ГЕЛЬСІНКІ: З 5 по 9 липня в столиці Фінляндії проходить щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ). Цього року виповнюється 40 років з моменту підписання в Гельсінкі Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі - попередника ОБСЄ.
Однією з ключових тем обговорення ПА ОБСЄ цього року є дії Росії проти України в порушенні всіх принципів, зафіксованих у Заключному акті. На розгляд парламентаріїв винесена ініційована делегацією Канади резолюція, яка визначає дії Росії проти України як акт військової агресії і закликає Москву перестати відправляти свої регулярні військові частини в східні українські регіони.
Делегація Росії не бере участі в роботі сесії ПА ОБСЄ після того, як Фінляндія відмовила в праві на в'їзд п'яти російським парламентаріям, імена яких знаходяться в списку санкцій ЄС. Серед осіб, яких торкнулася заборона, - голова Держдуми Росії Сергій Наришкін. Інші 10 членів російської делегації на знак протесту відмовилися від участі в роботі сесії.
Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» Даніла Гальперович взяв інтерв'ю у американського сенатора-республіканця Роджера Вікера, який входить до складу делегації США в Гельсінкі. Сенатор Вікер є співголовою Гельсінської комісії США - незалежного агентства у федеральному уряді США, створеного для моніторингу виконання учасниками ОБСЄ своїх зобов'язань. Два роки тому з ініціативи сенатора Вікера ПА ОБСЄ прийняла резолюцію, що містить жорстку критику заборони владою РФ на усиновлення дітей іноземцями.
Даніла Гальперович: Росія, Україна, США - яка позиція американської делегації щодо того, що сталося з Росією тут? Як Ви думаєте - це правильно, чи Росія повинна бути тут представлена?
Можна придумати який завгодно привід, але всі у всьому світі, по обидва боки проблеми, усвідомлюють, що це акт агресіїРоджер Вікер, сенатор США
Роджер Вікер: Мені здається, Росія задумала створити для уряду Фінляндії ситуацію, в якій не буде переможця. Якби фінни дозволили в'їзд п'ятьом особам, які знаходяться в списку ЄС і, яким заборонений в'їзд, тоді тим самим вони зробили б крок, що йде врозріз з європейськими санкціями. З іншого боку, я думаю, керівництво Російської Федерації знало, що якщо Фінляндія відмовить п'яти особам у праві на в'їзд, тоді це можна буде обернути в подію, в якій можна представити російську делегацію як жертву уряду Фінляндії, яка заслуговує співчуття. Тому я розглядаю це як пропагандистську тактику російського керівництва, і я зовсім не здивований цим.
Д.Г.: Резолюція про російську агресію в Україні буде обговорюватися на цій сесії, і це, у разі схвалення, буде другий випадок після Парламентської асамблеї Ради Європи, коли буде зафіксовано факт російської військової агресії проти української держави. Що це означає в загальному контексті міжнародних відносин? Чи можна це використовувати будь-яким чином?
Р.В.: Звичайно, у нас в Парламентській асамблеї ОБСЄ немає рушниць або танків, і я б і не закликав ними користуватися. У нас є слово і правда. Ми збираємося висловлюватися дуже наполегливо. І я згоден з тим, що це - російська агресія, у цьому немає сумнівів. Можна придумати який завгодно привід, але всі у всьому світі, по обидва боки проблеми, усвідомлюють, що це акт агресії: анексія сильною державою - Російською Федерацією - в порушенні (принципу) непорушності кордонів території країни-члена ОБСЄ. Це обурливо. Це підлягає осуду, і, відверто кажучи, на таке потрібно відповідати й силою. Я думаю, що це те, що президент Путін розуміє - він не розуміє нюансів, але розуміє силу. Думаю, нам потрібно твердо стояти на своїх позиціях як групі, яка відстоює непорушність кордонів, як групі, яка стоїть за верховенство права в Європі, а також за права людини і за всі принципи Гельсінського Заключного акту. Нам потрібно твердо стояти на своїй позиції і називати речі своїми іменами. Це - акт агресії, його потрібно зупинити, і зрештою його потрібно повернути назад.
Ми можемо говорити правду. Це право покладено на нас як на членів П ОБСЄ, щоб привертати увагу світової громадськості до вкрай агресивних, неспровокованих і незаконних дій авторитарного режиму, нині керуючого Росією.Роджер Вікер, сенатор США
Д.Г.: Президент Путін привітав президента Обаму з Днем Незалежності (4-го липня – ред). Є якісь сигнали з Москви, вони хочуть розмовляти. Для Вас це переконливо? Як це буде розвиватися?
Р.В.: Я вважаю, вести діалог - це завжди добре. Тому мені шкода, що російська делегація не присутня тут. Шкода, що десять членів делегації, які не були включені до списку санкцій, не погодилися залишитися тут, щоб ми могли розмовляти. Краще б вони прислали 15 делегатів, які не включені до списку санкцій. Це б допомогло. Вони брали участь минулого року в Баку, вони брали участь в позаминулому році в Стамбулі, вони досить часто брали участь у зустрічах ПА ОБСЄ у Відні. Тому що важливо розмовляти, діалог важливий, Мінський процес важливий. Але, відверто кажучи, сьогодні потрібно щось більше, ніж слова.
Д.Г.: Ви знаєте, багато людей пам'ятають і віддають Вам належне у зв'язку з ініціативою в Стамбулі з усиновлення (Роджер Вікер ініціював резолюцію ПА ОБСЄ, що наполягає на безперервності процесу усиновлення, після заборони Росією усиновлення російських сиріт прийомними батьками в США - Д. Г.). У Росії Вас знають як людину, що виступила проти жорстокості. Як Ви думаєте, чи буде дозволена російська ситуація з усиновленням дітей в Сполучені Штати?
Р.В.: Я сподіваюся, що вона може бути дозволена. Але, хоча мені приємно знати, що деякі люди визнають мою участь у цій справі, більш важливо те, що резолюція, яку я вніс на розгляд Парламентської асамблеї, була прийнята переважною більшістю голосів членів ПА. Тому це не було дією сенатора Роджера Вікера зі Сполучених Штатів. Це була дія і заява дуже важливої організації про те, що, особливо в зв'язку з положенням бездомних дітей, політичний аспект проблеми повинен бути повністю виключений. Ці діти перебували в процесі усиновлення, їм був потрібен будинок в будь-якому місці, а в їх рідній Росії для них не було притулку. Люблячі мама і тато були готові взяти до себе цих дітей і влаштувати для них хороше майбутнє. Для мене це верх жорстокості - використовувати міжнародну суперечку двох урядів як причину, щоб не давати дитині надії на краще життя.
Д.Г.: І це сталося задовго до проблеми Криму.
Р.В.: Поза всяким сумнівом. Це була відповідь - я розглядаю це як відповідь на «Закон Магнітського». Але, знаєте, я відчував, що Сполучені Штати і, зрештою, президент Обама підписанням цього закону прагнули зробити сильну заява, оскільки обурливий випадок з Сергієм Магнітським був серйозним порушенням верховенства права і прав людини. Цей податковий юрист середньої ланки просто розповів правду, сказав владі правду. Нам потрібно більше таких людей по всьому світу, готових говорити правду. У нього не було особистих цілей, він не намагався скинути уряд. Він хотів пролити світло на крадіжку, вчинену держслужбовцями, крадіжку власності, яка належала російському народу.
Д.Г.: Коли в організаціях, що базуються на цінностях - в ОБСЄ або Раді Європи - один з їхніх членів знаходиться на межі порушення цих фундаментальних цінностей: починає війну, агресію проти сусідніх країн, як в цьому випадку діяти?
Р.В.: Ми погодилися - як країни-члени - слідувати принципам Гельсінського Заключного акту. Тому, коли один з членів, хто б це не був, приймає рішення порушити один з цих принципів, ми повинні звертати увагу на це. Як я сказав, у нас немає права запроваджувати санкції, ми не маємо права направляти миротворчі або військові контингенти, але ми можемо говорити правду. Це право покладено на нас як на членів Парламентської асамблеї ОБСЄ, щоб висвітлювати ці дії і привертати увагу світової громадськості до вкрай агресивних, неспровокованих і незаконних дій авторитарного режиму, нині керуючого Росією.
Дивіться також: Росія за допомогою "друзів" вихолощує резолюцію ОБСЄ по Україні - нардеп з Гельсінкі
