Спеціальні потреби

Росіяни просуваються на фронті, попри постачання Україні допомоги зі США. Аналіз західних експертів


Військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади стріляють із міномета у бік російських військ, поблизу міста Бахмут. 15 березня 2024 року. Фото REUTERS
Військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади стріляють із міномета у бік російських військ, поблизу міста Бахмут. 15 березня 2024 року. Фото REUTERS

Росіяни намагаються прорвати українську оборону на Донеччині та вийти до міст Курахове і Покровськ. Про це напередодні повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він наголосив, що росіяни мають чисельну перевагу в особовому складі, озброєнні та військовій техніці. Два тижні минуло з часу схвалення нової допомоги Україні Конгресом США та надсилання першого пакету озброєння в рамках цієї допомоги. Коли ж зрештою чекати результату цієї допомоги на полі бою? Голос Америки зібрав думки експертів.

Руїни міста Часів Яр на Донеччині. 29 квітня 2024 року. Фото AP
Руїни міста Часів Яр на Донеччині. 29 квітня 2024 року. Фото AP

Часів Яр зараз – ціль номер один для росіян, вважають в американському Інституті вивчення війни. Це місто на Донеччині, яке щодня обстрілюють росіяни, перетворилось на місто-привид. Із 12 тисяч людей, які жили тут до війни, залишилось кілька сотень.

"Якщо росіянам вдасться захопити Часів Яр у найближчі тижні, це потенційно може відкрити небезпечний сценарій. Росіяни спробують пробитись крізь невеличку шпарину, яка з'єднує Костянтинівку і Дружківку, і таким чином розколють лінію захисту", - пояснює експерт Інституту вивчення війни Джордж Баррос.

Ця північна частина Донецької області має оперативне значення, каже експерт. І Часів Яру - це ворота до регіону.

"Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка – це, як ми їх називаємо, міста-фортеці, тому що вони добре укріплені. Усі вони з’єднані, як ланки одного ланцюга. Вони знаходяться в безпосередній географічній близькості, і їх зручно захищати", - каже Баррос.

Кадр з інтерактивної карти бойових дій в Україні з вебсайту Інституту вивчення війни
Кадр з інтерактивної карти бойових дій в Україні з вебсайту Інституту вивчення війни

Військове та політичне командування не раз заявляли про брак артилерійських боєприпасів на фронті. Виправити ситуацію сподіваються, зокрема, коштом американської допомоги. Конгресмени, які минулого місяця врешті проголосували за відповідний законопроєкт, визнають, що схвалили фінансування надто пізно.

"Мене поінформували, що вони працюють якомога швидше, щоб доставити допомогу на передову. Ми повинні були зробити це кілька місяців тому, і я казав про це багато разів. На жаль, цього не відбулось. Тож наразі я просто сподіваюся, що ця допомога надійде якомога швидше", - заявив в інтерв'ю журналістці Голосу Америки Катерині Лісуновій конгресмен-демократ Майк Квіглі.

Його опонент, республіканець Річ Маккормік закидає уряду надто повільне ухвалення рішень.

"Я хотів би, щоб це відбулось значно швидше. Це запитання, яке я постійно ставлю держсекретарю, міністру оборони та усім іншим - чому ми не можемо передати це якомога швидше? Повільна допомога Україні є катастрофічною для її народу і для наших цілей як країни, яка підтримує своїх друзів", - заявив конгресмен-республіканець.

Пожежники гасять пожежу після того, як у будинок влучила російська ракета. Харків, 4 травня 2024 року. Фото AP
Пожежники гасять пожежу після того, як у будинок влучила російська ракета. Харків, 4 травня 2024 року. Фото AP

Найуразливішим для російських ударів з повітря є місто Харків. Керовані авіаційні бомби мало не щодня знищують інфраструктуру найбільшого на сході міста України. Місто могли б захистити додаткові засоби ППО, яких також гостро не вистачає, каже Ніко Ланге, дослідник Центру аналізу європейської політики СЕРА.

"Нова допомога США може лише частково зарадити цьому, тому що системи протиповітряної оборони, радари, ракети для протиповітряної оборони – це дефіцитний ресурс. І Росія намагатиметься це використати. І звісно, 61 мільярд звучить як велика сума (допомога для України схвалена Конгресом США - ред.) Але якщо розібратися в деталях, то багато боєприпасів і обладнання, які потрібні Україні на цьому етапі війни, дуже дорогі", - зауважує Ланге.

На думку дослідника Ланге, західні союзники з незрозумілих йому причин просто тримають на складах озброєння, яке мало б бути вже в Україні.

"Чому Іспанія сидить на сотнях танків і системах ППО? Проти кого вони хочуть це використати? Якщо Росії дозволять просуватися в напрямку Іспанії, то ми матимемо справу із зовсім іншими проблемами. Греція, інші країни, які мають багато військового обладнання – якщо вони будуть просто дивитися одна на одну казати, що було б чудово, якби хтось зробив більше, – це не допоможе. Я думаю, що ми бачимо відсутність політичного лідерства", - вважає експерт СЕРА.

Ще одна проблема, яка не дає Україні можливості повноцінно захищатись, як вважають експерти, це зобов'язання Києва не використовувати західну зброю для ураження об'єктів на території Росії.

У випадку з Харковом, який розташований за кілька десятків кілометрів від Росії, це означає, що ворог може безкарно завдавати ударів по місту, не залітаючи у повітряний простір України.

"Тобто навіть якщо в України є достатньо систем Patriot, вона має чекати, поки літак чи бомба перетне кордон. Ми повинні дати українцям зелене світло, можливість завдавати удари по легітимних цілях на землі та в повітряному просторі Росії, щоб захистити міста України", - зауважує експерт Інституту вивчення війни Джордж Баррос.

Армія США тестує ракети ATACMS у Північній Кароліні, 14 грудня 2021 року. Фото AP
Армія США тестує ракети ATACMS у Північній Кароліні, 14 грудня 2021 року. Фото AP

Таке ж обмеження не дає Україні повною мірою використовувати далекобійні ракети ATACMS, які віднедавна надають Києву США. З цими ракетами можна було б знищувати російські логістичні хаби та штаби в прикордонних областях РФ, вважають в Інституті вивчення війни.

"Якщо лише поглянути на те, що знаходиться у 170-кілометровій зоні від лінії зіткнення у напрямку Білгорода, Курська, Ростова-на-Дону, ви знайдете принаймні п’ять чи шість авіабаз, десятки складів боєприпасів, бази матеріально-технічного забезпечення, штаби багатьох формувань. Приміром - 20-ї загальновійськової армії РФ та 8 армії, розташованої у Ростові. Усе це можна вразити", - каже Баррос.

Нерішучість стосовно ударів по Росії, повільне схвалення допомоги, обмежена кількість зброї - усе це результат відсутності чіткої стратегії щодо війни в Україні, каже відставний генерал Герберт Макмастер.

"Я вважаю, що насправді мають бути дві фундаментальні військові цілі. Перше — зупинити наступ. Друге — повернути територію, яка була втрачена принаймні після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Отже, як тільки ви проясните ці цілі, тоді ви знаєте, вам потрібна багаторівнева та ешелонована ППО. Потрібна далекобійна точна зброя. Україна повинна збивати не лише стріли, але також вбити лучника. Вам потрібні військові та логістичні можливості, щоб вести наступ", - каже Макмастер.

При цьому генерал вважає, не слід також переоцінювати можливості Росії. Вона зазнає величезних втрат, і за видимими успіхами може наближатись провал Росії, вважає генерал.

"Схоже, ніби зараз для України дуже складна ситуація. Росія змогла заповнити втрати на фронті. Вона не дбає про загиблих, хоча має по 30 000 вбитих і поранених на місяць. Росія отримує територіальні здобутки довкола Часового Яру, але захист нових територій для Росії теж дорого обходиться. Думаю, ми повинні враховувати, що у кожної армії є переломна точка, і я не виключаю, що у Росії вона може от-от наступити", - додає Макмастер.

Наразі Росія вдається до ядерних погроз, щоб вкотре залякати західних союзників України, вважають в Інституті вивчення війни. Міноборони РФ анонсувало навчання з використанням нестратегічної ядерної зброї. Втім в Держдепі США заявили, що не бачать підстав для коригування власної ядерної позиції. Не бачать реальної ядерної загрози наразі і в ГУР Міноборони України.

XS
SM
MD
LG