Праворадикальні групи в Україні політично подібні до антиліберальних партій в інших країнах Європи, але російська агресія дала українським радикалам можливість створити свої озброєні підрозділи. Саме непідконтрольні уряду озброєні сили політичних організацій викликають щораз більшу стурбованість, говорить експерт базованої у Вашингтоні аналітичної установи Атлантична рада Адріян Каратницький:
«Ідея, що можуть існувати ідеологічні збройні формації, я би сказав, є поза межами європейської і американської традиції, а ще більше, якщо лідери таких угруповань у минулому висловлювали тривожні расистські погляди».
У червні Конгрес США до рішення про допомогу Україні вніс застереження, щоб американська допомога не надавалася формуванням з неонацистською ідеологією. Окремо там було вказано на колишній добровольчий батальйон Азов.
Критика «Азова і самого Білецького у тому, що він поєднує політичне лідерство з командирством, з депутатською роллю
Конгресмен Брендан Бойл сказав, що немає нічого дивного в одностайній пітримці таких поправок:
«Ідея полягала в тому, щоб ми не фінансували жодні групи пов’язані з неонацизмом».
Представники добровольчих формувань в Україні кажуть, що їх віднесли до категорії небезпечних – помилково.
Боєць ДУК «Правий сектор» Олена Білозерська:
«Я визнаю за будь ким, включно зі США, право допомагати тому, кому вони хочуть, керуючись власними критеріями. Але я хочу, щоб мене почули. Фронт боротьби зі світовим злом зараз пролягає не в Сирії, чи в Іраку. Він пролягає в Україні. Я не вважаю, що українські бойові з’єднання більш небезпечні, ніж мусульманські з’єднання, яким США не раз допомагали».
«З тезою американського політика, що ці люди можуть повернути зброю проти уряду і народу України, я категорично не згодна. Він не орієнтується у нашій ситуації».
Українська держава не настільки сильна, щоб могла терпіти такі недозволені озброєні політичні формації
Але події останніх тижнів підтвердили існування проблеми. Зокрема далеко від зони боїв на Донбасі, коли у Мукачевому озброєні люди, що назвалися бійцями «Правого сектору» кинули виклик державі.
Представник «Правого сектору» Артем Скоропадський оголосив вимоги до президента й заклики до відставок в уряді:
«Якщо треба, ми можемо послати свої резервні батальйони куди потрібно – до президентської адміністрації, міністерства внутрішніх справ. І дамо Авакову і президенту можливість побачити скільки людей у «Правому секторі».
Адріян Каратницький каже:
«Це, на мою думку, підтверджує ідею, що українська держава не настільки сильна, щоб могла терпіти такі недозволені озброєні політичні формації. Я вважаю, що Порошенко має рацію, коли каже про потребу розмежування між депутатами і бійцями, політичними і збройними організаціями».
Добровольчі батальйони вже відіграли важливу роль в обороні України і можуть бути позитивним чинником в оновленні української армії
Україна працює над вирішенням проблеми – почалася участь політичних активістів у виборах, а головне – інтеграція добровольчих батальйонів у збройні сили й структури Міністерства внутрішніх справ.
Але процес не йде гладко.
Боєць ДУК «Правий сектор» Олена Білозерська пояснює, чому виникли проблеми з інтеграцією її добровольчого підрозділу:
«Влада відмовляється нас легалізувати на наших умовах. Наші умови – це збереження ДУК як цілісного військового з’єднання з нашими командирами. Щоб не було так, щоб нам потім поміняли наших комбатів на ідіотів, які вміють лише солдатів у котли заганяти».
Російська пропаганда зробила своїм головним гаслом твердження, що в Україні править фашизм та неонацизм, а український уряд у Москві постійно намагаються називати хунтою.
Адріян Каратницький відкидає твердження, що праворадикальні формування становлять загрозу існуванню України. Навіть лідер «Азова» Андрій Білецький, за його словами, часом намагається відігравати конструктивну роль.
Дехто може спитися й піти в кримінал. Щоб цього не відбулося, повинні бути програми допомоги і працевлаштування
«… Тут немає критики. Критика «Азова» і самого Білецького у тому, що він поєднує політичне лідерство з командирством, з депутатською роллю. Я думаю, що він має вибирати, а відносно поглядів він повинен пояснити, чи пройшла еволюція, чи він далі тримається расистських поглядів про «боротьбу білої раси». Якщо він зрікається цих поглядів, то тоді проблеми зняті».
Він вважає, що добровольчі батальйони вже відіграли важливу роль в обороні України і можуть бути позитивним чинником в оновленні української армії.
А коли настане мир, то треба буде вирішувати питання повернення бійців до цивільного життя, каже боєць ДУК «Правий сектор» Олена Білозерська:
«Так фронтовикам буде важко повернутися з війни додому. Дехто може спитися й піти в кримінал. Щоб цього не відбулося, повинні бути програми реабілітації, допомоги і працевлаштування».
Добровольчі батальйони і пов’язана з ними, але цілком окрема проблема ультра радикалізму в Україні чекає на вирішення.
Дивіться також: Результати розслідування щодо збитого Боїнга викликали скандал ще до публікації
