Невизначеність панує у питанні експорту зерна з України через Чорне море після того, як Росія заявила, що вона призупиняє участь в угоді, яка розблокувала продаж українського збіжжя через порти.
Вдень у вівторок секретаріат Об'єднаного координаційного центру ООН повідомив, що Україна разом з Туреччиною та ООН погодились, що в середу, 2 листопада, жодне судно з зерном не вийде з українських портів у рамках Чорноморської зернової угоди.
Проте уже пізно ввечері у вівторок координатор Чорноморської зернової ініціативи від ООН Амір Абдулла заявив, що експорт пшениці з України має відновитись у четвер.
«Експорт зерна та продуктів харчування з України️ потрібно продовжувати. Незважаючи на те, що 2 листопада в рамках Чорноморської зернової ініціативи не планується рух суден, ми очікуємо, що завантажені судна відпливуть у четвер», – написав координатор угоди від ООН у Twitter.
У заяві секретаріату, виданій після обіду у вівторок, 1 листопада, мовиться, що турецькі інспектори та фахівці ООН завершили 36 перевірок на борту суден, що вийшли того дня з українських портів.
Секретаріат ООН наголосив, що переміщення та перевірки були «тимчасовим і надзвичайним заходом» після того, як Російська Федерація призупинила свою участь у роботі Спільного координаційного центру, який було створено для виконання угоди.
У вівторок ввечері агентство Reuters з посиланням на джерела в страховій індустрії повідомило, що страхові компанії припинили страхування суден, які вивозили українську пшеницю, після того, як Росія оголосила про вихід з угоди. Також представники перевізників кажуть, що занепокоєні тим, що вже завантажені судна, а головне, – їхні команди, можуть опинитися на лінії вогню між воюючими сторонами.
За підрахунками Міжнародної палати судноплавства, на яку посилається Reuters, в українських портах перебуває 65 кораблів, що мають вивозити пшеницю, та майже 350 моряків.
Москва звинувачує Україну в «терористичному нападі» на свої бойові кораблі
Москва, яка вже раніше висловлювала невдоволення угодою, оголосила про вихід з домовленості, яку було укладено за посередництва ООН і Туреччини, після того, як протягом вихідних вона звинуватила Україну в нападі на Російський чорноморський флот. Тоді Кремль заявив, що розгляне можливість відновлення угоди лише після «детального розслідування».
«Рух кораблів коридором безпеки є неприпустимим, оскільки керівництво України та командування Збройних сил України використовує його для ведення військових дій проти Російської Федерації», – йдеться в заяві міністерства оборони Росії у понеділок.
Російські ЗМІ з посиланням на представника Міністерства оборони Росії написали, що частину шляху безпілотники, які обстріляли російські кораблі, пройшли по «зерновому коридору». Тобто російські військові не виключають, що «запуск апарату здійснено з цивільного судна, захищеного Україною або західними країнами для вивезення сільгосппродукції».
Україна не підтвердила, але і не спростувала факт нападу на базу Чорноморського флоту Росії поблизу Севастополя, але заявляє, що російський флот є законною військовою ціллю.
Увечері того ж дня президент Росії Володимир Путін наголосив, що Москва «не говорить про те, що ми припиняємо нашу участь» у зерновій угоді, але «ми говоримо про те, що ми її призупиняємо».
У світі невдоволені призупинкою участі Росії в угоді, Туреччина намагається домовитись з Москвою і Києвом
Цей крок викликав обурення з боку України, США та інших союзників, які розглядали цю угоду як прорив, який забезпечить продовольством країни Африки, Близького Сходу і частини Азії, що потерпають від браку продовольства.
З початком російського блокування українських портів, що відбулося відразу після широкомасштабного нападу Російської Федерації на Україну, світові ціни на зерно різко зросли і поставки стали недоступними для десятків країн світу.
Після відновлення українського експорту, ціни знизились, але інформаційні агентства повідомляють, що у понеділок ціни на пшеницю знову зросли на тлі невпевненості щодо можливості продовження поставок.
Аналітики, на яких посилається агентство Associated Press, кажуть, що Росія все ще зв’язана умовами підписаної нею зернової угоди, яка діє до 19 листопада, і включає зобов’язання не обстрілювати цивільні судна, які беруть участь в угоді. Такий напад також порушував би міжнародне право.
Згідно з умовами угоди, судна, які йдуть в Україну за зерном, перевіряють у Стамбулі перед відправленням, щоб переконатися, що вони не везуть зброю. Коли вони залишають Україну завантажені зерном, вони проходять через Стамбул, де їх знову перевірять перед тим, як вони відправляються до місця призначення.
Анкара сповнена рішучості спробувати зберегти ініціативу і продовжує грати роль посередника між Росією та Україною. У понеділок Анкара повідомила, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган проведе переговори з лідерами Росії та України. У вівторок офіс повідомив, президент Ердоган розмовляв з президентом Путіним і залишився «впевнений», що розбіжності щодо зернової угоди можна вирішити.
Натомість Київ не перестає повторювати, що він є вірний угоді та прагне її продовження. Президент України Володимир Зеленський після російського оголошення про вихід з угоди заявив, що Україна готова залишатися «гарантом світової продовольчої безпеки».
«Провів перемовини з Генеральним секретарем ООН Антоніу Ґуттерешем. Підтвердив відданість України зерновій угоді. Ми готові залишатися гарантом світової продовольчої безпеки. Поінформував про наслідки нової хвилі ракетного терору та ядерний шантаж РФ. Реакція світу та ООН має бути жорсткою!» – написав Володимир Зеленський у своєму твіті 31 жовтня.
Що буде далі? Ціни зростуть, але українські фермери цим не скористаються – експерти
За даними ООН, з часу укладання угоди у липні і до 31 жовтня, було експортовано понад 9,5 мільйона метричних тонн продуктів харчування, що допомогло втримати від зростання ціни на основні продукти харчування для найбідніших країн світу. У результаті угоди, кажуть фахівці ООН, близько 100 мільйонам людей не потрапити до крайньої бідності.
Нині експерти очікують, що призупинення угоди посилить тиск на світові ціни, особливо на пшеницю, запаси якої - на історично низькому рівні у світі. Але, як зауважують експерти вашингтонського Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики, українські виробники не отримають вигоди від вищих цін.
У своєму блозі, який вони публікують на сайті Інституту, експерти зазначають, що розірвання угоди зараз, коли Україна зазвичай постачає значну частину свого річного експорту, зокрема пшениці, створить значні проблеми для України.
«Значно менше зерна буде вивезено з України, створюючи більший тиск на сховища, які вже заповнені, оскільки українські фермери збирають зараз урожай ярих культур. Відсутність складських приміщень і обмежені можливості експорту означають нижчі ціни для фермерів», – зауважують експерти інституту Девід Лаборд і Джозеф Глаубер.
На їхню думку, неможливість експортувати зерно поставить деяких українських аграріїв на межу банкрутства і зменшить обсяг посівів наступного року. Експерти цитують українського міністра сільського господарства Миколу Сольського, який заявляв ще до призупинення угоди, що аграрії цієї осені посіють на 20% менше озимої пшениці.
А це вже погані новини не лише для України, але і для світу, бо до війни на Україну зазвичай припадало близько 10% світового експорту пшениці. І зменшення цієї частки, ймовірно, означатиме, що глобальні запаси не зростуть принаймні ще рік. Обмеження запасів означає збереження високих цін і нестабільність ринків, наголошують фахівці.
