Можливе розташування миротворців ООН на сході України названо головною темою зустрічі у Белграді в понеділок спеціального представника президента США у справах України Курта Волкера та помічника російського президента Владислава Суркова.
Волкер наголосив журналістам у Вашингтоні 3 листопада, що обговорюватимуться лише принципи такої місії, оскільки згоди щодо такого контингенту немає.
14-16 листопада у Києві очікують помічника державного секретаря США у справах Європи Весса Мітчела.
Волкер та Сурков вже зустрічалися у столиці Сербії 7 жовтня, але переговори були закриті і навіть про їх місце офіційно не повідомляли.
Президент Петро Порошенко виступав з ініціативою міжнародних миротворчих сил на Донбасі ще з 2015 року та офіційно оголосив її на Генеральній Асамблеї ООН у вересні цього року.
Порошенко заявив тоді, що “мандат миротворців повинен покривати усю окуповану територію, включаючи українсько-російський державний кордон”, і назвав це обов’язковою умовою.
Український президент також наголосив, що у такій місії не могли би брати участь російські сили - “представники агресора”, бо це порушувало б принцип неупередженості миротворчої діяльності ООН.
Російська сторона віддавна відкидала саму ідею міжнародного контингенту як інструменту мирного процесу, проте у вересні президент Путін несподівано заявив, що підтримує розташування миротворців, але лише уздовж “контактної смуги”, що відокремлює контрольовані російськими силами території на Донбасі.
Київ одразу ж відкинув таку російську пропозицію. Курт Волкер також казав, що на думку Вашингтона міжнародні миротворці мали б спостерігати за усією зоною конфлікту.
"Путінський гамбіт"
Німецький міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель на початку вересня закликав скористатися "несподіваною" пропозицією Путіна про миротворців ООН на Донбасі.
Міністр заявляв у Берліні, що він “дуже радий” з приводу прояву готовності російського президента “вести переговори про вимоги, які Росія відкидала у минулому”.
“Ще важливіше, що ця пропозиція про місію ООН на сході України показує, що Росія внесла зміни в свою політику, які нам не бажано змарнувати”, - казав німецький урядовець.
Лондонський коментатор Джеймс Шерр - один з тих, хто закликає обережно розглядати російську пропозицію щодо миротворчого контингенту в Україні.
Співробітник Королівського інституту міжнародних відносин наголошує на вирішальному значенні деталей: “Хто увійде до складу сил ООН і яке у них буде озброєння? Як відрізняти “іноземних” військовослужбовців, котрі навчилися зливатися з місцевими? Які види озброєнь будуть відведені, а які залишаться? Наскільки ситуацію контролюватимуть “органи республік” і скільки залишатиметься можливостей для російських вето? Як створювалися б рівні умови між існуючими сурогатами політичних структур та загальноукраїнськими політичними силами, які були ліквідовані на тих територіях з 2014 року?”
Шерр вважає, що Росія можливо хоче позбутися тягаря окупованих районів Донбасу, але не відомо наскільки Москва прагне зберігати важіль політичного, економічного і військового тиску на Україну через ті території.
Можливим дієвим прецедентом для міжнародної миротворчої операції на сході України Джеймс Шерр називає очолювану НАТО місію у Боснії-Герцеговині 1994-95 р.
“Але це анафема для Росії, яка закликає до легко озброєного контингенту ООН, обмеженого територією контактної смуги, а тому неспроможної виконувати проголошене завдання захисту спостерігачів ОБСЄ, які відповідно до угод Мінськ-2 мали б мати необмежений доступ по усій зоні конфлікту”, - пише аналітик.
Дивіться також: Джеймс Шерр про варіанти розв’язання конфлікту на Донбасі
