Російська ракетна атака на грецьке зернове судно в чорноморському порту Одеси, що забрало життя чотирьох членів міжнародного екіпажу, свідчить про те, що російська війна проти України має глобальний вимір, наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
"Це атака на глобальну продовольчу безпеку та морську безпеку", – заявив голова українського МЗС.
У вівторок українська влада повідомила, що російська балістична ракета влучила в балкер MJ Pinar, який вантажив пшеницю для Алжиру, в результаті чого четверо громадян Сирії загинули, ще один сирієць і українець отримали поранення.
«Це демонструє, наскільки ця війна близька до Алжиру, Сирії та інших країн», – сказав Андрій Сибіга в мережі Х (колишня Twitter).
Віцепрем'єр-міністр України Олексій Кулеба наголосив у додатку Telegram, що Росія атакує інфраструктуру України, в тому числі порти, які задіяні в забезпеченні продовольчої безпеки світу.
Як повідомило агентство Reuters, Louis Dreyfus Company, французька компанія, що зафрахтувала грецьке судно, підтвердила у заяві, надісланій електронною поштою, що судно завантажувалося на терміналі Бруклін-Київ в Одеському порту і що інфраструктура терміналу також була пошкоджена.
LDC повідомила, що співробітники терміналу перебувають у безпеці, але серед екіпажу зафрахтованого судна є загиблі.
Як повідомляв Голос Америки, у жовтні минулого року Росія балістичною ракетою влучила по судну, яке перевозило українське продовольство. Як повідомив тоді Олексій Кулеба, йшлося про судно Parsea під прапором Сент-Кіттс і Невіс, яке у морському порту "Південний" Одеської області завантажило 6 тисяч тонн української кукурудзи.
За даними міністерства розвитку громад та територій, це було 20-те цивільне судно, пошкоджене росіянами.
За даними українського Інституту чорноморських стратегічних досліджень, за січень-жовтень минулого року було зафіксовано щонайменше 113 російських нападів на порт, енергетичну та іншу інфраструктуру Одеської області, в тому числі морський коридор.
"Наприкінці 2024 року вперше внаслідок цих атак було пошкоджено 7 іноземних суден", - зазначив Андрій Клименко з Інституту чорноморських стратегічних досліджень у мережі Facebook.
Україні, попри війну з Росією, вдалося відновити самостійний експорт зерна після того, як Росія вийшла з угоди про зерновий коридор, яку було домовлено за посередництва ООН та Туреччини влітку 2022 року.
Український морський коридор запрацював після того, як Росія вийшла з угоди і Україні вдалося з осені 2023 року самостійно налагодити проходження кораблів вздовж західного узбережжя Чорного моря.
Станом на грудень цим маршрутом експортовано 3,5 тис. суден 93,3 млн тонн вантажів.
Як вважає Клименко, російські атаки українських портів – це сигнал про те, що Росія хоче повернення до режиму "зернового коридору ООН", який передбачав значну міру контролю над ним Росії.
"Ще наприкінці 2024 наша Моніторингова група прогнозувала і попереджала колег в ЄС, Британії та США, що Росія буде продовжувати і посилювати атаки на українські порти Чорного моря і Дунаю, намагаючись припинити роботу морського коридору та водночас створити умови для збільшення власного морського експорту зерна", – написав Клименко у Facebook.
Росія є великим експортером зерна і конкурентом України на світових ринках, переважно в Африці на Близькому Сході. За статистикою, 15 африканських країн отримують понад 50% своєї пшениці з Росії та України.
Але, як нагадує Річ Вандер Зіль, американський фермер з Міннесоти у колонці для газети Minnesota Reromer, велика частина Африки, Близького Сходу та Азії отримує саме українську пшеницю, ячмінь і соняшниковий шрот.
"Якщо дозволити українському виробництву потрапити під контроль Росії, продовольча безпека багатьох інших країн опиниться в руках російського впливу, і Росія неодноразово демонструвала, що вона дуже вправно використовує такий вплив на свою користь", – попереджає американський фермер.
Зіль каже, що дрібні американські фермери, які продають свою продукцію у світі, будуть змушені конкурувати з набагато сильнішою Росією, яка "історично використовувала свої контрольовані запаси для маніпулювання світовими ринками".
Він нагадує, що поки Росія блокувала український експорт зерна, вона пропонувала безкоштовне зерно шістьом африканським країнам, "щоб збільшити їхню залежність від російської пшениці".
Американський оглядач каже, що американські фермери ще з часів СРСР запам'ятали, що вони можуть конкурувати з іншими приватними виробниками, але не з державною машиною Росії.
"Якщо ми залишимо українську житницю Росії, ми дамо Кремлю потужний інструмент для маніпулювання та підриву наших товарних ринків на невизначений період часу", – попереджає фермер з Міннесоти.
Юлія Свириденко, українська віцепрем'єрка та міністерка економіки, додає у своєму твіті, що з першого дня війни однією з головних цілей Росії було українське продовольство.
"Наші морські безпілотники успішно очистили Чорне море від російських військових кораблів, які регулярно атакували комерційні судна. Однак, через відсутність в України підрозділів протиповітряної оборони, Росія продовжує атакувати з повітря, щодня запускаючи ракети та безпілотники", – пише Свириденко.
За її словами, для того, щоб забезпечити експорт українського зерна, світу потрібно забезпечити Україну системами ППО.
"Україна є одним із найбільших у світі експортерів зерна, і захист цих торгових шляхів — і глобальна продовольча безпека — це просто питання достатньої протиповітряної оборони", – додала вона.
За її словами, ніщо в історії Росії не вказує на те, що будь-яке припинення вогню буде дотримуватись, доки російські ракети не можуть бути збиті.
"Україні потрібна ППО", – наголошує вона.
Україна також повідомила про інші російські удари протягом ночі, у той час, як США докладають зусилля для того, щоб Україна та Росія домовилися про припинення вогню.
У вівторок у Саудівській Аравії делегації України та США провели переговори, і у спільній заяві за підсумком цієї зустрічі, Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного, режиму припинення вогню, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного його виконання Російською Федерацією.
Планується, що делегація США до кінця тижня обговорить з Москвою питання запровадження режиму припинення вогню.
