Спеціальні потреби

Початок суду у справі нападу ісламістів на французький тижневик Charlie Hebdo


Озброєний службовець французької поліції на варті під будівлею суду у день початку процесу у справі нападів на журнал Charlie Hebdo 2015 року. Париж 2 вересня 2020 р.
Озброєний службовець французької поліції на варті під будівлею суду у день початку процесу у справі нападів на журнал Charlie Hebdo 2015 року. Париж 2 вересня 2020 р.

У Франції у середу 2 вересня почався суд над 14 особами звинуваченими у причетності до нападу понад п’ять років тому на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Президент ніколи не повинен оцінювати редакційних рішень журналіста, або редакції, ніколи. Бо у нас є свобода преси.
Еммануель Макрон

Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей - працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі.

Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а тепер перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

На судовий процес, що був відкладений на майже чотири місяці у зв’язку з епідемією коронавірусу, відведено 10 тижнів.

Напад на Charlie Hebdo 7 січня 2015 року був початком хвилі ісламістських атак у Франції, в результаті яких загинули понад 250 людей.

Мільйони французів тоді вийшли на демонстрації з судом ісламського екстремізму та на знак підтримки свободи преси.

Портрети розстріляних журналістів Charlie Hebdo на стіні будівлі у Парижі
Портрети розстріляних журналістів Charlie Hebdo на стіні будівлі у Парижі

Приводом для нападу ісламістів стала публікація у журналі карикатур, частина з яких могла сприйматися як зображення пророка Магомета.

В день початку судового процесу журнал Charlie Hebdo знову надрукував карикатури, що викликало протести у кількох мусульманських країнах.

Пакистанське міністерство закордонних справ засудило рішення, написавши у Twitter: «Така навмисна образа почуттів мільярдів мусульман не може бути виправдана як вияв свободи преси, чи свободи висловлювань. Такі дії підривають прагнення світу до мирного співіснування та соціальної і міжрелігійної гармонії».

Французький президент Еммануель Макрон заявив, що він як посадовець не має права оцінювати, чи правильно чинить видання, поширюючи певні матеріали.

Еммануель Макрон на прес-конференції у Бейруті 1 вересня 2020 р.
Еммануель Макрон на прес-конференції у Бейруті 1 вересня 2020 р.

«Президент ніколи не повинен оцінювати редакційних рішень журналіста, або редакції, ніколи. Бо у нас є свобода преси», - наголосив він.

Макрон, перебуваючи в Лівані, сказав також, що у Франції рівно важливі і свобода віросповідання, і свобода слова.

«Сатира не є проявом ненависті», - доводив Макрон у Бейруті.

Дивіться також: Світлана Тихановська в інтерв’ю «Голосу Америки» наполягає, що події в Білорусі - це внутрішня білоруська справа і інші країни, зокрема Росія, можуть лише допомагати політичному вирішенню, але не втручатися.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG