Спеціальні потреби

Росія використовує насильство проти українців як інструмент війни. Звіт Держдепу про права людини у світі


Вбивства, зґвалтування, викрадення та незаконна мобілізація на окупованих територіях - усе це злочини, які коїть Росія на окупованих українських територіях. Про це розповідається у щорічному звіті Державного департаменту США про ситуацію з правами людини у світі.

Цього року у передмові до цього документу особлива увага присвячена Україні та Росії. Також значна увага приділяється регіонам, де йде війна, серед них Судан та Ізраїлю.

"Ігнорування та зневага Кремлем до прав людини повністю проявляється у його війні проти України. Російські війська використовують насильство проти мирного населення як навмисний інструмент ведення війни", - йдеться у передмові до звіту.

Викрадення дітей

У звіті зокрема йдеться про те, що цивільне населення, включно з українськими дітьми, зазнало жахливих переслідувань з боку російських військ та інших офіційних осіб Росії. "Десятки тисяч українських дітей" були переміщені в окуповані Росією частини України або депортовані до Росії, у багатьох випадках їх відібрали від батьків або законних опікунів й змусили прийняти російське громадянство.

У період з лютого 2022 по липень 2023 Росія "прийняла" приблизно 4,8 мільйона жителів України, понад 700 тисяч з яких були дітьми, мовиться у звіті.

У лютневому дослідженні Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я було оцінено, що федеральний уряд РФ систематично переміщував щонайменше 6000 дітей до мережі установ для перевиховання та усиновлення в окупованому Росією Криму та Росії.

Звіт Держдепу посилається на дані Східноукраїнської правозахисної групи, яка повідомила, що починаючи з березня 2023 року російські окупаційні війська дедалі активніше застосовували новий метод вилучення українських дітей. Місцеві суди позбавляли батьків прав опіки "через нездатність фінансово утримувати своїх дітей". У звіті зазначається, що мешканці окупованих територій зіткнулися з повсюдними фінансовими проблемами, оскільки Росія заблокувала виплати з України, а російські роботодавці не виплачували місцевим зарплати.

Мобілізація на окупованих територіях

Правозахисники виявили численні випадки, коли суди вилучали дітей із тих сімей, де чоловіків насильно мобілізували у російську армію, на тій підставі, що ці сім’ї не могли забезпечити своїх дітей.

Звіт також повідомляє про насильницьку мобілізацію на окупованих українських територіях. Підкреслюється, що російська влада мобілізувала до лав збройних сил непропорційно багато представників неросійських етнічних груп для участі у війні проти України.

Зокрема, станом на 30 вересня 2023 року Кримськотатарський ресурсний центр підрахував, що з початку 2014 року на службу в російські війська було призвано понад 60 тисяч кримців. Проти тих, хто відмовляється служити, відкривають кримінальні справи та складають адміністративні правопорушення.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підкреслює, що призов людей на окупованих територіях є серйозним порушенням статті 147 Женевські конвенції про захист жертв війни.

Переслідування журналістів в Україні

У звіті Державного департаменту США також наголошується на значних проблемах з правами людини в українському уряді, "хоча їх не можна порівняти з масштабами зловживань з боку Росії".

Деякі з цих проблем виникли внаслідок воєнного стану, який продовжував обмежувати демократичні свободи, зокрема свободу пересування, свободу преси, свободу мирних зібрань та правовий захист, йдеться у звіті.

Особливо підкреслюється проблема із переслідуванням журналістів. Згадується про випадки, коли співробітники СБУ погрожували журналістам призовом до армії як помсту за репортажі про критику влади.

Також у документі уряду США є історія, коли СБУ вело стеження за незалежними розслідувачами із видань Bihus.info та The Kyiv Independent.

Різниця між правами людини в Україні та Ізраїлі

"Під час збирання інформації … ми використовували низку надійних, заснованих на фактах джерел, включаючи звіти урядових установ, неурядових організацій і засобів масової інформації", — заявив держсекретар Ентоні Блінкен на пресконференції.

Журналісти запитали Блінкена, чи Держдеп ретельно перевіряв порушення прав людини у Секторі Газа, як це було у випадку з Україною.

"Кожна ситуація в кожній країні відрізняється. Наприклад, у випадку України, де ми ухвалили певні рішення, ситуація зовсім інша, ніж у Газі. Українці, перш за все, самі жодним чином не були легітимною мішенню (для Росії - ред.), яким є звичайно ХАМАС (для Ізраїлю) у Газі. Українці також не прикривалися цивільними особами, які ховалися в житлових будинках, мечетях, лікарнях", - заявив Блінкен.

Крім того, у випадку з Україною, коли російські війська відійшли з Бучі, "ми змогли побачити, світ дуже чітко побачив, що сталося, і ми змогли отримати докази", уточнив держсекретар США.

Конфлікт Ізраїлю та угруповання ХАМАС, за словами Блінкена, викликає "глибоке занепокоєння щодо прав людини". Держсекретар США додав, що США засудили терористичні атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, водночас закликаючи Ізраїль мінімізувати шкоду палестинському цивільному населенню у відповідь.

XS
SM
MD
LG