Лідери Європейського Союзу вивчатимуть наступного місяця можливості поліпшення напружених відносин із Росією, оскільки серед деяких держав-членів зростає роздратування через економічні санкції, введені щодо Москви за її роль в українській кризі.
Але санкції, швидше за все, поки що залишаться, особливо ті, що були накладені через Крим, незважаючи на правові та політичні проблеми, пов’язані з їх збереженням.
Ряд досліджень Reuters недавно показав, як європейські компанії, в тому числі німецька мережа роздрібної торгівлі Metro і французька Auchan, займалися бізнесом у Криму, незважаючи на режим штрафних санкції.
Лідери ЄС розглянуть стан відносин із Росією на саміті 20-21 жовтня. Серед країн, що скептично налаштовані на продовження санкцій – Італія, Греція, Кіпр, Словаччина й Угорщина. Вони прагнуть повернутися до ведення бізнесу з Росією, яка є головним постачальником газу для ЄС, не в останню чергу, щоб допомогти компенсувати повільні темпи економічного зростання в Європі.
«Буде все важче продовжувати санкції. Але це можна було б зробити, якщо переконати ключових скептиків у тому, що існують і інші елементи в політиці ЄС щодо Росії, а не тільки санкції», – підкреслив високопоставлений чиновник ЄС.
«Там будуть ті, хто хоче знизити планку для Росії, дати сигнал, що якщо тільки Москва зробить невеликий крок, ЄС відразу захочуть трохи нормалізувати ситуацію. Тоді знайдуться ті, хто захоче підняти планку», – зазначив інший чиновник ЄС.
«Врешті-решт, ми залишимося більш-менш там, де ми зараз перебуваємо. Перевагою тих, хто хоче послаблення санкцій, є те, що для продовження санкції потрібна одностайність. Але ніхто не хоче бути один у блокуванні (продовження). Було б інакше, якщо б деякі з них об’єдналися».
«Взаємні інтереси»
ЄС вперше ввів санкції після того, як Росія захопила Крим після повстання, підтримуваного Заходом, проти проросійського лідера в Києві. Потім ЄС розширив санкції через те, що Москва підтримувала бойовиків, які борються з київськими силами на сході України у конфлікті, в результаті якого загинуло більше 9 500 осіб з квітня 2014 року.
Санкції включають у себе заборони на поїздки та замороження активів людей і юридичних осіб, стримування енергії, фінансових і оборонних відносин із Росією, а також обмеження щодо ведення бізнесу в Криму.
Італія закликала ЄС до ретельного обговорення санкцій замість того, щоб дозволити технічне продовження щошість місяців. Черговий термін для продовження санкцій припадає на кінець січня.
Держави, які менш дружні до Росії, все частіше визнають, що деякі поступки можуть бути необхідні для збереження одностайної підтримки санкцій.
«Нам потрібно говорити про наші спільні інтереси з Росією, але зберігати єдність щодо санкцій», – сказав один такий дипломат.
Німеччина, найбільша економіка ЄС, підтримує цей підхід. Але з високим рівнем недовіри між Брюсселем і Москвою, буде важко домогтися прогресу навіть у тих сферах, де вони мають спільні інтереси, такі як боротьба з тероризмом або торгівля наркотиками.
Інші ідеї для поліпшення відносин включають сприяння міжнародному співробітництву та торгівлі. Проте глибокі розбіжності між Росією і Заходом з приводу Сирії підкреслюють труднощі у цьому напрямку.
Дивлячись далі, здається, що Росія та ЄС не зможуть виробити угоду щодо Криму. Росія стверджує, що ніколи не поверне Кримський півострів Україні, у той час як Захід відмовляється визнати анексію.
Тим часом, чиновники ЄС говорять, що їм відомі випадки того, коли європейські компанії, що експлуатують правові сірі зони, продовжують робити бізнес у Криму, але це не підриває ширшу політику санкцій.
«Протягом усієї історії ми бачимо таємні способи перебору санкцій, – зазначає чиновник ЄС, який має справу з Росією. – Але основні з них є економічні санкції, і найбільш важливим завданням є збереження єдності з цього питання».
Дивіться також: Байден насторожений невпевненістю Європи щодо продовження санкцій, пов'язаних з Україною
