В Національній Галереї Мистецтв у Вашингтоні відкрилась виставка Джоана Міро

Вперше, в американському музеї виставлені менш відомі широкому загалу твори Джоана Міро: історичні роботи, які зображали ставлення творця до подій громадянської війни в Іспанії, та зокрема постаті генерала Франциско Франко.

Міро народився у каталонському місті Барселона у 1893 році. Літні місяці він проводив на родинній фермі. Один з його ранніх шедеврів – полотно «Ферма».

«Міро насправді належить до пантеону слави геніальних художників, а цей твір має особливу художню цінність», - розповідає куратор виставки Національної Галереї Мистецтв Геррі Купер.

Представлені експонати, розповідає він, колись належали приватній колекції Ернеста Хемінгуея. Вдова письменника подарувала роботи Національній Галереї. Експозиція побудована у хронологічному порядку, демонструючи еволюцію художника та його поступовий перехід до абстракціонізму у 20-их роках.

«Тут представлена ціла серія картин, які зображують каталонських селян, часи, коли уряд Іспанії відмовляє Каталонії у незалежності та забороняє мешканцям говорити рідною мовою чи використовувати власний прапор», - говорить куратор виставки.

У 1936 році в Іспанії починається громадянська війна. Міро переїжджає до Франції. В його тогочасних роботах відчувається відбиток депресії. З наближенням Другої Світової він повертається до Іспанії, яка тепер знаходиться під правлінням Франко. Ця серія невеликих робот, відома під назвою «Сузір’я», трактується як бажання художника втекти.

«Ці полотна насправді зробили його відомим в Америці. Завершив роботу над ними, він передав картини до Америки дипломатичною поштою, де їх відразу виставили в одній з приватних галерей в Нью-Йорку», - розповідає Геррі Купер.

Серію полотен, намальованих у 1940 році, він назвав «Шлях до втечі», таку ж назву носить і виставка у Національній Галереї.

«Я думаю у своїх полотнах він відображає подвійних рух. Спочатку він рухається нагору, тікає у світ уяви та фантазії. А відтак спускається назад на землю, щоб стати політичним активістом», - пояснює Купер.

Роботи Міро переважно сумні.

«Перші роки диктатури Франко були особливо важкими для Каталонії, оскільки і каталонська мова, і культура були повністю заборонені. Для Міро це було ознакою того, що переможене суспільство поглинає повна темрява», - говорить заступник директора Інституту імені Раймона Лулла.

Виставка завершується серією «Спалені полотна», яку художник намалював незадовго перед смертю.