Заяви посадовців та інформація, що просочується в пресу, дають підстави вважати, що західні держави, які заморозили активи Москви у відповідь на війну Росії проти України, ще не визначилися з можливістю конфіскації російських коштів і переспрямування їх на допомогу українцям.
Йдеться про заморожені в західних країнах російські кошти на приблизно $300 мільярдів в той час, як обсяги потреб на подолання наслідків російської війни Україні за підрахунками Світового банку ще у березні 2023 року сягали принаймні $411 млрд.
Часопис Financial Times повідомляє, що США, Велика Британія, Канада і Японія погодили створення груп фахівців для дослідження правових механізмів вилучення і способів можливого використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
Посилаючись на неназвані джерела, часопис стверджує, що про це йшлося на зустрічі міністрів фінансів країн Групи 7 (G7) у грудні, і що питання напевне буде винесене на нараду керівників G7 у лютому 2024 року в річницю початку російської війни проти України.
Довкола тих ідей точаться запеклі суперечки через застереження, що свавільна конфіскація будь-яких коштів суперечила б принципам верховенства закону і навіть могла б підірвати стабільність фінансових ринків.
Є також зауваження, щоб потреби негайної і прямої допомоги Україні від партнерів не були відтіснені на другий план розмовами про можливе переспрямування російських коштів.
Припускають, що національні парламенти чи урядові органи низки країн мали б внести зміни в законодавства, щоб захистити такі рішення від оскаржень в судах.
Москва назвала замороження і наміри конфіскації активів крадійством, і російський уряд оголосив, що кроком у відповідь буде конфіскація західних активів у Росії.
Агенція Reuters зауважує, що обсяги західних активів заблокованих в Росії невідомі, але подає твердження російського міністра фінансів Антона Сілуанова, що йдеться про кошти співмірні з російськими на Заході.
Де російські гроші?
Найбільшу частину заморожених на Заході російських активів становлять кошти Центрального банку Росії - це приблизно половина з загальних російських золото-валютних резервів, які на початку 2022 року сягали $612 мільярдів.
Однією з фінансових установ, де опинилася велика частина російських державних коштів на приблизно 125 млрд євро, стала компанія Euroclear зі штаб-квартирою в Бельгії.
Reuters, посилаючись на російські фінансові документи, пише, що тоді російський центральний банк тримав приблизно $207 мільярдів у євро, $67 млрд в доларах США, $37 млрд в британських фунтах, $36 млрд у японських єнах, $19 млрд у канадських доларах, $6 млрд в австралійських доларах, $1,8 млрд в сингапурських доларах і приблизно $1 млрд у швейцарських франках.
Активи російського банку були переважно у вигляді цінних паперів інших країн, а також на депозитах і кореспондентських банківських рахунках.
Найбільше російських державних грошей були вкладені в державні облігації Китаю, Німеччини, Франції, Британії, Австрії і Канади.
Золоті резерви Росія тримає на власній території.
Окрім державних російських активів західні країни заморозили також статки наближених до московської влади російських підприємців та посадовців, які опинилися у санкційних списках після початку війни Росії проти України.
Обсяги тих заморожених приватних російських коштів можуть перевищувати $30 мільярдів.
Ціна «брудних» капіталів
До закликів конфіскувати російські активи нещодавно долучився американський економіст, лауреат нобелівської премії, Джозеф Стіґліц разом з професором економіки Ендрю Косенком, народженим в Україні.
Стіґліц і Косенко в публікації в Project Syndicate визнають проблематичність таких дій і вказують, що деякі західні інвестори зазнали б втрат.
Але ті два економісти наполягають на моральній виправданості передачі російських активів на допомогу Україні і заперечують, що західна фінансова система зазнала б непоправної шкоди.
«Лідери G7 повинні подати чіткий сигнал, що жодна країна не може зловживати… Відохочуючи інших зловмисників від порушення міжнародних законів, такі конфіскації були б кроками на розбудову миру», - доводять фахівці.
Вони зауважують, що досі замороження російських активів в межах оголошених санкцій не стало ударом по західній фінансовій системі, а тому і наслідки конфіскації коштів, на їхню думку, також не становлять загрози зокрема для надійності американського долара.
«Більше того: європейські та японські установи ймовірно отримали б користь, якби потенційні держави - ізгої вирішили б не тримати свої вкладення у США, а фінансові наслідки були б незначні. Багато економістів доводять, що ті надходження капіталів насправді приносили більше шкоди ніж користі», - стверджують Стіґліц і Косенко.
