Минулого тижня президент Росії Володимир Путін підписав указ, який забороняє посольствам «недружніх держав» винаймати на роботу громадян Росії. Це частина заходів Кремля у відповідь на оголошені раніше США санкції і висилку російських дипломатів низкою західних країн.
Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що в списку «недружніх» фігурують США. Для американських дипломатів подібна міра дуже болюча. Посольство США в Росії наймає перекладачів, фахівців з культурного обміну, обслуговуючий персонал і багатьох інших працівників серед місцевого населення. У різні роки їх частка становила до 70 відсотків всього штату.
Марія Львова (колишня співробітниця «Голосу Америки» - прим. Ред.) пропрацювала в посольстві США в Москві 20 років. За її словами, російські співробітники грають ключову роль в розвитку культурних і наукових обмінів між країнами - від програм стажувань для студентів і викладачів, до підтримки бізнес-співпраці і зв'язків з громадськими організаціями.
«Американські дипломати прибувають до країни перебування зазвичай на два-три роки і вони не мають можливості довго входити в курс речей і дізнаватися, хто є хто. І тут, звичайно, безцінним підмогою є місцеві співробітники, які працюють роками, які мають інституційну пам'ять», - розповіла Марія Львова в інтерв'ю «Голосу Америки».
Російське посольство в США громадян Америки на роботу не наймає, тому крок Кремля вже точно не «дзеркальний» і, тим більше, не оригінальний. Подібне вже траплялося: в 1986-му шпигунський скандал призвів до істотного скорочення дипломатичних місій в обох країнах. Тоді ж Москва вперше заборонила американській стороні наймати на роботу росіян. Відразу посольство США втратило більше половини штату. А у тих, хто залишився з'явилися нові обов'язки, згадує Стівен Пайфер, який працював в Москві а в подальшому служив послом США в Україні.
«Це відбувалося так: п'ять днів ти займаєшся звичайною роботою, а на шостий - адміністративними справами. У моєму випадку це означало, що я спершу працював над політикою в сфері скорочення озброєнь, а потім, на 6-й день, я одягав джинси і робочий одяг, - розповідає Стівен Пайфер. - У коледжі я був водієм вантажівки, і тому в посольстві я став водієм вантажівки. Я забирав дипломатичні посилки в аеропорту, поставки з фінського магазину на вокзалі, перевозив меблі і так далі».
Період дипломатичної війни в 1986-му застав в Москві і колишній посол США в Туркменістані Аллан Мастард. За його словами, метою радянського керівництва було паралізувати роботу посольства. При цьому він підкреслює, що дипломатична місія втратила не лише охоронців і прибиральників, але і багатьох фахівців. Щоб вирішити проблему нестачі технічного персоналу Держдепартаменту довелося скоротити кількість дипломатів, які працюють в Москві, і їм на заміну надіслати американців, які виконували господарські функції.
Вирішилася ситуація лише після розпаду Радянського Союзу, коли вже російський уряд дозволив посольству США знову наймати співробітників у країні. Період заборони, втім, додав проблем не лише американським дипломатам, а й росіянам. Практичні наслідки подібної політики Аллан Мастард пояснює так:
«Якщо російський громадянин хоче американську візу, а штат консульського відділу скоротився, то, звичайно, цей громадянин буде довго чекати американську візу. І це не один приклад. З точки зору комерції, наприклад, ті, хто хочуть торгувати з Америкою, сподіваються на допомогу американського комерційного відділу посольства. Але якщо штат цього відділу скоротили, то така допомога буде обмежена».
Втім, нинішня ситуація, можливо, навіть більш гостра: рук в посольстві США в Росії не вистачає ще з 2017-го року. Тоді після чергового раунду дипломатичного протистояння число американських дипломатів в Росії зменшилася майже в три рази. Як наслідок, в грудні США оголосили про закриття консульств у Владивостоці і Єкатеринбурзі.
Дивіться також: Канадська енергетична компанія TIU розповіла «Голосу Америки» про свій сумний досвід інвестицій в Україну
