Міністр закордонних справ Чехії переконаний, що Європейський Союз, подолає нинішню боргову кризу. Він каже, що ЄС має розширюватись. На думку Шварценберга, входження до ЄС балканських країн – правильний крок, який дозволить забезпечити стабільність Європи.
«Якщо залишити частину балканських країна поза ЄС, залишатиметься небезпека нового спалаху насильства у регіоні. Це як тримати в будинку бочку з порохом – вона будь-коли може вибухнути. З тих пір, як європейські країни залишили цю територію на початку ХХ-го сторіччя, там точились націоналістичні та релігійні конфлікти, зберігалась дуже не проста ситуація. Рівень безробіття на Балканах просто захмарний, а це створює умови для нового спалаху насильства».
Шварценберг розпочав свою кар’єру на посаді голови Міжнародної Гельсінської федерації прав людини у 1985-му році. Його робота полягала в документуванні порушень прав людини за «залізною завісою».
«У нас був зрозумілий та пізнаваний ворог, а це завжди спрощує роботу. Зараз поділу на чорне та біле більше немає, тож ситуація складніша. Тим не менше, загалом стан справ не порівняно кращий, адже нації, які перебували під окупацією звільнились, а це очевидний прогрес».
За словами міністра, сьогодні правозахисні організації відіграють важливу роль у розвитку стабільних демократичних інститутів та підтримці відповідального урядування у молодих європейських демократіях.
Карл Шварценберг серйозно стурбований ситуацією в Росії. Протягом останніх років, на його думку, країну не можна вважати демократичною.
«Я був шокований, коли Православна церква виключила священика, який висловив думку, що дівчат з гурту «Pussy Riot» не варто саджати в тюрму. Це дуже тоталітарне мислення, і вони поширене в Росії».
Водночас, за словами Шварценберга, в Росії наростає спротив репресіям.
«По перше, люди усвідомлюють, що з економікою щось не так. На це накладається посилення тиску з боку уряду. А росіяни ж бачили Європу, були у США. Це більше не закрите суспільство, яке не знає, що відбувається у світі».
Втім, голова МЗС Чехії каже, що слабкість опозиції – очевидна:
«Вони слабкі та розділені. Потрібен час, щоб вони стали сильними. Втім, вплив опозиції зростає. З’являються нові, часто повністю незалежні від усталеної опозиції, лідери. Росія, це окремий світ і розвивається по-своєму. Сподіваюсь, що колись люди там матимуть більше свободи. Нажаль, ми на це не можемо впливати».
«Якщо залишити частину балканських країна поза ЄС, залишатиметься небезпека нового спалаху насильства у регіоні. Це як тримати в будинку бочку з порохом – вона будь-коли може вибухнути. З тих пір, як європейські країни залишили цю територію на початку ХХ-го сторіччя, там точились націоналістичні та релігійні конфлікти, зберігалась дуже не проста ситуація. Рівень безробіття на Балканах просто захмарний, а це створює умови для нового спалаху насильства».
За словами Шварценберга, слідом за балканськими країнами до ЄС мають увійти Молдова, Україна та Білорусь. Втім міністр закордонних справ Чехії додає, що спочатку ці країни мають самі вирішити, чи хочуть стати частиною Європи
Шварценберг розпочав свою кар’єру на посаді голови Міжнародної Гельсінської федерації прав людини у 1985-му році. Його робота полягала в документуванні порушень прав людини за «залізною завісою».
«У нас був зрозумілий та пізнаваний ворог, а це завжди спрощує роботу. Зараз поділу на чорне та біле більше немає, тож ситуація складніша. Тим не менше, загалом стан справ не порівняно кращий, адже нації, які перебували під окупацією звільнились, а це очевидний прогрес».
За словами міністра, сьогодні правозахисні організації відіграють важливу роль у розвитку стабільних демократичних інститутів та підтримці відповідального урядування у молодих європейських демократіях.
Карл Шварценберг серйозно стурбований ситуацією в Росії. Протягом останніх років, на його думку, країну не можна вважати демократичною.
«Я був шокований, коли Православна церква виключила священика, який висловив думку, що дівчат з гурту «Pussy Riot» не варто саджати в тюрму. Це дуже тоталітарне мислення, і вони поширене в Росії».
Водночас, за словами Шварценберга, в Росії наростає спротив репресіям.
«По перше, люди усвідомлюють, що з економікою щось не так. На це накладається посилення тиску з боку уряду. А росіяни ж бачили Європу, були у США. Це більше не закрите суспільство, яке не знає, що відбувається у світі».
Втім, голова МЗС Чехії каже, що слабкість опозиції – очевидна:
«Вони слабкі та розділені. Потрібен час, щоб вони стали сильними. Втім, вплив опозиції зростає. З’являються нові, часто повністю незалежні від усталеної опозиції, лідери. Росія, це окремий світ і розвивається по-своєму. Сподіваюсь, що колись люди там матимуть більше свободи. Нажаль, ми на це не можемо впливати».
