Вашингтон - місто політики і музеїв. Тож не дивно, що саме в американській столиці розпочала роботу виставка митця, який пов’язує мистецтво та політику. Китайський художник і скульптор Ай Вейвей відомий своїми грандіозними роботами та активною політичною позицією, за що не раз переслідувався владою Китаю.
Стіна при вході до Музею Гиршгорна розписана іменами тисяч загиблих під час землетрусу у Китаї 2008 року. Та трагедія мала величезний вплив на мистецтво Ай Вейвея, роботи якого сьогодні займають другий та третій поверхи музею. Інсталяція «Зміїна стеля» простирається по всьому поверсі. Вона складається із 600 шкільних рюкзаків, які символізують дітей, що загинули під час землетрусу. Розповідає помічниця куратора виставки Міка Йошітаке:
«Розміри рюкзаків відповідають віку дітей. Він відшукав понад п’ять тисяч імен загиблих школярів, до якої школи вони ходили, їх стать, дні народження та адреси шкіл».
Кожне ім’я загиблої дитини було зачитано вголос та записано на аудіо плівку. Запис постійно звучить на виставці.
«Він розмістив повідомлення на своєму твіттері, оголосивши, що шукає для імені кожної дитини окремий голос», - пояснює Міка Йошітаке
Вейвей виростав у трудовому таборі у північно-східному Китаї, куди за критику уряду був висланий його батько, відомий поет Ай Цин. У 1978 році Цина реабілітували і родина переїхала до Пекіна. У 81 році, коли громадянам Китаю вперше було дозволено виїжджати за кордон, Вейвей відбув до Сполучених Штатів, де прожив 12 років.
«У той період свого життя в богемному районі Нью-Йорка Іст Вілидж він зустрів велику кількість місцевих художників, поетів. Тоді він познайомився з мистецтвом Дюшана, Воргола, Джаспера Джонса. Цю виставку «Все відносно» він назвав на честь одного з полотен Джаспера Джонса», - розповідає помічниця куратора.
До рідного Китаю Вейвей повернувся, коли у 1993 році серйозно захворів його батько. Ай був сповнений ідеями перетворити, перебудувати Китай, який після років життя у США шокував митця тогочасним станом. Він починає у свій, мистецький спосіб втілювати у життя ідею побудови нового суспільства.
Його творчість вражає американців.
“Ця виставка повинна бути обов’язковою для дітей, студентів. Люди повинні це побачити та почути його думки”, - каже, під враженням від побаченого, одна з відвідувачок.
Щоправда принаймні один з гостей виставки поставив під сумнів, чи виправдані витрати на монументальну творчість Вейвея? Адже з Китаю до США було привезено 38 тон залишків зруйнованих землетрусом будівель, які митець використав у якості матеріалу для однієї з експозицій.
«Ці бруси так багато важать, їх транспортування з Китаю – це зайві викиди вуглецю в атмосферу», - вказує критик.
Йошітаке підтверджує, що реакція гостей та загалом світу на творчість Вейвея, неоднозначна.
«Деякі люди вважають, що він експлуатує трагедію на свою користь, щоб задовольнити свої митецькі потреби. Я з цим не погоджуюсь. Він насправді був на місці трагедії, ризикував та протидіє серйозному опору з боку уряду».
Сам же Вейвей власну виставку відвідати не може. У 2011 році його арештували та тримали за ґратами 81 день за звинуваченням у несплаті податків, інших економічних злочинах, а згодом і за розповсюдження порнографії. Хоча митця зрештою звільнили, країну він залишити не може - влада досі тримає його паспорт. Інтерв’ю Голосу Америки він дав у Пекіні.
“Я думаю, люди у Китаї повинні спілкуватися вільно та відверто. І темою таких розмов може бути і політика. Я не вважаю, що такі дискусії загрожують державі”, - каже Вейвей.
Протягом наступних місяців виставка побуває у кількох американських містах.
Стіна при вході до Музею Гиршгорна розписана іменами тисяч загиблих під час землетрусу у Китаї 2008 року. Та трагедія мала величезний вплив на мистецтво Ай Вейвея, роботи якого сьогодні займають другий та третій поверхи музею. Інсталяція «Зміїна стеля» простирається по всьому поверсі. Вона складається із 600 шкільних рюкзаків, які символізують дітей, що загинули під час землетрусу. Розповідає помічниця куратора виставки Міка Йошітаке:
«Розміри рюкзаків відповідають віку дітей. Він відшукав понад п’ять тисяч імен загиблих школярів, до якої школи вони ходили, їх стать, дні народження та адреси шкіл».
Кожне ім’я загиблої дитини було зачитано вголос та записано на аудіо плівку. Запис постійно звучить на виставці.
«Він розмістив повідомлення на своєму твіттері, оголосивши, що шукає для імені кожної дитини окремий голос», - пояснює Міка Йошітаке
Вейвей виростав у трудовому таборі у північно-східному Китаї, куди за критику уряду був висланий його батько, відомий поет Ай Цин. У 1978 році Цина реабілітували і родина переїхала до Пекіна. У 81 році, коли громадянам Китаю вперше було дозволено виїжджати за кордон, Вейвей відбув до Сполучених Штатів, де прожив 12 років.
«У той період свого життя в богемному районі Нью-Йорка Іст Вілидж він зустрів велику кількість місцевих художників, поетів. Тоді він познайомився з мистецтвом Дюшана, Воргола, Джаспера Джонса. Цю виставку «Все відносно» він назвав на честь одного з полотен Джаспера Джонса», - розповідає помічниця куратора.
До рідного Китаю Вейвей повернувся, коли у 1993 році серйозно захворів його батько. Ай був сповнений ідеями перетворити, перебудувати Китай, який після років життя у США шокував митця тогочасним станом. Він починає у свій, мистецький спосіб втілювати у життя ідею побудови нового суспільства.
Його творчість вражає американців.
“Ця виставка повинна бути обов’язковою для дітей, студентів. Люди повинні це побачити та почути його думки”, - каже, під враженням від побаченого, одна з відвідувачок.
«Розміри рюкзаків відповідають віку дітей. Він відшукав понад п’ять тисяч імен загиблих школярів, до якої школи вони ходили, їх стать, дні народження та адреси шкіл».Міка Йошітаке
Щоправда принаймні один з гостей виставки поставив під сумнів, чи виправдані витрати на монументальну творчість Вейвея? Адже з Китаю до США було привезено 38 тон залишків зруйнованих землетрусом будівель, які митець використав у якості матеріалу для однієї з експозицій.
«Ці бруси так багато важать, їх транспортування з Китаю – це зайві викиди вуглецю в атмосферу», - вказує критик.
Йошітаке підтверджує, що реакція гостей та загалом світу на творчість Вейвея, неоднозначна.
«Деякі люди вважають, що він експлуатує трагедію на свою користь, щоб задовольнити свої митецькі потреби. Я з цим не погоджуюсь. Він насправді був на місці трагедії, ризикував та протидіє серйозному опору з боку уряду».
Сам же Вейвей власну виставку відвідати не може. У 2011 році його арештували та тримали за ґратами 81 день за звинуваченням у несплаті податків, інших економічних злочинах, а згодом і за розповсюдження порнографії. Хоча митця зрештою звільнили, країну він залишити не може - влада досі тримає його паспорт. Інтерв’ю Голосу Америки він дав у Пекіні.
“Я думаю, люди у Китаї повинні спілкуватися вільно та відверто. І темою таких розмов може бути і політика. Я не вважаю, що такі дискусії загрожують державі”, - каже Вейвей.
Протягом наступних місяців виставка побуває у кількох американських містах.
