Україна у 2013 році планує витратити на 50,4 мільярди гривень більше, ніж матиме в бюджеті. Такі цифри закладені у держбюджеті на наступний рік, який зареєстрований у парламенті. Одні економісти вважають, що страшного у цьому нічого немає, а інші пророкують затримки соціальних виплат та нестачу американського долара в країні.
«Наявність бюджетного дефіциту – це стандартна риса українського бюджету, бо на даному етапі забезпечити повноцінне балансування доходів та видатків неможливо», – сказав Голосу Америки, економіст Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло:
«Через складну ситуацію, пов’язану з економічною депресією у світі, ми можемо говорити, що дефіцитний бюджет – це додатковий інструмент стимулювання економічного зростання».
У новому бюджеті закладено 361,5 мільярда гривень доходів і 410,7 мільярда витрат. На думку Жаліла – це тільки демонструє, що Україна вчиться на помилках країн Західної Європи. Протягом кількох років, країни ЄС під час кризових подій в економіці підвищували соціальні витрати, щоб громадяни могли купувати і таким способом стимулювали економіку, але зараз більшість країни переходить до політики економії.
Економлячи, депутати заклали у бюджет підвищення мінімальної зарплати на 71 гривню, тепер вона буде – 1,218 гривень на місяць. А пенсії підвищать на 57 гривень, і в середньому, мінімальна пенсія буде 899 гривень. Більше грошей витратить держава і на утримання парламенту. Пропонується на 6,1 мільйона гривень збільшити фінансування утримання апарату Верховної ради, тому в 2013 році це може коштувати бюджету 875,9 мільйона гривень. За словами БЮТівця Миколи Томенка, необґрунтовано підвищено фінансування силових органів, а його колега по партії Андрій Павловський заявив, що бюджет призупиняє дію 13 соціальних законів – щодо пільг чорнобильців, лікарів та шахтарів.
Жаліло пояснює, що підвищення соціальних виплат складає велику частину загальних витрат країни, і на більше держава фінансово неспроможна.
«Треба відштовхуватися від фінансової спроможності держави. Україна традиційно має досить високий рівень соціального забезпечення, принаймні, адекватний до економічного розвитку, який демонструє країна», – сказав Жаліло.
Утім, є й вірогідність того, що різниця між витратами та потенційним наповненням бюджету може зростати протягом року, тоді буде збільшуватися розрив між реальним фінансуванням та потребами громадян, вважає колишній міністр економіки Володимир Лановий.
На питання, де взяти на все гроші, у новому бюджеті також є відповідь – позички. У новому проекті закону про держбюджет ідеться про те, що уряд планує взяти запозичень на 135,5 мільярда гривень, 42,7 мільярда зовнішніх грошей, і 92,9 мільярда – внутрішніх.
«Таке величезне боргове навантаження є нереальним. Це призведе до знекровлення внутрішнього банкового кредитного ринку, це означатиме, що всі депозити громадян, підприємств, зовнішні кредити – все буде служити фінансуванням дефіциту бюджету. У результаті, виробники та споживачі не матимуть змоги брати кредити», – сказав Лановий. Він пов’язує нестачу кредитних коштів та високі проценти з падінням виробництва та зниженням ВВП.
Однією з великих частин витрат у новому бюджеті закладено – витрати на повернення боргу минулих років. У 2013 році планується повернути близько 483,03 мільярди гривень.
Повернення іноземних позичок, послаблення зовнішньої торгівлі та призупинення надходжень у вигляді доларових інвестицій Лановий прив’язує до можливого зниження курсу гривні.
«Раніше негативне сальдо зовнішньої торгівлі покривалося прямим надходженням з-за кордону, тепер потоку інвесторів немає», – сказав Лановий.
Утім, якщо позички, які країна візьме цього року, будуть використані на проекти розвитку, то, за словами Жаліла, це може бути адекватною відповіддю держави на виклики економічної депресії.
«Наявність бюджетного дефіциту – це стандартна риса українського бюджету, бо на даному етапі забезпечити повноцінне балансування доходів та видатків неможливо», – сказав Голосу Америки, економіст Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло:
«Через складну ситуацію, пов’язану з економічною депресією у світі, ми можемо говорити, що дефіцитний бюджет – це додатковий інструмент стимулювання економічного зростання».
У новому бюджеті закладено 361,5 мільярда гривень доходів і 410,7 мільярда витрат. На думку Жаліла – це тільки демонструє, що Україна вчиться на помилках країн Західної Європи. Протягом кількох років, країни ЄС під час кризових подій в економіці підвищували соціальні витрати, щоб громадяни могли купувати і таким способом стимулювали економіку, але зараз більшість країни переходить до політики економії.
Економлячи, депутати заклали у бюджет підвищення мінімальної зарплати на 71 гривню, тепер вона буде – 1,218 гривень на місяць. А пенсії підвищать на 57 гривень, і в середньому, мінімальна пенсія буде 899 гривень. Більше грошей витратить держава і на утримання парламенту. Пропонується на 6,1 мільйона гривень збільшити фінансування утримання апарату Верховної ради, тому в 2013 році це може коштувати бюджету 875,9 мільйона гривень. За словами БЮТівця Миколи Томенка, необґрунтовано підвищено фінансування силових органів, а його колега по партії Андрій Павловський заявив, що бюджет призупиняє дію 13 соціальних законів – щодо пільг чорнобильців, лікарів та шахтарів.
Жаліло пояснює, що підвищення соціальних виплат складає велику частину загальних витрат країни, і на більше держава фінансово неспроможна.
«Треба відштовхуватися від фінансової спроможності держави. Україна традиційно має досить високий рівень соціального забезпечення, принаймні, адекватний до економічного розвитку, який демонструє країна», – сказав Жаліло.
Утім, є й вірогідність того, що різниця між витратами та потенційним наповненням бюджету може зростати протягом року, тоді буде збільшуватися розрив між реальним фінансуванням та потребами громадян, вважає колишній міністр економіки Володимир Лановий.
На питання, де взяти на все гроші, у новому бюджеті також є відповідь – позички. У новому проекті закону про держбюджет ідеться про те, що уряд планує взяти запозичень на 135,5 мільярда гривень, 42,7 мільярда зовнішніх грошей, і 92,9 мільярда – внутрішніх.
Повернення іноземних позичок, послаблення зовнішньої торгівлі та призупинення надходжень у вигляді доларових інвестицій Лановий прив’язує до можливого зниження курсу гривні.
«Таке величезне боргове навантаження є нереальним. Це призведе до знекровлення внутрішнього банкового кредитного ринку, це означатиме, що всі депозити громадян, підприємств, зовнішні кредити – все буде служити фінансуванням дефіциту бюджету. У результаті, виробники та споживачі не матимуть змоги брати кредити», – сказав Лановий. Він пов’язує нестачу кредитних коштів та високі проценти з падінням виробництва та зниженням ВВП.
Однією з великих частин витрат у новому бюджеті закладено – витрати на повернення боргу минулих років. У 2013 році планується повернути близько 483,03 мільярди гривень.
Повернення іноземних позичок, послаблення зовнішньої торгівлі та призупинення надходжень у вигляді доларових інвестицій Лановий прив’язує до можливого зниження курсу гривні.
«Раніше негативне сальдо зовнішньої торгівлі покривалося прямим надходженням з-за кордону, тепер потоку інвесторів немає», – сказав Лановий.
Утім, якщо позички, які країна візьме цього року, будуть використані на проекти розвитку, то, за словами Жаліла, це може бути адекватною відповіддю держави на виклики економічної депресії.
