У помсту за брехню Кремля про фашистську хунту у Києві "влада та багато ЗМІ пішли в іншу крайність.Твердять, що в українській політиці фашистів взагалі немає. А це вже геть не правда", - йдеться у матеріалі під назвою "Україна применшує роль крайньоправих у конфлікті". Опублікована 13-го грудня стаття Бі-Бі-Сі розповідає про аспект української реальності невідомий більшості українців : За військовою потугою полку "Азов" стоїть екстремістська, антидемократична організація "Патріот України", член якої Вадим Троян віднедавна очолює міліцію Київської області, а лідер Андрій Білецький обраний до Ради; Бі-Бі-Сі вказує і на те, що Петро Порошенко нещодавно вручив український паспорт білоруському бійцю «Азова», якого правозахисники пов'язують із неонацистською організацією у Росії.
Про небезпечні приховані тенденції говорять і поважні міжнародні експерти.
"Це ще незначна тенденція, яка не має масової політичної підтримки, але расисти та крайньоправі становлять загрозу демократичному майбутньому України, яку не можна ігнорувати", - пише у Facebook політолог експерт дослідницього центру «Атлантична рада» (Вашингтон) Адріан Каратницький.
Каратницький - один з багатьох друзів України, які вказують на маргінальне, але небезпечне явище, про яке українці не знають. Деякі вважають: причина незнання – ЗМІ.
Співпраця із чинною владою для цих людей - одруження за розрахунком
«Цю проблему українські журналісти намагаються не піднімати. Думаю, що тут працює такий псевдопатріотизм, коли журналісти вважають, що замовчуючи проблему, вони не дають опори для російської пропаганди, яка просуває ідею, що Україна - це фашистська держава», - розповів «Голосу Америки» Антон Шеховцов, дослідник крайньоправих рухів, відомий в однаковій мірі викриттями брехні Кремля про Україну та недомовок самих українців.
Дивіться також : «Російські фашистські і расистські партії виявилися імперіалістами» – Шеховцов
«Як пояснюють конфліктні моменти? Українські журналісти найчастіше говорять: це були провокатори! Рука Москви. А нема її. Це - свої місцеві. Це внутрішня проблема», - говорить Шеховцов про методи роботи українських ЗМІ із суперечливими ситуаціями, в яких задіяні представники українських ультранаціоналістичних кіл.
Матеріал-викриття "Путівник по українських крайньоправих" днями опублікувало і англомовне "Громадське інтернешнл". Співзасновник "Громадське інтернешнл" Максим Еріставі каже: незручну правду українці сприймають болісно.
«Це насамперед пов’язано з важким історичним минулим України, де у радянські часи «неофашистом», чи «неонацистом» називали абсолютно усіх дисидентів, чи опозиціонерів. А зараз через брак освіти, через недостатньо зрілу політичну культуру, українцям складно навіть і відрізнити, що таке неонацизм, ультраправі, а що можна називати патріотом та націоналістом».
У радянські часи «неофашистом», чи «неонацистом» називали абсолютно усіх дисидентів, чи опозиціонерів
А розрізняти треба. Шеховцов звертає увагу на організацію "Патріот України", яка створила полк "Азов". Він застерігає: мета цієї структури – створення в Україні тоталітарної держави.
«Вони прагнуть створити тоталітарну українську недемократичну, неліберальну державу, яка по суті є антиєвропейською», - розповів Шеховцов.
«Співпраця із чинною владою для цих людей - одруження за розрахунком. Вони вважають, що стратегічно зараз треба співпрацювати із владою. Що буде далі – невідомо», - додає дослідник.
Антон Шеховцов попереджає, що участь крайньоправих в АТО (де вони становлять абсолютну меншість серед українських бійців - прим.) дозволила їм законним шляхом отримати безпрецедентний доступ до зброї, значно популяризувати себе та чисельно зрости.
Якщо людина прийшла з неофашистської організації - їй не можна доручати керівні посади
«Ніколи раніше в історії України не було такого, щоб реальне антиліберальне, антидемократичне, неонацистське угрупування заволодівало такою кількістю зброї на законних підставах. Ця зброя може бути використана для дестабілізації країни», - говорить Шеховцов.
Загроза, яка походить від крайньоправих, не лише стратегічна, каже Шеховцов. У своєму блозі дослідник звертає увагу: «Азову» може бути відведена роль «приватної армії» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Найманці – не нове явище для України.
Максим Еріставі застерігає: крайньоправі вже почали займатися роботою, яку раніше доручали «тітушкам». Якщо це замовчувати – ситуація лише погіршиться.
Дивіться також : Шеховцов: У Росії, не в Україні, є ознаки фашизму
"Укріплення цих угрупувань веде до ще більшої нестабільності на вулицях України. Не секрет, що ультраправі угруповання дедалі частіше використовуються, як наймані бойовики для корпоративних захоплень, для захоплень бізнесів, для розгону небажаних демонстрацій у провінціях. Це - найбільша проблема!", - каже Еріставі.
"Якщо вони зможуть укріпитись у цій ніші, то позбавитись від них буде дуже складно. Це буде не лише іміджева проблема України, але і безпекова!», - попереджає співзасновник «Громадське інтернешнл».
Пояснення, що це патріоти і захисники України - не діють на Захід
Допущення крайньоправих до урядових посад завдає шкоди іміджу України за кордоном, додає Антон Шеховцов.
«Люди, які приймають рішення, не розуміють, чому Україна намагається довести усьому світу, що Євромайдан не був «фашистським путчем», і при цьому призначає члена фашистської організації "Патріот України» головою міліції у Київській області. Пояснення, що це патріоти і захисники України - не діють. На Заході, у Європі, Німеччині розуміють, якщо людина прийшла з неофашистської організації - їй не можна доручати керівні посади. Щодо цього є консенсус!», - каже Шеховцов.
Загалом, дослідники погоджуються: зараз крайньоправі в Україні на абсолютному маргінесі і на фронті, і в політиці, але якщо мовчати, екстремісти посиляться, а ситуація ускладниться.
«Росії навіть не потрібні справжні фашисти - вони їх вигадають. Але українське суспільство має усвідомити, що ті справжні, які в Україні є - становлять проблему. Фашизм у жодній країні не був інструментом стабілізації, чи демократичного розвитку. Це просто несумісні речі», - попереджає Антон Шеховцов.
«Для українських медіа та журналістів має наступити момент рефлексії, і він вже наступає. Це можна бачити по тих питаннях, які вони почали задавати. Але проблема не лише у журналістах. В основному всі медіа, це ручні кишенькові проекти олігархів з жорсткою редакційною політикою. А це вже інша серйозна проблема – заангажованість медіа простору як такого і особливо під час війни», - говорить Максим Еріставі.
Дивіться також : Загрозу крайньоправих українці не бачать, бо ЗМІ псевдопатріотичні - експерти, оглядачі
