На США та інші країни світу чиниться активний тиск, аби вони запровадили над Сирією заборонену для польотів зону, щоб захистити цивільне населення і підтримати опозиційні сили. Втім, заборонена для польотів зона, кажуть експерти, є дуже чутливим питанням, до якого треба підходити вкрай виважено.
З огляду на дані про те що у Сирії, за приблизними підрахунками, загинуло більше 23 тисяч людей, критики звинувачують США в бездіяльності. Минулого року НАТО та Сполучені Штати розпочали спільну кампанію на підтримку повстанців у Лівії. Втім, адміністрація Обами каже, що у Сирії ситуація є зовсім іншою.
США проводять консультації з Туреччиною, Йорданією, Ізраїлем, Ліваном та іншими країнами у регіоні. Втім, наразі не вдається знайти спільної мови з Росією та Китаєм в питанні, як реагувати на конфлікт. Міністр оборони США Леон Панетта говорить, що офіційний Вашингтон зосереджується на допомозі сирійській опозиції, втім навряд чи вдасться до односторонніх дій, спрямованих на встановлення забороненої для польотів зони над територією Сирії:
«Ми намагаємося зробити все що можемо, допомогти їм продуктивніше і успішніше вести боротьбу з урядом. Щодо питання зони вільної від польотів – це не першочергове завдання для нас сьогодні».
У липні Роберт Зарате, із заснованої у Вашингтоні «Ініціативи Закордонної Політики» приєднався до 60 експертів, які закликають президента Барака Обаму запровадити заборонену для польотів зону:
«Ситуація в Сирія - це те, чому ми намагалися запобігти у Лівії. Все відбувається ніби в уповільненій дії. Конфлікт і далі продовжуватиметься, поки США не покажуть, що вони можуть зробити в найближчі тижні і місяці».
Серед інших факторів – масовий наплив утікачів та тисячі переселених людей, як також занепокоєння з приводу переміщення урядом Сирії хімічної зброї. Аналітик Кріс Чіввіс із заснованої у Вашингтоні корпорації РАНД говорить, що будь-яке військове втручання у Сирію повинно брати до уваги цю небезпеку:
«Гарантувати безпеку хімічної зброї – це перше. Друге – мінімізувати вплив аль-Кайди. І третє – уникнути ще жорсткішої міжрелігійної війни з етнічними чистками, які можуть розпочатися з падінням режиму Ассада».
Кріс Чіввіс каже, що США разом зі своїми партнерами можуть багато зробити, щоби допомогти повстанцям у Сирії. Втім, вони також повинні мати довготривалий післявоєнний стабілізаційний план, який може передбачати і дислокацію міжнародних наземних військ.
«Ми намагаємося зробити все що можемо, допомогти їм продуктивніше і успішніше вести боротьбу з урядом. Щодо питання зони вільної від польотів – це не першочергове завдання для нас сьогодні».Леон Панетта
США проводять консультації з Туреччиною, Йорданією, Ізраїлем, Ліваном та іншими країнами у регіоні. Втім, наразі не вдається знайти спільної мови з Росією та Китаєм в питанні, як реагувати на конфлікт. Міністр оборони США Леон Панетта говорить, що офіційний Вашингтон зосереджується на допомозі сирійській опозиції, втім навряд чи вдасться до односторонніх дій, спрямованих на встановлення забороненої для польотів зони над територією Сирії:
«Ми намагаємося зробити все що можемо, допомогти їм продуктивніше і успішніше вести боротьбу з урядом. Щодо питання зони вільної від польотів – це не першочергове завдання для нас сьогодні».
У липні Роберт Зарате, із заснованої у Вашингтоні «Ініціативи Закордонної Політики» приєднався до 60 експертів, які закликають президента Барака Обаму запровадити заборонену для польотів зону:
«Ситуація в Сирія - це те, чому ми намагалися запобігти у Лівії. Все відбувається ніби в уповільненій дії. Конфлікт і далі продовжуватиметься, поки США не покажуть, що вони можуть зробити в найближчі тижні і місяці».
Серед інших факторів – масовий наплив утікачів та тисячі переселених людей, як також занепокоєння з приводу переміщення урядом Сирії хімічної зброї. Аналітик Кріс Чіввіс із заснованої у Вашингтоні корпорації РАНД говорить, що будь-яке військове втручання у Сирію повинно брати до уваги цю небезпеку:
«Гарантувати безпеку хімічної зброї – це перше. Друге – мінімізувати вплив аль-Кайди. І третє – уникнути ще жорсткішої міжрелігійної війни з етнічними чистками, які можуть розпочатися з падінням режиму Ассада».
Кріс Чіввіс каже, що США разом зі своїми партнерами можуть багато зробити, щоби допомогти повстанцям у Сирії. Втім, вони також повинні мати довготривалий післявоєнний стабілізаційний план, який може передбачати і дислокацію міжнародних наземних військ.
