На дворі травень, а фермери у житниці Сполучених Штатів, на Cередньому Заході країни, не поспішають засівати поля. Якщо торік регіон пережив одну з найсильніших посух, то цим разом посівним землям загрожує повінь. Під загрозою опинився врожай пшениці та кукурудзи. Щоправда експерти закликають не панікувати.
Дерел Кемаєр з тривогою стежить за підняттям повеневих вод. Ще пильніше фермер дивиться за семиметровою дамбою, що відділяє його господарство від річки Іллінойс. Він каже:
«Дамба була збудована, щоби тримати воду у річці і щоби для землі не стала заплавом».
Небезпека затоплення є дуже реальною…тому Дерел щодня об’їжджає територію. Річка всього на півметра нижче критичної частини берегоукріплювальної споруди. Головна проблема, як каже фермер, навіть не в тому, що вода переллється через верх, а те, що вона може пройти під дамбою:
«Наразі нам треба стежити за тим, щоб дамба не просякнула водою, і вода не почала проходити під нею. Ми відслідковуємо місця, які можуть стати потенційною проблемою».
Дерел добре знає, якщо достатньо води переллється через дамбу, він не зможе нічого висадити. До цього часу йому щастило і проблем вдалося уникати. Чого, однак, не скажеш, про містечко Преорі, де знаходиться його господарство.
У результаті водопілля центральні частини опинилися під кількома метрами води. Те саме сталося ще у кількох містечках уздовж річки.
Менеджер Корпусу інженерів армії США Майк Зербонія говорить:
«Останній раз водопілля сталося у 1943році, тоді прорвало дамбу».
Майк Зербонія, який займається підтримкою дамб та річковими навігаційними системами, каже, що інколи він неспроможний нічого зробити:
«Металобрухт, зерно, вугілля, бетон – нічого з цього списку перевозити ми не можемо через високий рівень води, річку закрили».
А це, підкреслює фермер Дерел Кемаєр, має вплив і на сільське господарство:
«Якщо у нас виникнуть проблеми з транспортуванням зерна, якщо перевозка сповільниться, це вплине на ціни, які нам дають. Тому що зростуть ціни на перевезення, адже транспортувати не зможуть так багато».
Усе ж є і переваги від грозових хмар, які призвели до водопілля, – каже аналітик ринку Кен Смітієр:
«Мені здається, що ринок настроєний на те, що нам потрібно більше дощу. Це фантастично, що немає більше посухи. Однак нам треба запускати посівні машини. Ми вже добряче відстаємо від середнього місця посадки на даний момент цього року».
«Ми відстаємо десь на 2-3 тижні», – погоджується Дерел Кемаєр.
Дерел ще не панікує. Він вірить, що земля у скорому часі підсохне, і він приступить до посадки. Фермер сподівається, що цей рік буде врожайним, і господарники не скаржитимуться на відсутність опадів.
Дерел Кемаєр з тривогою стежить за підняттям повеневих вод. Ще пильніше фермер дивиться за семиметровою дамбою, що відділяє його господарство від річки Іллінойс. Він каже:
«Дамба була збудована, щоби тримати воду у річці і щоби для землі не стала заплавом».
Небезпека затоплення є дуже реальною…тому Дерел щодня об’їжджає територію. Річка всього на півметра нижче критичної частини берегоукріплювальної споруди. Головна проблема, як каже фермер, навіть не в тому, що вода переллється через верх, а те, що вона може пройти під дамбою:
«Наразі нам треба стежити за тим, щоб дамба не просякнула водою, і вода не почала проходити під нею. Ми відслідковуємо місця, які можуть стати потенційною проблемою».
Дерел добре знає, якщо достатньо води переллється через дамбу, він не зможе нічого висадити. До цього часу йому щастило і проблем вдалося уникати. Чого, однак, не скажеш, про містечко Преорі, де знаходиться його господарство.
У результаті водопілля центральні частини опинилися під кількома метрами води. Те саме сталося ще у кількох містечках уздовж річки.
Менеджер Корпусу інженерів армії США Майк Зербонія говорить:
«Останній раз водопілля сталося у 1943році, тоді прорвало дамбу».
Майк Зербонія, який займається підтримкою дамб та річковими навігаційними системами, каже, що інколи він неспроможний нічого зробити:
«Металобрухт, зерно, вугілля, бетон – нічого з цього списку перевозити ми не можемо через високий рівень води, річку закрили».
А це, підкреслює фермер Дерел Кемаєр, має вплив і на сільське господарство:
Дерел добре знає, якщо достатньо води переллється через дамбу, він не зможе нічого висадити. До цього часу йому щастило і проблем вдалося уникати. Чого, однак, не скажеш, про містечко Преорі, де знаходиться його господарство.
Усе ж є і переваги від грозових хмар, які призвели до водопілля, – каже аналітик ринку Кен Смітієр:
«Мені здається, що ринок настроєний на те, що нам потрібно більше дощу. Це фантастично, що немає більше посухи. Однак нам треба запускати посівні машини. Ми вже добряче відстаємо від середнього місця посадки на даний момент цього року».
«Ми відстаємо десь на 2-3 тижні», – погоджується Дерел Кемаєр.
Дерел ще не панікує. Він вірить, що земля у скорому часі підсохне, і він приступить до посадки. Фермер сподівається, що цей рік буде врожайним, і господарники не скаржитимуться на відсутність опадів.
