Американська освітня школа навчає самостійно використовувати всі наявні ресурси, критично мислити та займати активну життєву позицію, говорить Ігор Стрєлков. Він викладач Вінницького технічного університету і розповідає, що навчитися цьому можна й в Україні абсолютно безкоштовно, користуючись проектами, які спонсорує посольство США в різних містах України.
У місті Вінниця таким центром американського життя став інформаційний центр «Вікно в Америку». Полиці з книгами чергуються зі стендами з американськими журналами та записами з фільмами. На столах – увімкнуті комп’ютери з доступом до мережі Інтернет, а поруч лежить кілька електронних книг. Ці всі навчальні ресурси – безкоштовні, за ними найчастіше сюди приходять викладачі англійської мови з міста та районів, а також студенти, які шукають матеріали для своїх дипломних робіт.
«Так, наші учні інколи недооцінюють можливостей бібліотек і вважають, що все можна безкоштовно знайти в Інтернеті, але це не так. Як викладач американської літератури, я сюди приходжу за оригіналами книг», – сказала Голосу Америки викладач іноземних мов гімназії №1 міста Вінниці Юлія Заришнюк.
Її колега Тетяна Яремко розповідає, що інколи направляє своїх учнів до бібліотеки, щоб ті вчилися самостійно працювати з книгами, яких у мережі Інтернет не знайти.
«Коли ми тільки відкрили центр «Вікно в Америку» ми мали унікальні фонди, яких на той час не мали навіть університетські бібліотеки, а також нам було важливо, щоб умови для навчання були комфортні», – сказала Голосу Америки директор Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва Наталія Морозова. «Якщо спочатку цими можливостями найбільше цікавилися бізнес-люди, які хотіли трохи підівчити англійську мову, бо їм потрібно для участі в якійсь конференції, то зараз – це більше ті, хто цікавляться Америкою, як країною, культурою, історією і дуже серйозно вивчають мову».
Ті, хто зацікавлений дізнатися, як американці святкують День пам’яті, чи як вони ставляться до того, що американський уряд великі гроші виділяє на національні парки заміть того, щоб знайти їм інше застосування, долучаються до дискусійних клубів, які проходять на англійській мові. Їх проводять учасники різних програм обміну з США, які перебувають у місті. Саме на таких зустрічах волонтери заохочують не боятися висловити свою точку зору і критично сприймати інших, адже саме в дискусії з’являється розуміння, переконаний волонтер Корпусу миру, архітектор Подільської агенції регіонального будівництва Майкл Діксон.
«Ми обговорюємо багато речей з життя та культури наших країн, студенти допомагають мені зрозуміти Україну, а я їм – Америку», – сказав Голосу Америки Діксон. «Хоча ми не обговорюємо політику чи релігію, але один раз, колега сказав, що не буде голосувати, я спробував переконати його у важливості займати активну позицію в житті власної країни. Ми також говоримо про архітектуру, кіно, культуру».
Розповідаючи про власний досвід користування центром «Вікно в Америку», відвідувачі зізнаються, що навіть попри те, що Інтернет ніби зблизив світ, зробивши інформацію доступнішою, але навіть те, як медіа подають різні аспекти життя чи то в Україні чи то в Америці, створюють підґрунтя для стереотипів. Це стосується навіть не стільки політики, як більше життя в обох країнах.
«Коли я кажу студентам, що я архітектор, то часто першим питанням стає скільки я заробляю, тобто є стереотип щодо багатства всіх американців, але це річ дуже відносна, наприклад, я зараз живу у Вінниці і працюю волонтером», – сказав Діксон.
Викладачі відмічають, що участь у різних заходах центру не лише об’єднує людей зі спільними інтересами, а й стає підґрунтям саморозвитку і навіть, якщо в класі учень може соромитися активно долучатися до дискусії, то за підтримки оточуючих легше висловлює власну точку зору, до того ж англійською мовою.
«Ми обговорюємо багато речей з життя та культури наших країн, студенти допомагають мені зрозуміти Україну, а я їм – Америку».Майкл Діксон
«Так, наші учні інколи недооцінюють можливостей бібліотек і вважають, що все можна безкоштовно знайти в Інтернеті, але це не так. Як викладач американської літератури, я сюди приходжу за оригіналами книг», – сказала Голосу Америки викладач іноземних мов гімназії №1 міста Вінниці Юлія Заришнюк.
Її колега Тетяна Яремко розповідає, що інколи направляє своїх учнів до бібліотеки, щоб ті вчилися самостійно працювати з книгами, яких у мережі Інтернет не знайти.
«Коли ми тільки відкрили центр «Вікно в Америку» ми мали унікальні фонди, яких на той час не мали навіть університетські бібліотеки, а також нам було важливо, щоб умови для навчання були комфортні», – сказала Голосу Америки директор Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва Наталія Морозова. «Якщо спочатку цими можливостями найбільше цікавилися бізнес-люди, які хотіли трохи підівчити англійську мову, бо їм потрібно для участі в якійсь конференції, то зараз – це більше ті, хто цікавляться Америкою, як країною, культурою, історією і дуже серйозно вивчають мову».
Ті, хто зацікавлений дізнатися, як американці святкують День пам’яті, чи як вони ставляться до того, що американський уряд великі гроші виділяє на національні парки заміть того, щоб знайти їм інше застосування, долучаються до дискусійних клубів, які проходять на англійській мові. Їх проводять учасники різних програм обміну з США, які перебувають у місті. Саме на таких зустрічах волонтери заохочують не боятися висловити свою точку зору і критично сприймати інших, адже саме в дискусії з’являється розуміння, переконаний волонтер Корпусу миру, архітектор Подільської агенції регіонального будівництва Майкл Діксон.
«Ми обговорюємо багато речей з життя та культури наших країн, студенти допомагають мені зрозуміти Україну, а я їм – Америку», – сказав Голосу Америки Діксон. «Хоча ми не обговорюємо політику чи релігію, але один раз, колега сказав, що не буде голосувати, я спробував переконати його у важливості займати активну позицію в житті власної країни. Ми також говоримо про архітектуру, кіно, культуру».
Розповідаючи про власний досвід користування центром «Вікно в Америку», відвідувачі зізнаються, що навіть попри те, що Інтернет ніби зблизив світ, зробивши інформацію доступнішою, але навіть те, як медіа подають різні аспекти життя чи то в Україні чи то в Америці, створюють підґрунтя для стереотипів. Це стосується навіть не стільки політики, як більше життя в обох країнах.
«Коли я кажу студентам, що я архітектор, то часто першим питанням стає скільки я заробляю, тобто є стереотип щодо багатства всіх американців, але це річ дуже відносна, наприклад, я зараз живу у Вінниці і працюю волонтером», – сказав Діксон.
Викладачі відмічають, що участь у різних заходах центру не лише об’єднує людей зі спільними інтересами, а й стає підґрунтям саморозвитку і навіть, якщо в класі учень може соромитися активно долучатися до дискусії, то за підтримки оточуючих легше висловлює власну точку зору, до того ж англійською мовою.
