс справ, чого потребуватиме Зеленський», - вказала Геринг.
«Слабкі сторони Зеленського добре відомі – це брак досвіду, - зазначив колишній посол США в Україні Джон Гербст. – Якщо він зможе сформувати добру команду з людей, які розуміють, що потрібно робити у зовнішній політиці, коли сусід веде проти вас війну, сформувати програму реформ, то він може досягнути успіху. Якщо він цього зробити не зможе, йому на посаді президента буде важко, якщо він, звичайно, виграє». Відповідаючи на критику щодо слів Зеленського про його бажання вести переговори з Кремлем, Гербст зазначив, що Україна вже веде переговори з Московю, які, хоча і не дають результатів, є інструментом, завядки якому ЄС підтримує санкції проти Росії.
Девид Креймер вказав також на те, що Зеленський, на відміну від його основних опонентів Петра Порошенка та Юлії Тимошенко, мало відомий на Заході.
«Для українців міжнародна ситуація не є визначальним чинником у прийняті рішення, за кого голосувати, але вони у такій ситуації, коли їм потрібна міжнародна підтримка, як для економічних реформ, фінансова підтримка з МВФ та інших міжнародних кредиторів, так і в питаннях безпеки, враховуючи триваючий конфлікт на Донбасі з Росією. Отже, можливо, на цих виборах питання зовнішньої політики важливішій фактор, ніж під час інших виборів», - припустив Креймер.
У питанні, чи є перемога діючого президента Петра Порошенка, найгіршим варіантом для президента Путіна, погляди двох представників Атлантичної ради розділилися.
На думку Геринг, це лише гарний вислів, і не відомо, що будуть відносно Росії робити інші кандидати. Гербст вказав на те, що Путін особисто заявляв про те, що хоче поразки Порошенка і, якщо так станеться, буде цим хизуватися.
Так само по-різному оцінили вони і шанси вийти у другий тур колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка. Гербст оцінив його шанси значно вище за свою опонентку, чому, на його думку, можуть, зокрема сприяти серйозні помилки з боку Зеленського.
Також експерти звернули увагу на те, що Москва відкрито не підтримує жодного з кандидатів. У цьому вони бачать дві причини: Кремль вивчив помилки минулого, коли його підтримка обертається зворотнім результатом, і те, що вони готові активніше втручатися у парламентські вибори в Україні, які пройдуть восени.
Я думаю, що Москва хотіла б, щоб Порошенко програв. Але я думаю, вони розуміють, що наступний президент України не буде їхньою людиною.
«Вони підтримували Януковича і тиснули на нього та його команду в 2013-му році не підписувати Угоду про асоціацію та економічне співробітництво з Європейським Союзом, і ми знаємо, чим це обернулося. Вони вторглися в Україну, починаючи з Криму і потім – Донбас. І зараз в України набагато більше підтримки вступу в НАТО та ЄС. Вони відштовхнули від себе Україну і мають набагато менший вплив, ніж до 2014-го року. Можливо, їм вистачило розуму зрозуміти, що якщо вони відкрито підтримують кандидата чи відкрито виступають проти певного кандидата, це матиме зворотній ефект», - сказав Креймер.
«Я думаю, що Москва хотіла б, щоб Порошенко програв. Але я думаю, вони розуміють, що наступний президент України не буде їхньою людиною. Я думаю, що вони сподіваються мати 20-25% депутатів у Верховній раді, які були б зацікавлені у кращих відносинах з Москвою, навіть якщо Москва веде війну на Донбасі» - зазначив Гербст.
Два з трьох експертів, що взяли участь в програмі, входять до складу Оперативної групи з українських виборів, завданням якої є спостереження, оцінка та розкриття зовнішніх спроб втручання в українські вибори, включно із моніторінгом російського телебачення щодо висвітлення виборчої кампанії в Україні.
За словами лідера групи Девида Креймера, наразі не зафіксовано активізації російського втручання в українські вибори. «Головний посил російського телебачення дотепер – вибори в Україні не чесний процес. Вибори фальшуються. Кандидати залежать від Заходу, США».
Також, говорять обидва члени Оперативної групи, ситуація може змінитися безспосередньо перед чи під час самого голосування.
«Хоча ми ще не бачили нічого екстраординарного в плані втручання Кремля у президентські вибори, вони проводжують тиснути по різних напрямках в Україні. Масивна дезінформація триває. Зондування з метою кібер-атаки триває, особливо в речах, пов’язаних з виборами, такі як Центральна виборча комісія. Вони спробують встромити свої кібер-шупальця в електронні скриньки для голосування під час виборів. І ми не можемо виключати чогось надзвичайного підривного характеру чи військової провокації на зразок тієї, що була в Керченській протоці, перед самими виборами», - говорить Гербст.
Також експерти звернули увагу на велику кількість кандидатів, які беруть участь у перегонах. Сорок чотири, зареєстровані ЦВК кандидати, за словами Геринг, не є «методом вимірювання демократії», а Україні необхідна побудова кількох сильних партій та зміна виборчого законодавства, що б дозволило прихід у політику нових людей.
«Я не кажу, що (побудувати партії – ГА) легко, але Україна мусить це зробити, аби побудувати справжню демократію із новими ідеями та новими обличчями. Чим насправді є Зеленський? Він є благанням чогось нового».
«На побудову партії потрібно багато часу. Україна повернула свою незалежність у 91-му році. Ми не можемо дивуватися тим, що політика в Україні переважно тримається на особистостях. Українці у 2004-му та 2014-му роках продемонстрували, що вони хочуть набагато більшого від свого уряду. Думаю, що Україна спростовує вислів, що люди мають лідерів, на яких вони заслуговують. Українці заслуговують на кращих лідерів. Що стосується кількості, то, здається, документи в ЦВК подали 88 осіб, а 44 були зареєстровані. Не хочу порівнювати зі США, але у нас може бути 20 кандидатів, які беруть участь у попередніх виборах Демократичної партії. Така активність у політичному процесі набагато краща за апатію, коли люди думають, що вони ні на що не впливають», - натомість зазначив Креймер.
Дивіться також: Вибори в Україні: Кого із кандидатів бачать найімовірнішим переможцем експерти із США. Відео
