Старомодне стає актуальним не лише серед селян. Все більше мешканців американських міст повертаються до забутих традицій і перетворюють своє подвір’я в екологічно чисте господарство, власноруч виготовляють одяг і, загалом, наслідують стиль життя своїх дідусів та бабусь. Хоча не існує офіційної статистики, експерти говорять, що все більше американців віком до 40 років активно приєднуються до негласного руху «Зроби САМ».
Ів Шенон Клайн разом з дочкою Еліс збирають останній літній врожай на своєму невеличкому городі. Тим часом батько родини Джеф Деленой готує ґрунт під посадку осінніх культур. Сім’я живе неподалік Балтимора і прагне бути в гармонії з природою. Шенон також власноруч виготовляє одяг для своїх двох доньок:
«Тканина з вирощеної без хімічних добрив бавовни, дуже м’яка і не подразнює ніжну шкіру моїх дітей. Їм подобається те, що я роблю. Моя старша донька каже, що пишається тим, що я шию її одяг».
Мати також продає зроблений вручну одяг в Інтернеті або на ярмарках. Робота з дому дозволяє їй проводити більше часу з дітьми і передавати їм свій досвід життя у гармонії з природою. Вона також вчить Еліс робити з натуральних інгредієнтів зволожуючий крем для тіла:
«Те, чим ми займаємося, вимагає багато праці. Але воно того варте. Адже я проводжу час поруч зі своєю родиною, час, який буде не можливо повернути. І саме це буде пам’ятати моя доня коли виросте. І це дуже важливо».
Ця молода родина одна з чисельних американських сімей, які переймають спосіб життя своїх дідусів та бабусь. Рух «Зроби сам» швидко поширюється по країні, особливо у районах навколо мегаполісів, де люди відчувають себе особливо відірваними від природи.
«Люди проводять багато часу за комп’ютерами. Тож у багатьох виникає щире бажання зробити щось власними руками, зробити щось, що здається старомодним, щось, що певним чином поєднує їх з попередніми поколіннями», – каже письменниця Емелі Метчер.
На погляд соціолога Бетсі Ґрір, власноруч зроблені предмети дозволяють американцям задуматися над багатьма речами, на які не завжди вистачає часу:
«Виникає подвійний ефект, ми задумаємося над собою, оскільки у нас виникає на це час під час роботи, і одночасно ця робота єднає нас з іншими».
Шенон Клайн каже, що така робота захоплює чимало людей:
«Я зустрічаю багато жінок, як почали активно шити, вирощувати городину, консервувати, і вони щиро це полюбили».
Це відчуття, яке на погляд багатьох американців, у наш час технологічного прогресу та біганини, суспільство розгубило.
«Люди проводять багато часу за комп’ютерами. Тож у багатьох виникає щире бажання зробити щось власними руками, зробити щось, що здається старомодним, щось, що певним чином поєднує їх з попередніми поколіннями».Емелі Метчер
«Тканина з вирощеної без хімічних добрив бавовни, дуже м’яка і не подразнює ніжну шкіру моїх дітей. Їм подобається те, що я роблю. Моя старша донька каже, що пишається тим, що я шию її одяг».
Мати також продає зроблений вручну одяг в Інтернеті або на ярмарках. Робота з дому дозволяє їй проводити більше часу з дітьми і передавати їм свій досвід життя у гармонії з природою. Вона також вчить Еліс робити з натуральних інгредієнтів зволожуючий крем для тіла:
«Те, чим ми займаємося, вимагає багато праці. Але воно того варте. Адже я проводжу час поруч зі своєю родиною, час, який буде не можливо повернути. І саме це буде пам’ятати моя доня коли виросте. І це дуже важливо».
Ця молода родина одна з чисельних американських сімей, які переймають спосіб життя своїх дідусів та бабусь. Рух «Зроби сам» швидко поширюється по країні, особливо у районах навколо мегаполісів, де люди відчувають себе особливо відірваними від природи.
«Люди проводять багато часу за комп’ютерами. Тож у багатьох виникає щире бажання зробити щось власними руками, зробити щось, що здається старомодним, щось, що певним чином поєднує їх з попередніми поколіннями», – каже письменниця Емелі Метчер.
На погляд соціолога Бетсі Ґрір, власноруч зроблені предмети дозволяють американцям задуматися над багатьма речами, на які не завжди вистачає часу:
«Виникає подвійний ефект, ми задумаємося над собою, оскільки у нас виникає на це час під час роботи, і одночасно ця робота єднає нас з іншими».
Шенон Клайн каже, що така робота захоплює чимало людей:
«Я зустрічаю багато жінок, як почали активно шити, вирощувати городину, консервувати, і вони щиро це полюбили».
Це відчуття, яке на погляд багатьох американців, у наш час технологічного прогресу та біганини, суспільство розгубило.
