Місія МАГАТЕ не змогла встановити причину пожежі у градирні Запорізької атомної електростанції, фото і відео якої з’явилось у мережах 11 серпня.
Експерти агенції оглянули місце займання й не знайшли там ані залишків українських дронів, про що говорила російська сторона, ані покришок, які, за словами українських представників, навмисно палили росіяни.
Водночас у звіті йдеться, що представникам МАГАТЕ не надали повного доступу до усіх місць в градирні.
Підписуйтесь на Голос Америки Українською у WhatsApp, Viber і Telegram!
Сама пожежа не вплинула на радіаційну ситуацію в Україні, йдеться у звіті МАГАТЕ. Однак, хоча займання у градирні станції сталось на достатньо великій відстані від реакторів й вогонь не поширився далі, пожежа загалом є однією з найнебезпечніших подій, які можуть статися на атомній електростанції, кажуть експерти.
Едвін Лайман, експерт Союзу занепокоєних вчених у США, пояснив, що "пожежа може вивести з ладу електричне обладнання, а безпека атомної електростанції все ще фундаментально залежить від наявності електроенергії для живлення насосів охолодження, які безперервно циркулюють воду через радіоактивні зони та басейни відпрацьованого палива".
Українська влада заявила, що пожежа – це провокація або ж недбалість росіян, які контролюють станцію. В Росії відповідальність поклали на українські сили. Однак допоки Росія продовжує окупацію ЗАЕС, встановити причини займання, ймовірно, не вдасться.
"Як і з багатьма іншими інцидентами на ЗАЕС, ми, ймовірно, можемо ніколи не дізнатись (причину). Росіяни продовжують розміщувати там військовий персонал і обладнання, і, очевидно, вони продовжують окуповувати станцію та переслідувати її працівників, злочини, скоєні проти цих працівників ЗАЕС, невиправдані та становлять загрозу для ядерної безпеки", - заявив Джон Гарді, експерт Фонду захисту демократій.
Деякі експерти припустили зв’язок між пожежею на ЗАЕС і з просуванням українських сил у Курській області Росії. Геміш де Бреттон-Гордон, колишній командувач ядерних сил НАТО, сказав, що на тлі подій у Курську "Росія спробує будь-яку підступну тактику та будь-які погрози, щоб спробувати змістити увагу із Курська на щось інше".
Навіть якщо займання сталось випадково, Кремль спробував використати це з пропагандистською метою, каже Мар’яна Буджерин, дослідниця Гарвардського університету: "Цілком можливо, що справді там щось було таке, чи якісь склади пального, чи якийсь, можливо генератор вони ставили з пальним, і він загорівся, не спеціально, а випадкового, а вони це все обернули в якусь таку корисну для себе інформацію, ІПСО".
Значно більшу небезпеку, ніж поодинока пожежа на відстані від реакторів, становить загальний занепад станції за російської окупації, каже Буджерин.
Раніше "Енергоатом" повідомляв, що на ЗАЕС уже немає більшості кваліфікованих українських фахівців, які найкраще знають системи на станції. Також українська влада заявляє, що окупаційні сили не проводять необхідний ремонт і модернізацію обладнання. А на території об'єкта залишається відпрацьоване ядерне паливо, яке потребує постійного охолодження.
"Цей брак спеціалістів, цей недогляд за обладнаннями в довгостроковому аспекті більш небезпечно, ніж от якась така пожежа, очевидно, яку можна там погасити, але вона далі від реакторів, - пояснює Буджерин. - Це тонни радіоактивних речовин, які потребують дуже спеціального режиму, і за тих обставин, які зараз є, цей спеціальний режим, він не дотримується ні в яких рамках, і це є небезпечно за визначенням".
Експерти додають: ситуація на ЗАЕС, коли мирний ядерний об’єкт перетворюють на воєнну базу, а саму станцію та її системи занедбують, – безпрецедентна. Тож прорахувати усі ймовірні сценарії аварій із викидом радіоактивних речовин у довкілля, просто неможливо.
ЗАЕС перебуває під російською окупацією з березня 2022 року. Українські та міжнародні оглядачі неодноразово наголошували на небезпеці мілітаризації цього ядерного об'єкта російськими силами.
