Виведення американських військ з Іраку має стати одним з досягнень президентства Барака Обами. Його попередник Джорд Буш молодший вважав вторгнення у Ірак своїм досягненням. Війна обійшлася США в астрономічну суму в трильйон доларів, втім її результат – повалення Садама Гуссейна та встановлення у країні влади шиїтів на чолі з прихильним до Ірану Нурі аль-Малікі – навряд назвеш інвестицією у світову стабільність.
Президент Сполучених Штатів Барак Обама заявив:
«Зміна режиму в Іраку тривала 8 років, забрала тисячі життів американців та іракців і коштувала майже трильйон доларів. Ми більше не можемо дозволити собі подібні вчинки».
США у лічені дні вщент розбили армію Саддама, щоб після цього на роки загрузнути у кривавому болоті нескінченних терактів, повстань та міжконфесійних сутичок. Нинішній Ірак – це країна контрольована шиїтами, які із задоволенням мстяться сунітам, що перебували при владі за Саддама. Північ країни – контролюється курдами. Консенсусом у стосунках між цими трьома групами навіть не пахне.
Говорить Рут Веджвуд з Університету Джонса Гопкінса:
«Нурі аль-Малікі, який представляє шиїтську громаду, зацікавлений у тому, щоб Ірак був нестабільним. Утім, рано чи пізно суніти знайдуть шлях помститись за утиски».
Експерти зазначають, США виводять війська з країни, не досягнувши головної мети – знешкодити зовнішню загрозу Америці. За оцінками експертів, Іран вже цього року може виготовити ядерну зброю. Нинішній очільник Іраку – не приховує симпатій до Тегерана».
Рут Веджвуд продовжує:
«Малікі завжди перебував під впливом релігійних лідерів Ірану. Він цього абсолютно не приховує, і це сходить йому з рук».
Ірак "створений" зусиллями США ще і дестабілізує регіон. Він опосередковано підтримує президента Башара аль-Асада у громадянській війні у Сирії.
Розповідає Стів Гайдеманн з Інститут миру:
«Ірак дозволяв польоти над своєю територією іранським літакам. США проти цього. Їх підтримка режиму Асада не обмежується лише цим. Багдад воліє не помічати, що шиїтські добровольці відправляються до Сирії воювати на боці Асада».
У такій ситуації оптимісти за вуха притягують аргумент, мовляв, завдяки «війні в Іраку» уряд США та Пентагон отримали досвід – «як не треба робити» і більше не повторюватимуть зроблених помилок.
У військовій галузі армія США вже зараз робить акцент на використанні безпілотних літальних апаратів проти ворогів Америки та терористів у цілому світі.
Це однак не дає відповіді на питання, як Америка вирішуватиме проблему Ірану, який рано чи пізно таки отримає ядерну зброю. Союзник США, Ізраїль не приховує, що готовий у будь-яку секунду завдати випереджаючого удару по Тегерану. Якщо це станеться, Вашингтон навряд чи зможе обійтись одними лише дронами, а на чиєму боці опиниться Ірак на чолі за Малікі – можна лише здогадуватись.
Результатами американської кампанії в Іраку може бути задоволений хіба, що бізнес, який виграв від приватизації більшості нафтових покладів, але нафтові контракти навряд чи можуть бути стабільнішими за країну в якій вони укладені.
Президент Сполучених Штатів Барак Обама заявив:
«Зміна режиму в Іраку тривала 8 років, забрала тисячі життів американців та іракців і коштувала майже трильйон доларів. Ми більше не можемо дозволити собі подібні вчинки».
США у лічені дні вщент розбили армію Саддама, щоб після цього на роки загрузнути у кривавому болоті нескінченних терактів, повстань та міжконфесійних сутичок. Нинішній Ірак – це країна контрольована шиїтами, які із задоволенням мстяться сунітам, що перебували при владі за Саддама. Північ країни – контролюється курдами. Консенсусом у стосунках між цими трьома групами навіть не пахне.
Говорить Рут Веджвуд з Університету Джонса Гопкінса:
«Нурі аль-Малікі, який представляє шиїтську громаду, зацікавлений у тому, щоб Ірак був нестабільним. Утім, рано чи пізно суніти знайдуть шлях помститись за утиски».
Експерти зазначають, США виводять війська з країни, не досягнувши головної мети – знешкодити зовнішню загрозу Америці. За оцінками експертів, Іран вже цього року може виготовити ядерну зброю. Нинішній очільник Іраку – не приховує симпатій до Тегерана».
Рут Веджвуд продовжує:
«Малікі завжди перебував під впливом релігійних лідерів Ірану. Він цього абсолютно не приховує, і це сходить йому з рук».
Нинішній Ірак – це країна контрольована шиїтами, які із задоволенням мстяться сунітам, що перебували при владі за Саддама. Північ країни – контролюється курдами. Консенсусом у стосунках між цими трьома групами навіть не пахне.
Ірак "створений" зусиллями США ще і дестабілізує регіон. Він опосередковано підтримує президента Башара аль-Асада у громадянській війні у Сирії.
Розповідає Стів Гайдеманн з Інститут миру:
«Ірак дозволяв польоти над своєю територією іранським літакам. США проти цього. Їх підтримка режиму Асада не обмежується лише цим. Багдад воліє не помічати, що шиїтські добровольці відправляються до Сирії воювати на боці Асада».
У такій ситуації оптимісти за вуха притягують аргумент, мовляв, завдяки «війні в Іраку» уряд США та Пентагон отримали досвід – «як не треба робити» і більше не повторюватимуть зроблених помилок.
У військовій галузі армія США вже зараз робить акцент на використанні безпілотних літальних апаратів проти ворогів Америки та терористів у цілому світі.
Це однак не дає відповіді на питання, як Америка вирішуватиме проблему Ірану, який рано чи пізно таки отримає ядерну зброю. Союзник США, Ізраїль не приховує, що готовий у будь-яку секунду завдати випереджаючого удару по Тегерану. Якщо це станеться, Вашингтон навряд чи зможе обійтись одними лише дронами, а на чиєму боці опиниться Ірак на чолі за Малікі – можна лише здогадуватись.
Результатами американської кампанії в Іраку може бути задоволений хіба, що бізнес, який виграв від приватизації більшості нафтових покладів, але нафтові контракти навряд чи можуть бути стабільнішими за країну в якій вони укладені.
