Сьомий день американський уряд працює у скороченому режимі. Прогрес у переговорах між республіканцями і демократами у Конгресі щодо бюджету - відсутній. Тим часом у Вашингтоні назріває ще одна криза, ціною якої може бути дефолт Америки. Якщо до 17-го жовтня Конгрес не проголосує за збільшення ліміту державних запозичень, Америці просто нічим буде платити своїм кредиторам.
У казначействі США прогнозують – дефолт заморозить кредитний ринок, девальвує долар, призведе до зростання кредитних ставок і можливо – до ще одної рецесії.
Експерти додають - з країни підуть інвестори. З також оцінкою погоджується економіст Стен Коллендер:
«Що вони бачать – ця міцна, як скеля, економіка та політична система здригаються. Звісно ж, це впливає на їх впевненість. І тим більше, якщо вони розраховують, що їх інвестиції вчасно окупляться, то можуть просто махнути рукою. Мовляв, це все не варте ризику».
Більшість у Палаті представників належить республіканцям. В обмін на підняття ліміту держборгу вони вимагають від демократів погодитись зменшити витратну частину бюджету та «зарізати» реформу системи охорони здоров’я. При цьому натякають – дефолт вони не вважають кінцем світу.
Спікер Палати представників Джон Бейнер:
«Я не вважаю, що ми повинні допустити дефолт по боргових забов’язаннях. Це не добре для країни. Але після того, як ми 55 років витрачаємо більше ніж заробляємо, треба щось починати робити».
Обама називає це шантажем, а оглядачі відзначають – першу скрипку у республіканській партії грають ультра консерватори з «Руху чаювання», який за якихось 4 роки існування перетворився на головну силу у партії.
Саме конгресмени від «Чаювання» - а це третина республіканців у Палаті представників - стоять за зупинкою роботи уряду. Для них це важіль, щоб зірвати запровадження реформи охорони здоров’я.
Аналітики зазначають, нинішня ситуація у Конгресі та той вплив, який має «Чаювання», є віддзеркаленням все більшого ідеологічного поділу Америки. Незалежна політична доповідь Кука, відзначає, більшість з 80 конгресменів-республіканців, були обрані в округах, поведінка яких дуже відрізняється від інших. Тут більшість становлять білі виборці. З часом їх частка у населенні округів стає лише більшою.
Цих виборців приваблює рішуча риторика «Чаювання» про зменшення ролі уряду у житті американців.
Але ж чому меншість у Республіканській партії контролює більшість, яка виступає проти припинення роботи уряду та подальшої ескалації протистояння з Обамою?
Експерти кажуть – помірковані конгресмени-республіканці свідомі, яку популярність мають ідеї «Чаювання» серед виборців і бояться, що якщо голосуватимуть проти руху – програють вибори його кандидатам.
Демократи теж на поступки іти не збираються. Медична реформа, імміграційна реформа - головні обіцянки виборчої кампанії Обами. Уявити, що не буде втілено жодну з них – не можливо.
Партії зайняли позиції і грають у «слабо», каже Джон Фортьє з Центру двопартійної політики:
«Це демонструє наскільки поляризована політика, наскільки поділена влада. Демократи та республіканці - зовсім різні. Це нова норма, до якої треба звикати».
У цих умовах можна лише гадати, чи будуть виборці демократів, чи республіканців задоволені дефолтом США, якщо до цього дійде.
У казначействі США прогнозують – дефолт заморозить кредитний ринок, девальвує долар, призведе до зростання кредитних ставок і можливо – до ще одної рецесії.
Експерти додають - з країни підуть інвестори. З також оцінкою погоджується економіст Стен Коллендер:
«Що вони бачать – ця міцна, як скеля, економіка та політична система здригаються. Звісно ж, це впливає на їх впевненість. І тим більше, якщо вони розраховують, що їх інвестиції вчасно окупляться, то можуть просто махнути рукою. Мовляв, це все не варте ризику».
Це демонструє наскільки поляризована політика, наскільки поділена влада. Демократи та республіканці - зовсім різні. Це нова норма, до якої треба звикатиДжон Фортьє
Більшість у Палаті представників належить республіканцям. В обмін на підняття ліміту держборгу вони вимагають від демократів погодитись зменшити витратну частину бюджету та «зарізати» реформу системи охорони здоров’я. При цьому натякають – дефолт вони не вважають кінцем світу.
Спікер Палати представників Джон Бейнер:
«Я не вважаю, що ми повинні допустити дефолт по боргових забов’язаннях. Це не добре для країни. Але після того, як ми 55 років витрачаємо більше ніж заробляємо, треба щось починати робити».
Обама називає це шантажем, а оглядачі відзначають – першу скрипку у республіканській партії грають ультра консерватори з «Руху чаювання», який за якихось 4 роки існування перетворився на головну силу у партії.
Саме конгресмени від «Чаювання» - а це третина республіканців у Палаті представників - стоять за зупинкою роботи уряду. Для них це важіль, щоб зірвати запровадження реформи охорони здоров’я.
Аналітики зазначають, нинішня ситуація у Конгресі та той вплив, який має «Чаювання», є віддзеркаленням все більшого ідеологічного поділу Америки. Незалежна політична доповідь Кука, відзначає, більшість з 80 конгресменів-республіканців, були обрані в округах, поведінка яких дуже відрізняється від інших. Тут більшість становлять білі виборці. З часом їх частка у населенні округів стає лише більшою.
Цих виборців приваблює рішуча риторика «Чаювання» про зменшення ролі уряду у житті американців.
Але ж чому меншість у Республіканській партії контролює більшість, яка виступає проти припинення роботи уряду та подальшої ескалації протистояння з Обамою?
Експерти кажуть – помірковані конгресмени-республіканці свідомі, яку популярність мають ідеї «Чаювання» серед виборців і бояться, що якщо голосуватимуть проти руху – програють вибори його кандидатам.
Демократи теж на поступки іти не збираються. Медична реформа, імміграційна реформа - головні обіцянки виборчої кампанії Обами. Уявити, що не буде втілено жодну з них – не можливо.
Партії зайняли позиції і грають у «слабо», каже Джон Фортьє з Центру двопартійної політики:
«Це демонструє наскільки поляризована політика, наскільки поділена влада. Демократи та республіканці - зовсім різні. Це нова норма, до якої треба звикати».
У цих умовах можна лише гадати, чи будуть виборці демократів, чи республіканців задоволені дефолтом США, якщо до цього дійде.
