Спеціальні потреби

Використання Росією дронів-камікадзе в Україні не змінить ходу війни - генерал Гертінг 


Перші повідомлення про використання Росією дронів-камікадзе «Шахід-136» у війні проти Україні з’явилися на початку вересня. В останні тижні їх використання для атак по мирних жителях та українській цивільній інфраструктурі значно активізувалося. Українське керівництво стверджує, що ці безпілотники є іранського виробництва, а експортувавши їх до Росії Іран порушив резолюцію Ради безпеки ООН 2231, яка передбачає ембарго для Ірану на експорт певних видів зброї, без погодження із Радбезом ООН. За словами президента Зеленського, Росія закупила у Ірана 2400 дронів-камікадзе. Іран заперечує продаж Росії дронів.

Мета нападів дронів-камікадзе «Шахід-136» – терор мирного населення України та пошкодження її інфраструктури, погодились учасники круглого столу в аналітичному центрі у Вашингтоні "Атлантична рада".

Втім, ходу війни на користь агресора вони не змінять, каже колишній командувач американськими військами в Європі генерал Марк Гертлінг. Три фактори визначають хід війни – підтримка населення, військова здатність армії та сила уряду. Жоден з цих ключових факторів для України від нападу іранських дронів не змінився, каже генерал.

«Коли ми говоримо про речі які можуть змінити хід війни, це те, що може допомогти війську покращити його здатність отримати перемогу та завдає шкоди супротивнику. До прикладу Himars, які допомагають Україні на полі бою. У своїй спробі вплинути на волю українців він (Путін) досягнув зворотного, він навпаки посилив цю волю. Він не використовує ці дрони проти війська, тому що йому дуже важко влучити по ключових позиціях. Безпілотники, які були використані останні кілька днів, атакують стаціонарні об’єкти, вони покладаються на геолокацію і не можуть знайти ці цінні військові об’єкти, тому що українські військові дуже успішні щодо своєї оперативної безпеки і дуже швидко просуваються вперед. Так що ця тактика використання дронів не міняє ходу війни. Але вона говорить про те, що в Путіна та його армії закінчується високоточна зброя, і вони повинні покладатись на закупівлю зброї у таких іноземних урядів як Іран», - говорить генерал Гертінг.

Разом з тим, старша співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин Ульріке Франке зауважує, що напади дронів-камікадзе, якщо не змінюють ходу війни, але все ж таки ускладнюють контрнаступ для української армії, яка вимушена пріоритезувати використання своїх ресурсів.

«Я погоджуюсь, що ці атаки мають на меті терор населення та знищення ключової цивільної інфраструктури. Однак є тут і військова логіка. Якщо вони здійснюють ці атаки всюди, це означає, що військові будуть зайняті відбиттям цих атак. Будуть намагатися збивати їх, що вони вже роблять достатньо успішно. Але це вичерпує ресурс. Це означає, що українські військові повинні захищати небо, фактично, всюди над Україною. Йдеться не лише про лінію фронту. Йдеться про всю територію. Так що частина війська буде залучена до цього. Також вони повинні використовувати все своє протиповітряне озброєння. І питання у тому – скільки у них цієї зброї. І чи продовжить Захід надавати більше», - зауважує Ульріке Франке.

Якщо Росія насправді закупила 2400 дронів, як про це заявляє українська розвідка, це означає що росіяйські війська зможуть продовжувати ці атаки ще кілька тижнів, і недооцінювати цю небезпеку неможна, наголошує експертка. Разом з тим, українські військові продемонстрували здатність ефективно протидіяти цим нападам, а це означає, що росіянам таки доведеться відмовитись від цієї тактики.

І хоча на руку Росії грає факт низької вартості цих дронів, їх ефективність не є високою, адже для визначення кінцевих мішеней вони покладаються на комерційні пристрої геолокації, каже лейтенант-полковник армії США Джастін Коннелі.

«Будь яка електронне військове обладнання, яке послаблює чи глушить сигнал геолокації, матиме великий вплив на здатність цих апаратів вціляти по мішенях. Іронічно, є кілька прикладів, коли українцям вдалося захопити велику кількість російського обладнання, під час відступу російських війсь в ході контрнаступу українців, яке може бут використано для глушіння сигналу геолокації».

Для того, щоб ефективно відбивати ці атаки, Україна також потребує протиповітряні системи захисту, які Україна вже використовує для збиття російських ракет, кажуть учасники дискусії. Однак, у цьому є свої складнощі – чим далі радіус дії таких комплексів протиповітряної оборони, тим вища їх ціна, каже Джастін Коннеллі:

«Кожний удар системи радянського зразка С-300 чи американської NASAMS, чи німецької IRIS-T, набагато дорожчий, ніж сам дрон, ціна якого приблизно 30 тисяч доларів. Існують дешевші системи, як то переносні системи чи протиповітряна артилерія. Але вони мають значно менший радіус дії. Ви можете мати такі системи біля ключових об’єктів, як то урядових установ чи біля атомної електростанції. Але вони не покриють все місто. Тому українська армія має дилему – тримати свої системи на лінії фронту, щоб підтримувати ведення воєнних дій, чи відтягнути деякі з них, щоб протидіяти дронам та ракетам в населених центрах».

Для того, щоб захистити всю територію України та її інфраструктуру, потрібна величезна кількість протиповіторяної зброї, каже генерал Гертінг. За його словами, такої кількості зброї, яка б могла захистити всі обєкти та створити захисний шар проти російських ракет та дронів над всією Україною, просто немає. Тому важливо мати багатоповерхневий та всебічний підхід для захисту України.

«Ми сьогодні говоримо про дрони «Шахід-136». Вони мають дві з половиною тисячі кілометрів радіусу дії. Військові повинні вирішити, що вони хочуть захистити. І на жаль, це не завжди співпадає з тим, що хоче захистити уряд чи чого хоче населення. Але якщо говорити про повітряну оборону, усього захистити не можна. Будуть такі дрони, яким вдасться прорвати цю оборону. Особливо з цими малими дронами. Ви навіть не знаєте, що він вже наблизився до того моменту, коли він вже на відстані 400 метрів над головою. І тут можна використати системи глушіння чи малу зброю, як то Stinger. Але і тут є недолік – ви використовуєте дорогий Stinger проти відносно дешевого дрона, який можна купити буквально в радіо-крамниці».

Для того, щоб забезпечити інтегрований, комплексний повітряний захист над Україною, каже генерал, захід повинен продовжувати надавати Україні такі системи, як Стінгери, NASAMS, IRIS-T.

Минулого тижня за результатами зустрічей Контактної групи з оброни України та міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі низка країн оголосила про надання Україні додаткових систем протиповітряного та іншого захисту.

Дивіться також: У Сумах добровольці вивчають військову справу та займаються вогневою підготовкою

  • 16x9 Image

    Наталія Леонова

    Ведуча, репортер і редактор української служби "Голосу Америки". Перед тим, як приєднатися до команди "Голосу Америки" у 2003 році, працювала юристом в одній із київських юридичних фірм. Також координувала діяльність шведської гуманітарної організації, яка займається реабілітацією хворих українських дітей. Здобула магістерський диплом з міжнародного публічного права Київського інституту міжнародних відносин. Захоплюється йогою.  

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG