Спеціальні потреби

Сербський «шпагат» між ЄС і Росією


Настінний малюнок з портретом президента Путіна у Белграді, який був спаплюжений після лютневого вторгнення Росії в Україну. Фото 20 червня 2022 р.
Настінний малюнок з портретом президента Путіна у Белграді, який був спаплюжений після лютневого вторгнення Росії в Україну. Фото 20 червня 2022 р.

«Сербія є важливим і надійним партнером Росії», - написав російський президент у листі сербському президентові Олександру Вучичу з нагоди Дня державності Сербії 15 лютого.

Президент Путін підкреслив, що у Москві дуже цінують «виважений зовнішньополітичний курс Белграда в нинішніх складних міжнародних обставинах».

Цінність курсу сербського уряду для Путіна полягає зокрема в тому, що, хоча Сербія ще з 2012 року має статус кандидата на вступ до Європейського Союзу і на офіційному рівні засудила російське вторгнення в Україну, Белград з 2014 року не зробив очікуваного для європейської країни кроку - не долучився до європейських санкцій щодо Росії.

Чимало сербських політиків і коментаторів у ЗМІ проводять прямі паралелі між ударами НАТО по Сербії 1999 року і війною Росії з Україною.
Борис Варґа

Сербія залишила росіянам прочинені двері у європейський простір, наприклад, регулярними авіарейсами компанії Air Serbia між Белградом і Москвою.

Цим, а також безвізовим режимом скористались приблизно 200 тисяч росіян, які прибули в ту балканську країну за рік з часу лютневого російського вторгнення в Україну, і багато з них були здивовані.

З одного боку росіяни вражені приязністю багатьох сербів, але чимало з них також здивовані культом довкола Путіна, дії якого власне і підштовхнули багатьох росіян полишити батьківщину.

«Я багато розмовляла з сербами та іншими іноземцями. Коли вони запитують «чому ви тут?», то я кажу «очевидно тому, що ми проти Путіна, ми - за демократичну Росію і проти війни в Україні», - розповіла агентству Associated Press у Белграді Анастасія Дємідова, наголосивши, «у Белграді до нас нема ворожості і це для нас важливо».

Антипутінські росіяни кажуть, що помічають в Сербії великий вплив російської пропаганди, яка там паде на часто готовий до сприйняття сербський ґрунт.

«Суспільство тут неоднозначно ставиться до війни в Україні й існує певна підтримка Росії взагалі і зокрема підтримка війни й інтервенції - агресії, яку тут у державних сербських засобах масової інформації спочатку дуже довго називали саме так як наполягав Путін - Спеціальна військова операція», - розповідає сербський політолог і журналіст Борис Варґа.

Він каже, що прихильність сербів до Росії, і подекуди навіть підтримка російської війни проти України, обумовлена досить поширеними антизахідними настроями, через які агресивність Москви розглядається як конфлікт братерської, слов’янської і православної Росії з могутнім Заходом.

Через балканські окуляри

Сербський прем'єр-міністр Олександр Вучич, коментуючи російську війну в Україні, намагається вплітати сербські проблеми, заявивши, наприклад на форумі у Давосі: «Ми підтримуємо територіальну цілісність України так само як ми підтримуємо територіальну цілісність Сербії».

Водночас він вдався до докорів Заходу за визнання відокремлення краю Косово від Сербії: «Ми будемо більш вірні територіальній цілісності країн ООН, ніж багато інших, які змінили свою позицію стосовно територіальної цілісності Сербії».

«Чимало сербських політиків і коментаторів у ЗМІ проводять прямі паралелі між ударами НАТО по Сербії 1999 року і війною Росії з Україною», - каже Борис Варґа.

Те, що Україна для Сербії є не менш братерською - слов’янською країною, і що Київ також не визнав незалежність Косово, затінене упередженим висвітленням російсько-української війни у сербських ЗМІ, а також антиукраїнською пропагандою з Росії.

«Україна напала на Росію!», - під таким заголовком вийшла масова сербська газета Informer та деякі інші в лютому 2022 року.

Загроза балканського вибуху

Косовський прем’єр-міністр Альбін Курті сказав минулого літа італійській газеті La Repubblica, що російське вторгнення в Україну підвищило загрозу нової війни на Балканах.

«Україна, то був перший випадок - результат фашистської ідеї панславізму, якою керується Кремль. Якщо буде другий випадок, наприклад у Придністров’ї, то загроза третьої війни на західних Балканах і в Косово буде дуже високою», - сказав косовський лідер.

Деякі сторонні оглядачі закликають не перебільшувати загрозу і навіть проросійськість Белграда.

«Небезпеку, яку Росія становить на західних Балканах, не варто перебільшувати. Окрім виголошування войовничих націоналістичних заяв, Сербія нічим не зобов'язана Кремлю, а просто захищає свої інтереси», - вважає Дімітар Бечев, аналітик центру Карнеґі, порівнюючи теперішню «дволику» сербську політику з тим, як Югославія поводилася в часи Холодної війни.

Він підкреслює, що насправді Сербія і економічно, і політично більше пов'язана з ЄС, але серби традиційно вважають Росію союзницею у відстоюванні своїх позицій в регіоні.

«Підхід Росії звичайно ж безсоромно опортуністичний, і часто - за рахунок Сербії. Москва вибірково використовує прецедент Косово для виправдання власних дій, визнавши незалежність Абхазії та Південної Осетії від Грузії у серпні 2008 року і так званих «народних республік» на сході України в лютому 2022 року. Але схоже, що сербська громадська думка не помічає суперечливість заяв Москви», - зауважує Дімітар Бечев, вказуючи на роль уряду Вучича.

Дімітар Бечев вважає, що здатність Росії використовувати балканські конфлікти на свою користь турбує, і російська війна ще більше нагадала про невирішені проблеми регіону.

«Сербія залишається осередком російського впливу на Балканах, але ЄС і США ще не використали всі можливості впливу. Вучич зберігає зв'язки з Кремлем, але Сербія і Росія можуть розійтися», - каже аналітик, наголошуючи на очевидних європейських інтересах Сербії.

Дивіться також:

Форум

Розсилка

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG