НЬЮ-ЙОРК - У штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку відбулась урочиста церемонія, присвячена пам’яті про 70-у річницю депортації кримських татар з кримського півострова у 1944 році. У церемонії взяли участь активісти кримськотатарської громади США та Криму, постійні представники України та Польщі при ООН, артисти та громадські діячі.
Ведуча церемонії Айла Баккаллі - представниця Меджлісу кримськотатарського народу в США та член Міжнародного Конгресу кримських татар - нагадала присутнім, що в травні 1944 року, упродовж кількох днів, все кримськотатарське населення півострова було депортовано до Центральної Азії та на Далекий Схід. «Уявіть собі, коли вас цілим народом будять о 4 годині ранку, дають 15 хвилин на збори і в вагонах для худоби відправляють невідомо куди, - сказала вона. - Ми, кримські татари, й сьогодні відчуваємо себе маргіналізованими. Але мій батько, який теж був депортований, завжди говорив, що сама вірна сила - це моральна сила».
Айла Баккала сказала, що кримські татари дуже стурбовані тим, що сепаратисти заборонили кримським татарам 18 травня проводити на півострові будь-які церемонії пам'яті «щоб уникнути провокацій». Представники кримськотатарської спільноти обурені цією забороною - 18 травня вважається священним днем для усіх представників народу.
«Ми навіть в радянські часи цей день пам'яті проводили, і ніколи не було ніяких провокацій, - сказав «Голосу Америки» Надир Бекіров, президент Міжнародного фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму. - Заборонити церемонію в день 70-річчя - це хамство неймовірне. Це суміш боязні, нахабства і бандитського минулого чинної влади».
На урочистій церемонії виступив постійний представник України при ООН Юрій Сергеєв. Він нагадав присутнім, що депортація кримських татар з Криму стала для всього світу символом нелюдяності тоталітарної влади.
«Тисячі кримських татар були вислані, і 40 відсотків з них померло у поселеннях в Узбекистані, Казахстані, на Далекому Сході, - сказав постійний представник України при ООН. - Але тепер сталася ще одна страшна та трагічна подія - анексія Криму Росією».
Сергеєв заявив, що українська влада стурбована ситуацією в Криму - «залякуваннями, обшуками та придушенням прав кримськотатарського населення в Криму, тим, що лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонений в'їзд до Криму, тим, що заборонені церемонії в пам'ять про жертви депортації».
Сергеєв додав, що після анексії Криму Росією понад 7 тисяч кримських татар змушені були залишити півострів «через тиск з боку окупантів».
«Українська влада виступає за солідарність між усіма українцями, але агресори намагаються цю солідарність зруйнувати. Однак ми знаємо, що ті, хто ігнорує історичні уроки, будуть покарані», - заявив представник України.
Депортацію кримських татар здійснювало НКВС за наказом Сталіна. Примусове виселення тривало з 18 по 20 травня 1944 року під приводом того, що під час окупації Криму кримські татари співпрацювали з нацистами. Людей виганяли з будинків та відправляли на поселення до Середньої Азії та Далекого Сходу. Їх везли в середньому близько 18 днів, практично не годували, не давали води та медичної допомоги. Люди пили воду з джерел поблизу залізничної колії, захворювали та вмирали прямо у вагонах. Найчастіше співробітники НКВС викидали трупи прямо в степ під час ходу поїзда та не дозволяли рідним ховати померлих. У такий спосіб з Криму було вивезено щонайменше 180 тисяч кримських татар.
На місцях поселень - в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані та на Далекому Сході – кримські татари жили в спеціальних таборах, і до смерті Сталіна у 1953 році повинні були щомісяця відмічатися в міліції. Для життя в Середній Азії корінний народ Криму був майже не пристосований - в перші місяці після депортації багато кримських татар померло. За даними активістів кримськотатарської діаспори, в результаті депортації загинуло більше 40% кримськотатарського народу. Багатьом місцям багатовікового проживання кримських татар в Криму були дані нові, російські назви.
На урочистому заході в ООН виступили двоє очевидців тих подій - 85-річний Длявер Мустафаєв та 96-річна Айше Діттанова.
Айше Діттанова, яка ще до Другої світової війни була актрисою кримськотатарського театру, пам'ятає, що вони їхали в дуже задушливому вагоні, куди були втиснуті 65 людей. У вагоні була маленька хвора дитина. Люди просили конвоїрів покликати лікаря або хоча б відкрити вікно чи двері вагона, оскільки дитині було дуже погано. НКВСники на прохання не реагували, і дитина померла на руках у батьків.
Длявер Мустафаєв розповів, що його разом з сім’єю вислали з Бахчисараю.
«Ми їхали цілий місяць, - розповів він. - Нам давали їсти один раз на день, і ми ділилися одне з одним останніми крихтами. Багато людей хворіло та помирало. Нас привезли до Узбекистану і викинули в степ, заселили в бараки. Ми повинні були працювати в колгоспі. Багато захворіли малярією, і ті, кого відвозили до лікарні, вже не поверталися. З 37 сімей залишилося 3. Люди самі копали собі могили. Хіба це не геноцид? Депортація - це занадто м'яке слово для того, що з нами зробили, що ми пережили» .
На урочисту церемонію в ООН з Криму приїхав Абдураман Егіз, член Меджлісу кримськотатарського народу.
«Пройшло 70 років, а ми продовжуємо переживати наслідки тієї депортації, - сказав він, виступаючи на церемонії. - Крим став центром міжнародного конфлікту, і ми продовжуємо стикатися з ксенофобією з боку уряду Криму й озброєних груп, які на його території оперують. Наш пріоритет - безпека татар Криму. Анексія Криму є загрозою безпеці в регіоні. Ми не будемо мовчати. Ми знаємо наші права на свободу слова і на мирний протест, і ми будемо користуватися цими правами».
На урочистій церемонії в ООН виступив й постійний представник Польщі при ООН Ришард Сарковіч. Він повідомив, що відомому активісту та колишньому дисиденту Мустафі Джемілєву в Польщі буде вручена премія «Солідарність», яка вручається видатним діячам у справі боротьби за демократію. Джемілєву, якому заборонений в'їзд до Криму, премію вручатиме 3 червня президент Польщі Броніслав Комаровський.
«Ми дуже стурбовані ситуацією в Україні, Польща засуджує анексію Криму Росією, - сказав Сарковіч. - У нас більше немає свого представництва в Криму, але ми хочемо запевнити кримськотатарське населення Криму в своїй підтримці».
Сарковіч додав, що премія «Солідарність» супроводжується грошовою винагородою, яку Мустафа Джемілєв зможе витратити на будь-які, за його вибором, програми, спрямовані на поліпшення становища кримських татар і на зміцнення демократії в Україні.
На заході також виступили кримськотатарські співаки та музиканти, які продемонстрували своє національне мистецтво.
Нагадаємо, що після анексії Криму Росією президент Володимир Путін 21 квітня ухвалив указ про реабілітацію кримськотатарського народу. У п'ятницю, 16 травня, на зустрічі з представниками кримськотатарського народу він виступив з такою заявою:
«Я дуже розраховую на те, що він (закон про реабілітацію - ГА) стане основою системних заходів, пов'язаних з культурною реабілітацією, політичною реабілітацією, пов'язаної з тим, щоб налагодити нормальну життєдіяльність, створити умови для розвитку кримськотатарського народу на своїй батьківщині».
У США проживає приблизно 2000 кримських татар. Після урочистої церемонії в ООН «Голос Америки» поговорив з двома представниками кримськотатарського народу - Рустемом та Дінарою Фаїзовими. Вони - чоловік і дружина, обидва музиканти, живуть в Нью-Йорку 7 років. Обидва народилися в Узбекистані, в 90-ті роки повернулися до Криму, потім переїхали до США. Ось що Фаїзови розповіли (вони говорили практично разом, доповнюючи думки одне одного):
«Ситуація в Криму дуже складна. Росія хоче здаватися для Криму доброю - але вони заборонили відзначати день депортації. Може, це не сам Путін, але кримська влада заборонила. І це нелюдяно. Кримська влада таким чином пройшла тест на нелюдяність. Того дня, коли народ повинен плакати, згадувати - вони йому цього не дають робити. Так, Путін оголосив про реабілітацію кримських татар. Але разом з тим нам розповідають наші друзі, які живуть у Криму, що в будинках проводять обшуки - обшукали будинок Мустафи Джемілєва, обшукали будинок сім'ї Таймазова. Вони, мабуть, бояться, що кримські татари ховають зброю і будуть робити революцію. Але цим вони принижують наш народ».
Рустем Фаїзов додав: «Якби Путін вирішив наше питання - автономія за територіальною ознакою - наш народ був би спокійний. А так Росія хоче вирішувати свої питання в Криму, зробити з Криму гральну зону. Їм наплювати, що це наша Батьківщина».
Дивіться також: Краси на Майдані було більше, ніж горя - команда Вавилон'13
