Парламент Вірменії голосує у вівторок щодо затвердження опозиційного лідера на посаді прем’єр-міністра країни.
Нікол Пашинян - єдиний кандидат на посаду, яка стала вільною після несподіваної відставки колишнього прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна унаслідок 11-денних мирних протестів у Єревані.
Учасники демонстрацій звинувачували Сарґсяна у тому, що він, пробувши на чільних державних посадах 20 років (10 і з них у кріслі президента), перебрав обов’язки керівника уряду, щоб далі триматися влади.
...економічні труднощі та ситуація з безпекою будуть заважати швидким розв’язанням проблем
42-річний Нікол Пашинян пропонує якомога швидше провести в країні нові вибори й обіцяє позбавити Вірменію корупції, та запровадити реформи, які оновлять владу та покращать рівень життя.
Спостерігачі вважають, що події у Вірменії, яка має лише 3 мільйони населення, показали силу протестів та вплив активного громадянського суспільства.
Томас де Ваал з Європейського центру Карнеґі вважає, що вірменські події, хоч і викликають стурбовану увагу Москви та зацікавлення Заходу, насправді не матимуть наслідків за межами самої Вірменії.
“В результаті 30-річного конфлікту за територію Нагірного Карабаху Вірменія має закриті кордони з Азербайджаном і Туреччиною. З огляду на це військовий союз країни з Росією вважають необхідним для національної безпеки”, - нагадує Томас де Ваал, вказуючи, що опозиція при цьому прагне зменшення економічного контролю з боку Росії.
“Прихильники демократії у світі повинні радіти змінам у Вірменії. Але економічні труднощі та ситуація з безпекою будуть заважати швидким розв’язанням проблем. Економіка ледве працює, а безробіття завжди було дуже високим. Росія залишається складним партнером, готовим втручатися у справи сусідів, щоб збільшувати свій плив і блокувати Захід”, - пише Пол Стронскі в американському часописі The Atlantic.
Дивіться також: Найбільшій опозиційній силі у Великій Британії закидають "проросійськість"
