«Стіна» для сусіда: Україна укріплює кордон із Росією

Україна почала зводити «Стіну», а точніше – укріплювати українсько-російську ділянку кордону. Як повідомили Радіо Свобода у Державній прикордонній службі, наразі йдеться про облаштування кордону поза зоною конфлікту на Донбасі. Експерти вважають проект більш ніж доцільним, але наголошують, що рови і вали не захистять від масованого військового вторгнення.

66 мільйонів євро – такою, за словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, є вартість урядового проекту з облаштування ділянки державного кордону між Україною і Російською Федерацією. Сума, ймовірно, неостаточна: лише цього тижня початкову вартість збільшили на 6 мільйонів євро. Проект під умовною назвою «Стіна» планують втілювати у два етапи: спершу – облаштувати ділянку поза зоною конфлікту на Донбасі, а далі вже закривати «діру», якою нині активно користуються сепаратисти і російські військові.

«Відкритий кордон означає, що виконання мирного плану неможливе. Це ключовий елемент. Росія під цим підписувалася, і вона повинна це виконувати. Ми як українська сторона готові забезпечити контроль над державним кордоном України, якщо російська армія не буде розстрілювати українських прикордонників», – заявив цього тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Масштабний план сусідства

Проект презентували у вересні, а вже на початку цього місяця Держприкордонслужба повідомила про початок його втілення. Наразі мова йде про облаштування танкозагрозливих напрямків у межах Чернігівської, Сумської і Харківської областей, а також частково Луганської області і Херсонської, яка межує з Автономною Республікою Крим.

«Там будуються протитанкові рови, різноманітні інженерні споруди, як бетонні, так і насипні, встановлюються протитанкові їжаки, малопомітні перешкоди, які можуть завадити перетину кордону не тільки людям, але й транспортним засобам. Встановлюються прикордонні контролюючі засоби для дистанційного відстеження ситуації на кордоні, фото-, відеофіксації, зокрема й з застосуванням сенсорних датчиків, тепловізійного устаткування – як пересувного, так і стаціонарного», – розповідає помічник голови Держприкордонслужби України Сергій Астахов.

Протяжність українсько-російського кордону – майже 1974 кілометри суходолом і ще 321 кілометр морем. Згідно з планом, який на початку вересня представили у Держприкордонслужбі, основними елементами облаштування державного кордону у рамках реалізації проекту «Стіна» на сухопутній ділянці будуть суцільні рови (ширина – не менше 4 метрів, глибина – 2 метри), контрольно-слідові смуги, земляні та бетонні рови, рокадні дороги, різноманітні системи оптико-електронного спостереження, вежі, електронно-сигналізаційні комплекси та різноманітні фортифікаційні споруди.

На морській ділянці проект «Стіна» втілюватиметься у вигляді єдиної системи оптико-електронного спостереження, а також спеціальних фортифікаційних споруд. На адміністративному кордоні з Автономною Республікою Крим це будуть контрольно-слідові смуги, рокадні дороги, системи оптико-електронного спостереження, а також система валів (бетонних і земляних), які перешкоджали б несанкціонованому руху по сухопутній ділянці з території, тимчасово окупованої Російською Федерацією.

Україна може провести делімітацію кордону односторонньо

Експерт із питань безпеки Юрій Костюченко вважає, що за умови масованого військового вторгнення укріплений кордон не стане перепоною для противника. Водночас на перспективу, на думку фахівця, проект «Стіна» не просто доцільний, але й необхідний.

«У нас кордон дуже великий, він не обмежується тієї ділянкою, біля якої зараз тривають бойові дії. Є сенс проводити роботи на інших ділянках кордону з Росією, щоб туди не перекинулася загроза», – зазначає він.

За словами Юрія Костюченка, донині українсько-російський кордон не те, що не був належно оснащений, – його фактично не було. Досі між Україною і Росією немає остаточних домовленостей щодо делімітації кордону. «Ми маємо право провести її в односторонньому порядку. У нас є юридичні підстави для цього, відповідно до всіх угод. Інша справа – як до цього поставиться російська сторона, але юридичні підстави у нас є», – пояснює експерт.

Головний виконавець проекту «Стіна» нині – Державна прикордонна служба. Там від оцінки вартості проекту поки утримуються: пояснюють, що роботу з укріплення державного кордону на українсько-російській ділянці розпочали ще до затвердження урядом масштабного плану, і на «Стіну» наразі витрачають кошти, передбачені ще старою програмою з облаштування кордону, а також допомогу ЄС і США. За словами Сергія Астахова, за останній місяць у проект внесли деякі зміни, й оновлений варіант презентуватимуть уже найближчим часом. На нього після затвердження і витрачатимуть кошти, про які на засіданні уряду згадував Арсеній Яценюк.

Стабілізація ситуації – це закриття кордону

У Росії плани українського уряду укріплювати кордон поки не коментували. Президент України Петро Порошенко раніше цього тижня зазначив у бесіді з представникам ОБСЄ, що про врегулювання конфлікту на Донбасі може йтися лише після того, як буде відновлено контроль за кордоном.

Помічник державного секретаря США Вікторія Нуланд, яка відвідала Київ цього тижня, також заявила, що ключовим у стабілізації ситуації на сході є питання відновлення контролю над українсько-російським кордоном.

«Потрібно розробити чіткий план для відновлення міжнародного кордону й після цього залучити Росію та міжнародну спільноту до імплементації цього плану, щоб відновити роботу пропускних пунктів та дати змогу місії ОБСЄ моніторити кордон, встановити технічні та інші потрібні спорудження між постами. Поки кордон не буде закритий, ми не зможемо зупинити процес постачання зброї», – додала представниця Державного департаменту США.