Анексія Росією Криму незаконна, а Захід мав би надавати Україні більше економічної підтримки. На цьому в інтервʼю Радіо Свобода наголосив член Палати лордів британського парламенту, 82-річний лорд Гілтон. Він також висловив сподівання на те, що одного дня Україна стане членом ЄС, а Велика Британія не перестане ним бути, попри хвилю євроскептицизму на Британських островах. Хоча, на думку лорда Гілтона, ЄС має реформуватися в бік меншої централізації.
– Днями міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Гаммонд заявив, що Росія має повернути Крим Україні. Він назвав «референдум» у Криму березня минулого року «фіговим листком»…
– Я погоджують з нашим міністром закордонних справ, що це взяття Криму є порушенням міжнародних норм. Це є порушенням Будапештського меморандуму і тому це неприйнятно. Звичайно, треба визнати дуже довгий історичний зв’язок Росії з Кримом. Але це не дає Росії права діяти щодо Криму так, як вона вчинила. Ну, і що з того, наприклад, що мій прапрадід воював під час Кримської війни у 19-му столітті проти царської армії? Сьогодні також багато говорять, що має бути з Севастополем як військово-морською базою. Але всі ці історичні моменти не можуть приховати факт незаконних дій російської держави.
– Нині часом лунають заклики до Заходу не забувати про Крим. Мовляв, увага Заходу зосереджена на тому, аби покласти край конфлікту на Сході України і є небезпека, що на тлі цього про Крим можуть «забути»…
– В мене є два сподівання. По-перше, що кримське питання не буде повністю забуте. А по-друге, що мінська угода, яка передбачає припинення вогню на Сході України, не буде порушуватись.
– Як міжнародна спільнота може допомогти кримським татарам і всім тим, хто політично не згоден з анексією Криму Росією?
Становище кримськотатарської національної меншини в Криму дає привід для стурбованості
– Становище кримськотатарської національної меншини в Криму дає привід для стурбованості. Звичайно, якщо хтось з кримських татар хоче залишити Крим, їм має бути надана така можливість. Окрім того, татари в Республіці Татарстан, яка перебуває у складі Російської Федерації, мають значний рівень автономії. За нинішній умов, можливо, це було б виходом – дати кримським татарам якусь автономію. Якби кримські татари мали якийсь рівень автономії, тоді у них було б більше бажання залишатися у Криму.
– Якими Вам бачаться можливі шляхи повернення українського суверенітету над Кримом – в разі, якщо конфлікт на Сході України буде владнано?
Україна має значні внутрішні проблеми, які, можливо, треба вирішити перед тим, як братися за вирішення ширших
– Я думаю, що Україна має значні внутрішні проблеми, які, можливо, треба вирішити спочатку перед тим, як братися за вирішення ширших проблем. Скажімо, встановити верховенство права – це важливо. Також уряд сам визнає, що є серйозна проблема з корупцією.
– Одразу після заяви міністра Гаммонда дехто з чільних російських представників сказав, що Росія має більше прав на Крим, аніж Британія на Фолкленди…
Якби Росія відчувала, що має серйозне право на Крим, вона мала би вести переговори щодо Криму з Україною, а не забирати Крим, посилаючись на «референдум»
– Я думаю, що проведення таких паралелей часто є хибним. Якби Росія відчувала, що має серйозне право на Крим, вона мала б вести переговори щодо Криму з Україною, а не забирати Крим, посилаючись на «референдум». Адже цей «референдум» був організований за дуже короткий проміжок часу. І люди в Криму не мали можливості проводити політичну кампанію, агітацію, відкрито обговорювати і не могли жодним чином нормально підготуватися до референдуму.
– Чи реакція Заходу на анексію Криму та події на Сході України була адекватною, чи є західні санкції достатніми?
– Санкції були запроваджені, і на них погодилась дуже велика кількість країн. І не лише в Європі, але також і в Америці і деінде. І санкції дають певний результат. І, без сумніву, падіння цін та нафту також доповнює ефект санкцій. Але я думаю, що Захід й інші потужні держави світу могли би більше зробити для відновлення економіки України, а також для подолання гуманітарної кризи через велику кількість людей, які змушені були втікати від конфлікту на Сході України.
– Як Вам бачаться майбутні відносин між Заходом і Росією, бо ці відносини вкрай важливі і для України?
– Я думаю, що ніхто не хоче бачити нової Холодної війни. Але має витримуватися дуже тверда лінія щодо російського уряду. Але водночас треба тримати якнайширші контакти з російським народом. Чи через спорт, чи через мистецтво, чи наукові обміни… Тобто, якнайширші контакти всіма можливими засобами.
– Чи бачите Ви Україну членом ЄС в недовгій перспективі?
– Не знаю, що станеться, але я навів би приклад Фінляндії, яка з 1945 року погодилась бути нейтральною країною. Цей статус не зашкодив Фінляндії стати членом ЄС у 1995 році. І приєднання до ЄС отримало мандат фінського народу на референдумі. І наскільки я знаю, не було якихось застережень з російського боку членству Фінляндії в ЄС. Тобто, ось приклад Фінляндії може бути прикладом для наслідування і Україною.
– Але Фінляндія є членом ЄС, але не членом НАТО…
– Точно. Ви потрапили в точку! Україна, як на мене, має прямувати до ЄС, але залишити осторонь на якийсь час – а, можливо, й назавжди членство в НАТО.
– Але що Україна могла би отримати від Росії навзамін?
– Ну, як на мене, повну реалізацію мінських угод, повне виведення всіх російських військ та озброєнь з української території.
– В мене ще кілька запитань про відносини Британії з ЄС. Чи залишиться Британія в ЄС, до якого одного дня збирається приєднатися Україна?
Дуже сподіваюся, що Сполучене Королівство залишиться в ЄС
– Я дуже сподіваюся на те, що Сполучене Королівство залишиться в ЄС. Але також ЄС мав би провести дуже значний обсяг реформування всередині себе. Але ніхто не може точно сказати, як розвиватимуться відносини Британії з ЄС. Якщо після травневих виборів консерватори будуть врядувати, то, можливо, доведеться проводити референдум чи хочемо ми бути в ЄС. Якщо дійде до цього, то я сподіваюся, що відповідь буде «так».
– Але британці не хочуть перетворення ЄС на якусь наддержаву, яка б забрала увесь національний суверенітет?
– Беручи до уваги частковий провал євро як грошової одиниці і беручи до уваги ту міру перебільшеної централізації, яка існує в ЄС, якісь запобіжники такого перетворення віталися б багатьма.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
