Єврокомісія веде переговори з Україною – якщо Київ підвищить ввізне мито на 371 вид продукції, то повинен буде у повній мірі компенсувати втрати іншим членам організації за правилами СОТ (Світової організації торгівлі). Вашингтон заявляє, що також буде вимагати компенсацій.
«Позиція Сполучених Штатів така ж, як і Європейського Союзу. Україна повинна надати компенсацію відповідним країнам-членам шляхом аналогічного зменшення інших ставок в українській тарифній сітці» – сказав в інтерв’ю українському виданню «Дзеркало тижня», представник США при СОТ Майкл Пунке.
Україна вперше повідомила державам-членам СОТ про свої плани підвищити тарифи півроку тому. Офіційне пояснення Києва – підтримати внутрішнього виробника та активізувати виробництво.
З одного боку, економісти говорять, що коли Україна підписувала угоду про членство в СОТ, то погодилася на досить низькі ставки тарифів. Тому політика їх підвищення, теоретично, повинна забезпечити інтереси національних виробників. За словами завідувача відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, низьке мито негативно впливає на інвестиції в країну.
«Якщо країна ставить високі мита, тоді капіталу вигідніше заходити в країну, та створювати виробництво на її території. Якщо ж країна знижує мито, стає дешевше ввозити товар», – сказав Голосу Америки Жаліло.
Інвестиції чи дежпідтримка
Американська та європейська сторони говорять, що своїми діями Україна порушує стабільність СОТ і може призвести до того, що й інші країни почнуть переглядати домовленості. Пунке виділяє два основні наслідки цього для України – іноземні компанії просто не захочуть більше інвестувати в країну за такого бізнес-клімату.
Також, компенсація може обійтися Україні високою ціною. За підвищення тарифів на імпорт одних товарів, Україна повинна буде знизити ввізні тарифи на інші товари, які, вірогідно, будуть належати до «чутливих секторів економіки України».
Для економіки України, як і для багатьох інших країн Європи, традиційно найбільш чутливими є сектори сільського господарства та харчової промисловості, говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. Саме тому на продукцію цих секторів зараз найвищі мита та велика державна підтримка.
«Захищати власних виробників підвищуючи мита – не дуже ефективно, бо вони не так багато виграють, і це зовсім не допоможе їм підвищити конкурентоспроможність», – сказав Голосу Америки Газізуллін. «Що їм потрібно – це доступ до кредитів, інвестицій, партнерства з міжнародними компаніями, а підвищення тарифів на імпорт ще більше погіршить інвестиційний клімат».
Київ заспокоює європейських та американських колег, що вимога підвищити тарифні ставки не суперечить правилам СОТ. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, Україна говорить про немасштабні зміни, адже загалом є угоди про тарифи на 12 тисяч видів продукції, а зараз Київ хоче переглянути тільки на 371.
Серед перших товарів, на які Україна має намір переглянути мита – це побутова техніка, легкові автомобілі та експорт сільгосппродукції. Якщо це вдасться зробити, то ціна на імпорт цієї продукції збільшиться приблизно на 10-15%.
Хто у виграші?
Думки експертів розходяться в питанні – українці скоріше виграють чи програють від такого підвищення мита?
«Це означатиме ріст цін на іноземні авто, але Україна сьогодні має досить розвинене складальне виробництво. Так, за рахунок складання та виробництва власних авто Україна зможе компенсувати зменшення кількості іноземних», – сказав Жаліло.
«На жаль, Україна має дуже поганий досвід останніх 20 років підтримки деяких галузей національного виробництва. Витрачаються великі державні ресурси, а результат не дуже задовільний», – сказав Газізуллін. «Якщо говорити про наш автопром, я не думаю, що є сенс його надалі так підтримувати. Мені здається, що великі компанії змогли пролобіювати це рішення».
Деякі експерти вказують, на те, що «підтримка національного виробника» є одним із головних пунктів Програми активізації розвитку економіки країни на 2013-14 роки, яку минулого тижня прийняв уряд з подачі президента Януковича. Її ж прямо пов’язують з президентськими виборами 2015 року, коли кожен кандидат буде звітувати перед виборцями за покращення в країні.
«Багато говориться про національного виробника, але я б хотів почути про тих людей, які працюють в Україні та будуть споживати ці товари. Цікаво, товари чиїх виробників будуть захищати від імпортних», – сказав Голосу Америки президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.
Політолог наголошує, якщо під захистом національного виробника будуть виділяти державні гроші на підприємства наближених до президента олігархів, то громадяни навряд чи будуть у виграші.
«Позиція Сполучених Штатів така ж, як і Європейського Союзу. Україна повинна надати компенсацію відповідним країнам-членам шляхом аналогічного зменшення інших ставок в українській тарифній сітці» – сказав в інтерв’ю українському виданню «Дзеркало тижня», представник США при СОТ Майкл Пунке.
Україна вперше повідомила державам-членам СОТ про свої плани підвищити тарифи півроку тому. Офіційне пояснення Києва – підтримати внутрішнього виробника та активізувати виробництво.
З одного боку, економісти говорять, що коли Україна підписувала угоду про членство в СОТ, то погодилася на досить низькі ставки тарифів. Тому політика їх підвищення, теоретично, повинна забезпечити інтереси національних виробників. За словами завідувача відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, низьке мито негативно впливає на інвестиції в країну.
«Якщо країна ставить високі мита, тоді капіталу вигідніше заходити в країну, та створювати виробництво на її території. Якщо ж країна знижує мито, стає дешевше ввозити товар», – сказав Голосу Америки Жаліло.
Інвестиції чи дежпідтримка
Американська та європейська сторони говорять, що своїми діями Україна порушує стабільність СОТ і може призвести до того, що й інші країни почнуть переглядати домовленості. Пунке виділяє два основні наслідки цього для України – іноземні компанії просто не захочуть більше інвестувати в країну за такого бізнес-клімату.
Також, компенсація може обійтися Україні високою ціною. За підвищення тарифів на імпорт одних товарів, Україна повинна буде знизити ввізні тарифи на інші товари, які, вірогідно, будуть належати до «чутливих секторів економіки України».
Для економіки України, як і для багатьох інших країн Європи, традиційно найбільш чутливими є сектори сільського господарства та харчової промисловості, говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. Саме тому на продукцію цих секторів зараз найвищі мита та велика державна підтримка.
«Захищати власних виробників підвищуючи мита – не дуже ефективно, бо вони не так багато виграють, і це зовсім не допоможе їм підвищити конкурентоспроможність», – сказав Голосу Америки Газізуллін. «Що їм потрібно – це доступ до кредитів, інвестицій, партнерства з міжнародними компаніями, а підвищення тарифів на імпорт ще більше погіршить інвестиційний клімат».
Київ заспокоює європейських та американських колег, що вимога підвищити тарифні ставки не суперечить правилам СОТ. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, Україна говорить про немасштабні зміни, адже загалом є угоди про тарифи на 12 тисяч видів продукції, а зараз Київ хоче переглянути тільки на 371.
Серед перших товарів, на які Україна має намір переглянути мита – це побутова техніка, легкові автомобілі та експорт сільгосппродукції. Якщо це вдасться зробити, то ціна на імпорт цієї продукції збільшиться приблизно на 10-15%.
Хто у виграші?
Думки експертів розходяться в питанні – українці скоріше виграють чи програють від такого підвищення мита?
«Це означатиме ріст цін на іноземні авто, але Україна сьогодні має досить розвинене складальне виробництво. Так, за рахунок складання та виробництва власних авто Україна зможе компенсувати зменшення кількості іноземних», – сказав Жаліло.
Американська та європейська сторони говорять, що своїми діями Україна порушує стабільність СОТ і може призвести до того, що й інші країни почнуть переглядати домовленості. Пунке виділяє два основні наслідки цього для України – іноземні компанії просто не захочуть більше інвестувати в країну за такого бізнес-клімату.
«На жаль, Україна має дуже поганий досвід останніх 20 років підтримки деяких галузей національного виробництва. Витрачаються великі державні ресурси, а результат не дуже задовільний», – сказав Газізуллін. «Якщо говорити про наш автопром, я не думаю, що є сенс його надалі так підтримувати. Мені здається, що великі компанії змогли пролобіювати це рішення».
Деякі експерти вказують, на те, що «підтримка національного виробника» є одним із головних пунктів Програми активізації розвитку економіки країни на 2013-14 роки, яку минулого тижня прийняв уряд з подачі президента Януковича. Її ж прямо пов’язують з президентськими виборами 2015 року, коли кожен кандидат буде звітувати перед виборцями за покращення в країні.
«Багато говориться про національного виробника, але я б хотів почути про тих людей, які працюють в Україні та будуть споживати ці товари. Цікаво, товари чиїх виробників будуть захищати від імпортних», – сказав Голосу Америки президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.
Політолог наголошує, якщо під захистом національного виробника будуть виділяти державні гроші на підприємства наближених до президента олігархів, то громадяни навряд чи будуть у виграші.
