Вторгнення Кремля в Україну ще сильніше погіршило загрози для свободу інтернету, мовиться у новому дослідженні «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної організації з центром у США.
У звіті мовиться, що свобода інтернету в усьому світі падає 12-й рік поспіль, і саме Росія зазнала найрізкішого падіння, відколи Кремль активізував свої зусилля з придушення внутрішньої опозиції та незалежних ЗМІ після повномасштабного вторгнення в Україну.
У Росії придушення інтернету б’є історичні рекорди
За даними звіту, свобода інтернету в Росії впала на сім пунктів, і пов’язано це з «жорстоким вторгненням уряду в Україну в лютому 2022 року». Як зазначають автори звіту, нині свобода прояву в інтернеті в Росії досягнула історично найнижчого рівня, і темпи придушення свободи слова в мережі в РФ були рекордними для цього року в світі.
«За кілька тижнів після вторгнення Кремль заблокував Facebook, Instagram і Twitter, позбавивши росіян доступу до достовірної інформації про війну та обмеживши їх можливість спілкуватися з користувачами в інших країнах», – мовиться у звіті.
За підрахунками «Дому Свободи», російський уряд заблокував понад 5000 веб-сайтів, змусив ЗМІ назвати війну «спеціальною військовою операцією» та запровадив закон, який передбачає до 15 років позбавлення волі для тих, хто поширює інформацію про російську війну, називаючи будь-яку критичну інформацію «неправдивою».
Посилення обмежень режиму, як до, так і після початку вторгнення, значно підвищило ризики, пов’язані з онлайн-активністю, і прискорило закриття чи вигнання незалежних ЗМІ з країни.
Російський режим намагається обмежити інтернет і на захоплених територіях України
Дії російських військових підірвали свободу інтернету в Україні. Зокрема, як розповідає звіт «Дому Свободи», в окупованому Херсоні російські війська змусили постачальників послуг перенаправляти інтернет-трафік через російські мережі протягом весни та літа 2022 року. Таким чином вони позбавили українських користувачів доступу до основних платформ соціальних медіа, а також до українських та міжнародних новинних сайтів.
«Хоча онлайн-ЗМІ мужньо продовжували висвітлювати вторгнення, їхні репортери під час виконання своєї роботи наражалися на велику небезпеку. Кілька журналістів, пов’язаних із такими веб-сайтами, були вбиті російськими військами», – мовиться у звіті Freedom on the Net.
За словами авторів звіту, «український уряд і народ продемонстрували дивовижну стійкість під час вторгнення». Урядові чиновники та телекомунікаційні компанії тісно співпрацювали, щоб відновити інтернет-інфраструктуру та забезпечити доступ до онлайн-ресурсів та інформації, що може врятувати життя в розпал збройного конфлікту.
У звіті також згадано, що завдяки співпраці українського уряду з американською технологічною компанією SpaceX та іншими партнерами, було розгорнуто близько 11 000 станцій Starlink для надання послуг супутникового інтернету.
У звіті «Дому Свободи» також говориться про те, що українські оператори співпрацювали між собою, щоб користувачі могли отримати сигнал іншої компанії, коли відключався їхній провайдер, а також оператори доклали зусиль, щоб забезпити доступ Wi-Fi до бомбосховищ. Також у співпраці між урядом та приватною українською компапанією Ajax Systems було створено мобільний додаток, який сповіщає користувачів про повітряні нальоти. Цим додатком ще станом на березень користувалися понад чотири мільйони клієнтів.
Китай посилює цензуру, змушує інтрнет-компанії просувати комуністичну ідеологію
Китай, за даними дослідження "Дому свободи", знову став країною з найменшою свободою в Інтернеті. Під час Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року було посилено цензуру та посилено контроль над технологічним сектором.
Також КНР запровадила нові правила, які вимагають від платформ просувати своїми засобами ідеологію Комуністичної партії Китаю.
В останньому випуску звіту Freedom on the Net дослідники зауважують, що загалом стан справ з правами людини в інтернеті погіршився у 28 країнах світу. Дослідники наголошують, що понад дві третини користувачів інтернету в світі живуть у країнах, які обмежують свободу слова в інтернеті.
