Експерт "Центру Стімсона" Герсон Шер вважає - частина російської інтелігенції, яка незгодна із курсом Путіна потребує підтримки світу, а українським інтелектуалам - зі свого боку варто дієво засвідчти курс на примирення в Україні та чесність.
"Я досліджував радянські та російські газети - це було моє хобі та частина освіти - так от, навіть у минулому, я не бачив подібної кампанії суцільної брехні. Водночас я особисто знаю освічених росіян, людей інших національностей, які там живуть - і вони переконані, що все що розповідають західні ЗМІ це суцільна брехня. І вони просто не можуть повірити, що новини у їх газетах це не правда", - розповів Шер "Голосу Америки".
На думку дослідника, долю професора Зубкова, звільненого з МГІМО за інакодумство можуть повторити ще багато інтелектуалів.
"Люди втрачатимуть роботу, можливо їх викидатимуть із соцмереж - хоча досвід Туреччини показує, що вимкнути Facebook та Twitter не просто. Але ці люди розуміють, що важливо поступати правильно".
Водночас, вважає Шер, саме тиск авторитарного режиму є умовою існування інтелігенції з її особливою роллю у суспільстві. Добре знайомою тим, хто жив в СРСР.
"10-15 років багато людей - і мабуть я був одним з них - вважали, що інтелігенція вимирає. Життя стало комфортнішим, стало можливо подорожувати, доступними стали різноманітні товари і таке інше. Власне не лишилось, чому затято протистояти. А інтелігенція - на мою думку - це феномен, який існує у дуже авторитарних країнах".
Ну думку науковця, в умовах постійного зростання напруження важливо, щоб людські контакти на рівні Захід-Росія, Україна-Росія не переривались.
"Я декілька разів був свідком запровадження серйозних санкцій. Наприклад, під час Військового стану у Польщі. Цікаво, що часто найбільше від санкцій, переривання офіційного співробітництва страждають люди - у Росії, Україні, колись в СРСР - які беруть участь у наукових обмінах . Бо ці люди вклали себе у такі проекти і їх втрати від такої ізоляції - найбільші".
Не менш важливо - на думку Шера - щоб і українські інтелектуали, інтелігенція не словом, а ділом доводили, що вони за єдність країни, визнають право на незгоду і готові не погоджуватись із думкою більшості, влади, чи радикалів якщо хтось із них - помиляється.
"У перспективі має сенс вивчити досвід Південної Африки. Цього року помер Нельсон Мандела і він відповідальний за щось небачене в історії - цього ніхто не очікував - створення Комісії Правди та примирення - її робота була складною і не йшла гладко. Але вона дозволила ПАР змінитись. У цієї країни і зараз є проблеми. Але вона чогось досягла, а якщо це вдалось зробити у ПАР, то успіх можна повторити і де інде - наприклад в Україні, Північній Ірландії".
Після кінця режиму Апартеїду у ПАР, Комісія Правди та примирення стала публічним майданчиком, на якому жертви страхітливих порушень прав людини та їх учорашні кати могли добиватись справедливості та шукати шлях до миру. На відміну від Нюрнбезького трибуналу, який займався покаранням членів злочинного режиму, діяльність Комісії мала на меті забезпечення умов майбутнього співіснування суспільства розділеного злочинами режиму.
"Я досліджував радянські та російські газети - це було моє хобі та частина освіти - так от, навіть у минулому, я не бачив подібної кампанії суцільної брехні. Водночас я особисто знаю освічених росіян, людей інших національностей, які там живуть - і вони переконані, що все що розповідають західні ЗМІ це суцільна брехня. І вони просто не можуть повірити, що новини у їх газетах це не правда", - розповів Шер "Голосу Америки".
На думку дослідника, долю професора Зубкова, звільненого з МГІМО за інакодумство можуть повторити ще багато інтелектуалів.
"Люди втрачатимуть роботу, можливо їх викидатимуть із соцмереж - хоча досвід Туреччини показує, що вимкнути Facebook та Twitter не просто. Але ці люди розуміють, що важливо поступати правильно".
Водночас, вважає Шер, саме тиск авторитарного режиму є умовою існування інтелігенції з її особливою роллю у суспільстві. Добре знайомою тим, хто жив в СРСР.
Інтелігенція - на мою думку - це феномен, який існує у дуже авторитарних країнах
"10-15 років багато людей - і мабуть я був одним з них - вважали, що інтелігенція вимирає. Життя стало комфортнішим, стало можливо подорожувати, доступними стали різноманітні товари і таке інше. Власне не лишилось, чому затято протистояти. А інтелігенція - на мою думку - це феномен, який існує у дуже авторитарних країнах".
Ну думку науковця, в умовах постійного зростання напруження важливо, щоб людські контакти на рівні Захід-Росія, Україна-Росія не переривались.
"Я декілька разів був свідком запровадження серйозних санкцій. Наприклад, під час Військового стану у Польщі. Цікаво, що часто найбільше від санкцій, переривання офіційного співробітництва страждають люди - у Росії, Україні, колись в СРСР - які беруть участь у наукових обмінах . Бо ці люди вклали себе у такі проекти і їх втрати від такої ізоляції - найбільші".
Робота Комісії Правди та примирення була складною і не йшла гладко, але дозволила ПАР змінитись
"У перспективі має сенс вивчити досвід Південної Африки. Цього року помер Нельсон Мандела і він відповідальний за щось небачене в історії - цього ніхто не очікував - створення Комісії Правди та примирення - її робота була складною і не йшла гладко. Але вона дозволила ПАР змінитись. У цієї країни і зараз є проблеми. Але вона чогось досягла, а якщо це вдалось зробити у ПАР, то успіх можна повторити і де інде - наприклад в Україні, Північній Ірландії".
Після кінця режиму Апартеїду у ПАР, Комісія Правди та примирення стала публічним майданчиком, на якому жертви страхітливих порушень прав людини та їх учорашні кати могли добиватись справедливості та шукати шлях до миру. На відміну від Нюрнбезького трибуналу, який займався покаранням членів злочинного режиму, діяльність Комісії мала на меті забезпечення умов майбутнього співіснування суспільства розділеного злочинами режиму.