У Санкт-Петербурзі, в офісі регіонального відділення «ПАРНАС» відбулася презентація незалежної експертної доповіді «Загроза національній безпеці».
За кілька днів до презентації активісти петербурзького відділення Партії народної свободи розіслали інформаційне повідомлення, в якому була примітка: «Увага! Захід є закритим і проводиться тільки для ЗМІ. Акредитація журналістів обов’язкова!»
Може бути, в силу таких запобіжних заходів, презентація доповіді, на відміну від Москви (http://www.golos-ameriki.ru/content/vv-yashin-report-kadyrov/3203389.html), пройшла в спокійній обстановці.
На самому початку автор доповіді Ілля Яшин сказав, що рішення почати роботу над «Загрозою національної безпеці» він прийняв 8 березня минулого року, коли в Москві були затримані перші підозрювані у справі про вбивство Бориса Нємцова.
Після того, як доповідь в електронному вигляді була опублікована, Яшин став отримувати відгуки як схвального, так і критичного змісту. Зокрема, деякі читачі, до речі, слідом за Рамзаном Кадировим, стали дорікати автору, що в доповіді не міститься нічого нового. «Зрозуміло, немає нічого нового в тому, що в Чечні процвітає корупція. Або в тому, що величезні суми грошей, які йдуть в республіку, безконтрольно витрачаються однією людиною. Або в тому, що людей в Чечні, як і раніше викрадають і вбивають», – парирував Ілля Яшин.
Разом з тим, він зазначив, що в доповіді наведено не тільки цитати з відкритих джерел, але є й ексклюзивні матеріали, в тому числі, надані людьми в самій Чечні, куди Яшину вдалося недавно з’їздити. І ці матеріали, за твердженням автора, кажуть про причетність Рамзана Кадирова до вбивства його політичних опонентів.
Представляючи доповідь, Ілля Яшин підкреслив, що головна відповідальність за те, що відбувається сьогодні в Чечні, лежить на Володимирі Путіну. За словами заступник голови «ПАРНАС», Путін заклав під Чечню міну уповільненої дії, «яка вибухне при найменшому прояві турбулентності».
Наприкінці своєї доповіді Яшин сказав, що незабаром очікується видання «Загрози національній безпеці» англійською мовою, і що він вітає будь-які зусилля про поширення цієї доповіді в усьому світі.
Після відповідей на запитання присутніх журналістів Ілля Яшин дав інтерв’ю «Голосу Америки».
Анна Плотнікова: Публіцист Андрій Піонтковський, який нещодавно був змушений покинути країну через погрози своєму життю з боку чеченських керівників, написав ряд статей, у яких ратував за «вихід Росії зі складу Чечні». Як ви оцінюєте таку постановку питання?
Ілля Яшин: Чесно кажучи, я з великою повагою ставлюся до Піонтковського, вважаю, що він – автор блискучих афоризмів і часто сам його цитую. Але це формулювання мені не здається вдалим, хоча сенс його зрозумілий і справедливий. Дійсно, Росія сьогодні перебуває в статусі такої, яка зазнала поразки в чеченській війні і, фактично, змушена платити контрибуцію кадировському режиму.
Сенс – правильний, але сформульований, мені здається, не дуже вдало в тому сенсі, що треба ставити питання не про відділення Чечні, не про те, щоб відгородитися від Чечні стіною, а про те, щоб повернути Чечню в російське правове поле. Про те, щоб російська конституція діяла не території російських регіонів, і в тому числі – Чечні. Потрібно домагатися розвитку самоврядування в Чечні, розвитку парламентаризму. Треба дати право людям в Чечні – вперше, напевно, за всю її історію – вибирати собі керівника вільно і чесно на конкурентних виборах.
І я не хочу, щоб моя доповідь сприймалася як античеченська. Навпаки, я вважаю, що та робота, яку я веду, вона, в першу чергу, захищає інтереси саме чеченського народу. І я наполягаю на тому, що кадировці і чеченці – це не синоніми.
А.П.: В середині травня минулого року ви презентували в Петербурзі доповідь «Путін. Війна». Які підсумки його поширення, і чи знаєте ви про те, який вплив він справив на настрої в Росії?
І.Я.: Доповідь стала фактором російської політики. Це не викликає сумнівів, ми поширили її тиражем понад п’ятдесят тисяч примірників у різних російських регіонах. Вона викликала дискусії, критику, перевірки Генеральною прокуратурою, суперечки, і це, власне, було її головним завданням – привернути увагу до тієї проблеми, з якою зіткнулося все російське суспільство в протистоянні з Україною. І ми намагалися донести до людей правду.
Напевно, можна було зробити цю роботу кращою, але зробили її так, як змогли з урахуванням тієї протидії, з якою ми стикалися.
А.П.: Доповідь «Загроза національній безпеці» вже була представлена в Москві, тепер ви приїхали в Санкт-Петербург. А де ви ще плануєте представляти свою нову роботу?
І.Я.: Я отримав кілька запрошень, і буду вести активну регіональну кампанію. У найближчих планах у мене Челябінськ, Нижній Новгород, Тула. Ми зараз готуємо цілий ряд регіональних презентацій, і це важлива для мене робота – донести особисто, презентувати доповіді в російських регіонах. Тому що мені дуже не хочеться, щоб нашу партію, і в цілому демократичний рух сприймали як рух всередині Садового кільця.
Ми дійсно – національна опозиція, ми дійсно виступаємо за єдність Росії, за розвиток російських регіонів, за розвиток самоврядування. І саме тому я прагну охопити своїми поїздками якомога більшу кількість регіонів.
А.П.: Теми ваших наступних доповідей вже визначені?
І.Я.: Зараз ми закінчимо з цим, і я думаю, до виборів ми опублікуємо ще одну доповідь, є деякі міркування, але не буду поки розповідати деталі.
А.П.: 27 лютого виповнюється перша річниця з дня загибелі Бориса Нємцова, убитого біля стін Кремля. У ряді міст в цей день пройдуть марші пам’яті Бориса Нємцова. Яким ви б хотіли бачити цей день?
І.Я.: Я сподіваюся, що багато людей прийде на ці марші, тому що це – найголовніше. Дуже важливо показати і владі, і всьому російському суспільству, що нас багато, що нас не вдалося залякати.
Адже в чому був сенс вбивства Нємцова? Це – теракт, тобто – демонстративне вбивство, спрямоване на залякування суспільства. Нас намагаються залякати, і дуже важливо показати, що терористам не вдалося досягти своєї мети.
Тому я закликаю москвичів і петербуржців теж виходити на марш пам’яті Бориса Нємцова. Це – не тільки данина пам’яті нашому загиблому товаришеві, це ще й боротьба за майбутнє нашої країни, за те, якою буде наша країна. Якщо нас буде багато, якщо ми продовжимо справу Нємцова, то я впевнений: в кінці кінців, Росія стане саме тією країною, за яку Нємцов боровся, за яку він віддав своє життя.
Дивіться також: Лариса Артюгіна: побудувати нову Україну можна лише побудувавши новий Донбас
