Російські війська 1 жовтня захопили місто Вугледар в Донецькій області після відступу українських підрозділів, повідомило Оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця".
Захоплення міста з передвоєнним населенням у 14 тисяч мешканців може мати символічне, а також стратегічне значення для російської воєнної кампанії у східній Україні, коментують західні медіа. Втім поки незрозуміло, чи це може призвести до подальших успіхів й швидкого просування росіян за межами Вугледара в найближчому майбутньому.
Контроль над Вугледаром, який росіяни довший час вважали однією з найскладніших укріплених позицій українських військ, пише агентство Reuters, є важливим для обох сторін.
Вугледар розташований на підвищенні та перебуває на перетині східного та південного фронтів, що збільшує його значення як логістичного вузла військового постачання й забезпечення. Контроль над містом може полегшити росіянам просування вглиб українських ліній оборони.
На додаток, пояснює Reuters, раніше українські сили могли використовувати місто як плацдарм для обстрілу російських ліній військового постачання в цьому районі, адже Вугледар розташований неподалік від залізничної лінії, що з’єднує Крим з Донбасом.
Bloomberg також пише, що захоплення Вугледара дає військам Москви стратегічну перевагу.
New York Times коментує, що втрата Вугледара має стратегічне, а також символічне, значення для українських захисників, адже місто відігравало ключову роль у стримуванні російського наступу понад 2 роки.
Українські військові, з якими спілкувалося видання, зазначили, що втрата Вугледара дозволить росіянам посилити атаки в напрямку Покровська, залізничного та автомобільного вузла приблизно за 60 км на північ, та зменшить тиск на російські лінії постачання до Криму.
"Наслідки просування Росії вже відчуваються в регіоні, – зазначає Washington Post. – Покровськ, ключовий автомобільний і залізничний вузол, який є центральним для зусиль України з переміщення військ і техніки по всій південній частині Донецької області, тижнями був центром атак і евакуації цивільного населення. Руйнування залізниць і мостів означає, що він фактично втрачений, кажуть солдати, що змушує [здійснювати] довші та більш небезпечні маршрути через цей район".
WP посилається на Пасі Паройнена, аналітика Black Bird Group, групи аналізу розвідданих з відкритим доступом, що базується в Гельсінкі. Паройнен звертає увагу на те, що російські війська у серпні й вересні цього року окуповували українську територію темпами, які не спостерігалися з 2022 року, зокрема тиснучи найбільше у Донецькій області.
За його словами, найбільші територіальні втрати спостерігалися з середини серпня до середини вересня, що збіглося з українським вторгненням у Курську область Росії.
Агентство Reuters також наголошує на найшвидшому за два роки просуванні росіян, попри українську операцію на Курщині, яка мала змусити Москву відтягнути туди частину своїх сил.
Президент Росії Владімір Путін свого часу заявив, що захоплення всього Донбасу є головною тактичною метою Росії. За твердженнями Росії, Донецька область є однією з чотирьох українських областей, які Москва формально анексувала у 2022 році, й росіяни розглядають контроль над Вугледаром як важливий крок до приєднання всього регіону до Росії, додає агентство.
Зараз росіяни контролюють 98,5% території Луганської області та 60% території Донецької області, тим часом як загалом Росія контролює близько 20% території України.
"Захоплення Вугледара Росією відбулося після серії дорогих, невдалих штурмів Росії поблизу населеного пункту за останні два з половиною роки", – зазначає у своєму аналізі ситуації американський Інститут вивчення війни (ISW).
"У жовтні-листопаді 2022 року та січні-лютому 2023 року, Росія здійснила принаймні дві великі наступальні спроби захопити Вугледар, обидві з яких призвели до великих втрат особового складу та військової техніки", – нагадує далі ISW.
Втім західні медіа підкреслюють готовність Росії здобувати територію попри вкрай високі втрати особового складу та техніки, знищуючи все на своєму шляху.
"Вони не шкодують людей... в останньому місці, де ми працювали, є перехрестя, повністю завалене тілами, і вони продовжують прибувати, тому що мають наказ, – сказав WP український військовий на ім'я Віталій. – Їх уже маса. Все чорне від трупів".
"Москва охоче жертвує цілими батальйонами солдатів заради наступу", – додає Washington Post, тим часом як New York Times пише, що "попри успіхи, наступ обійшовся Росії дорого".
За оцінками британської розвідки, від початку війни Росія втратила убитими та пораненими понад 610 000 людей. Останні 4 місяці були "найбільш смертоносними" для російських військ. Аналітики кажуть, що наразі незрозуміло, скільки часу росіяни зможуть підтримувати такий темп наступу, додає NYT.
"За даними західної розвідки, Росія втратила сотні тисяч людей на сході України, головним чином через так звану тактику "м’ясорубки", яку вона використовує для отримання відносно невеликих територій, посилаючи "людські хвилі" на українські лінії фронту, не звертаючи уваги на їхні життя", – коментує Financial Times.
"Так стається, що нам постійно потрібно відступати, – сказав Віталій WP, – бо у росіян набагато більше сил".
"Нема де триматися, – цитує NYT слова українського військового з позивним Док. – Логістика порушена, тому залишитися там майже неможливо".
"Усе, окрім ядерної зброї, валиться на них, – додав Док. – Цього словами не передати".
У своєму аналізі ISW також додає, що захоплення Вугледара "навряд чи кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донецької області". З погляду ISW, Вугледар не є особливо важливим логістичним вузлом. На додаток, російські війська контролювали більшість основних доріг, що ведуть до Вугледара до 1 жовтня, а відтак вже могли певною мірою перекрити українське матеріально-технічне забезпечення на цій ділянці фронту.
Ключовим аспектом бойових дій на цій ділянці донецького фронту може бути втрата особового складу, радше ніж території, наводить WP думку Роба Лі, старшого наукового співробітника Інституту досліджень зовнішньої політики. Він вважає, що перемогти може та сторона, яка зможе протриматися довше.
"У який момент це стає нежиттєздатним або призводить до політичних проблем для однієї сторони? – сказав Лі. – Я думаю, що це стратегічне питання".
