Економічне зростання Китаю штовхає вгору світові ціни на харчі

У 2011 світові ціни на харчі досягли нових рекордних позначок. Серед причин зростання цін експерти називають несприятливі погодні умови, а відтак жорсткі обмеження експорту з боку найбільших країн-виробників, підвищення цін на пальне. На ціни також вплинув різкий стрибок попиту на харчі, спричинений як загальним збільшенням кількості населення на планеті, так і економічним зростанням у таких країнах як Індія, Бразилія і, у першу чергу, Китай.

Ціни на свинину в Китаї цього року значно зросли, що призвело до певного зменшення продажу. Але далеко не всі готові відмовитись від улюбленого м’яса.

«Якщо людина не їсть м’яса, її обличчя стає зеленим – кольору овочів. Треба обов’язково їсти м’ясо. Без м’яса і сили не буде», - говорить одна з покупців на м’ясному ринку.

Лише кілька десятків років тому м'ясо в Китаї було предметом розкоші. Науковець Китайської академії соціальних наук, економіст Жу Лінґ пригадує, як за часів її дитинства китайці їли м'ясо раз чи двічі на місяць.

«Лише під час святкування Китайського Нового року ми могли придбати 250 грамів свинини на людину. І лише 750 грамів олії на рік», - розповідає вона.

Економічні реформи Дена Сяопіня вісімдесятих років були початком економічного відживлення Китаю. І як всюди, коли нація виходить з бідності, люди починають краще їсти.

«Це був період покращення харчування. В принципі, за винятком вегетаріанців, кожна людина, кожна родина, почали їсти більше м’яса та морепродуктів», - говорить Жу Лінґ.

Лише з дев’яностих років споживання свинини в Китаї подвоїлось, а курячого м’яса - виросло у п’ять разів. Відповідно, збільшення вирощення худоби та птахів потребує додаткових комбікормів. Відтак, за короткий час Китай став одним з найбільших споживачів сої у світі.

«Лише 10-15 років тому Китай майже не імпортував сої взагалі. З середини дев’яностих Китайський імпорт сої значно виріс і сьогодні вони купують понад половину світових запасів сої», - говорить аналітик Міністерства сільського господарства США Хвей Джіянґ.

Виробники сої стали свідками стрибку світових цін на сою, з часу як Китай став активно її купувати. Так, у 2010-му році Китай купив чверть американського врожаю сої. А такий попит звичайно штовхає ціни вгору, і не лише на сою, адже все більше злакових, починають конкурувати за посівні землі.

Експерти прогнозують, що ціни на харчі найближчим часом не впадуть, тому що економіка Китаю продовжує зростати. Його середній клас до кінця цього десятиліття має потроїтись.

«Обсяг споживання харчових продуктів за цей час подвоїться», - прогнозує Хвей Джіянґ.

Китай, не єдиний приклад. Населення інших великих країн на шляху розвитку – Індії та Бразилії – також багатшає і починає краще харчуватися. Крім того, вже до середини цього століття населення світу виросте ще на два мільярда. І поки пропозиція на світовому ринку не зросте, ціни не впадуть.